Яким було українське село понад сто років тому? Як жили люди, як працювали, як веселились та як проводили найбільші свята? Чим відрізнялась сільська хата Полісся від оселі Слобожанщини? Чому українці різних регіонів саме так організовували своє господарство? Які наряди одягали наречені на весілля та як перевдягались колядники у Різдвяний день? Побачити хоч один день з життя українців минулих століть запрошує Національний музей народної архітектури та побуту України «Пирогів».
Найвидатніший етномузей країни
Найбільший у Європі музей просто неба знаходиться в Україні. Національний музей народної архітектури та побуту «Пирогів» розкинувся на 131 гектарі Голосіївського району Києва. Давня культура кожного українського регіону відображена тут у сотнях великих та дрібних експонатів. У господарстві, ремеслах, архітектурі та інтер’єрах цього села. «Середнє Придніпров’я», «Полтавщина і Слобожанщина», «Полісся», «Поділля», «Південь», «Карпати» – окремі етнографічні регіони, представлені у музеї.
Всі об’єкти музею – справжні, за невеликим винятком, твори народної дерев’яної архітектури, привезені сюди з усіх областей України. Ці будиночки розбирали у різних селах по шматочку, маркували, перевозили в Пирогові і тут вже відтворювали в оригінальному вигляді. Найдавніший експонат – хата 1587 року з піччю – найстаріший пам’ятник народного будівельного мистецтва на території всього колишнього Радянського Союзу. Також серед незвичайних експонатів – хата родичів Тараса Шевченка. Зараз всього на території розміщено близько 300 унікальних пам’яток народної архітектури, датованих XVI − XX століттями.
Тут можна побачити унікальні колекції вітряків, водяних млинів, кузні, колибу, парню, сільську управу, церковно-парафіяльну школу, садибу священика, шинок… хати, комори, клуні, сажі, курники, погреби тощо.
Життя просто неба
Цікаво, що місцевість, де зараз розкинувся музей просто неба, була заселена ще задовго до нашої ери – такого висновку дійшли археологи. Поблизу також було знайдено безкурганний могильник, датований приблизно V століттям до н. е., а також пізніші «Зарубинські» поселення ранніх слов’ян.
Музей «Пирогів» був заснований у лютому 1969 року з ініціативи громадськості, Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
Тут немає холодної музейної тиші нудних експонатів. Довкола – мальовнича природа дібров старовинного Голосіївського лісу. Між вулиць лунають народні пісні, всюди гамірно і весело. У Пирогові ледь не щодня відбуваються виставки, ярмарки, майстер-класи, театралізовані постановки і різні свята. На лавочках ви можете зустріти молодиць в очіпках та парубків у жупанах. Та ви й самі можете приміряти, або придбати вишиванку для себе.
Церкви та ідоли
У цьому етнографічному музеї проводиться більше двадцяти свят на рік – народних і релігійних. Кожних вихідних тут відзначається якась подія. Свої традиції пошановують не лише християни, а й старовіри і язичники. Аж п’ять старовинних дерев’яних церков регулярно відправляють тут служби. Молодята вінчаються та хрестять дітей на території цього відкритого музею. А от прихильникам язичницьких традицій більше до вподоби територія, де стоїть Дуб Перуна. Це священне дерево віком 2 тисячі років стало експонатом музею після того, як його знайшли у водах Десни.
200-літні традиції святкування весіль, нічні ворожіння, чи купальське вінкоплетіння – ніде так яскраво, як тут ви не побачите відтворення давніх українських обрядів. Живе, автентичне, яскраве українське свято.
Навіть кількох годин не вистачить на те, щоб оглянути весь «Пирогів». Ви можете самі прогулюватись територією, або послухати екскурсію гіда. Пройтись пішки, чи проїхати верхи, на бричці, чи возі, запряженому кіньми. Можна навіть проїхатись на електропотязі, що курсує територією музею. А для найактивніших відвідувачів минулого року відкрили велопрокат.
Для тих, хто зібрався в дорогу:
Місце знаходження:
місто Київ, Голосіївський район, с. Пирогів, вул. Красноземна, 1
GPS:
50.3532129° 30.5091242°
Контакти:
Сайт: www.pyrohiv.com.ua
www.facebook.com/pirogovo.museum
Поради бувалого мандрівника:
Доїхати до музею можна від станції метро «Либідська» на тролейбусі № 11; маршрутним таксі № 172 (з Ленінградської площі), маршруткою № 156 (з Софіївської площі).
автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua