Вишивка гладдю: історія, різновиди, символіка

0
823

Багата українська вишивка вражає своєю різноманітністю. Замисліться, скільки існує технік вишивання та наскільки вправно їх застосовують майстрині. Кожна українська місцина славилася своїми унікальними техніками вишивання. Однією з найбагатших та найошатніших є вишивка гладдю.

Достеменно невідомо, коли виникла ця техніка вишивання, проте, можна стверджувати, що вона є давньою. В музеях Західної Європи представлені експонати ще з V ст. до н. е. Найдавніші вишиті зразки, що збереглися донині, створені у Стородавньому Китаї. Тоді гдаддю вишивали не лише одяг, але й килими та інші предмети декору. Неймовірні візерунки на шовкових тканинах створювали золотими та срібними нитками, волосом.

Пам’ятки українського мистецтва вишивання збереглися лише за останні століття. В Україні  вишивку гладдю застосовували, передусім,  в одязі, а саме в сорочках. Це й не дивно, адже такий тип вишивки виглядає надзвичайно ошатно та святково.

Гладдю вишивали й рушники, хустки, скатертини, подушки, фартухи, картини тощо. Оселя кожної української господині красувалася вишивкою, а знання про давнє рукоділля передавали з покоління в покоління.

Існують різні техніки вишивання гладдю: пряма, коса, лічильна, гладь за контурами рисунка. Пряму гладь використовували на Полтавщині, а виконували її блакитно-сірими, коричневими, білими нитками. На Чернігівщині, Київщині та Поділлі — червоними та чорними. Пряму гладь створюють за допомогою накладання паралельних стібків довільної довжини. Цей вид гладі має великі можливості для творення:  від дрібненьких цяток, зубчиків, ромбів, квадратів, стрічок, до великих звізд. Окрім того, вона є допоміжною у творенні інших швів.

Рис. 1.  Пряма гладь: а — схема виконання; б — фрагмент вишивки

Коса гладь поширена на Київщині, Чернігівщині, Черкащині. Виконували її, як правило, червоними та чорними нитками. Косу гладь могли поєднувати з іншими техніками, які використовували в цих краях. Творили нею геометричні візерунки, найчастіше розети, які іноді обводили ниткою іншого кольору.

Рис. 2.  Коса гладь: а — схема виконання; б — фрагмент вишивки

Лічильна гладь, яку в народі ще називають “колодочками”, найпоширеніша в Кіцманському районі (Чернівецька область). Там нею створюють рослинні орнаменти, якими зашивають цілі рукави. Спочатку чорними нитками створюють контур малюнка, а потім заповнюють обведену площу різними кольорами. Деякі елементи візерунків лічильною гладдю виконують й на Поділлі та Буковині.

Рис. 3.  Лічильна гладь: а — схема виконання; б — фрагмент вишивки

Вишивка Яворівщини, що поблизу Львова, та деяких сіл на Прикарпатті, є яскравим прикладом гладі за контурами рисунка. На Яворівщині вишиті візерунки є контрастними, з домінантним червоним кольором. Гладдю за контурами рисунка зазвичай вишивають рослинні орнаменти. Часто ці узори доповнюють вишивкою, що виконана іншою технікою: ланцюжком, стебловим швом, назад голкою.

Рис. 4.  Гладь за контурами рисунка: а — схема виконання; б — фрагмент вишивки

Сьогодні вишивка є неабияк популярною. Світові подіуми прикрашають вбрання та аксесуари з найрізноманітнішими вишитими візерунками. Вишивкою гладдю оздоблюють сукні, сорочки, елегантні блузи, сумки, джинси, верхній одяг тощо. Можна без сумніву стверджувати, що традиції стали трендовими.

Автор Юля Козлик, для folkmoda.net

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ



Не пропустіть: