«Жінка без сраки – як село без церкви» – 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко

89
73980

anigif_enhanced-buzz-3261-1427480916-5

Київська журналістка 29-річна Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово “срака”. Каже, інтерес до обсценної лексики такої тематики в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами.

“Як і бабуся, зараз часто кажу “воно тобі так треба, як до сраки карі очі!” у значенні “не до місця”. “Всраться і не жить ” вигукую, коли з чогось дивуюсь. “От сральня!” – кажу, коли бере досада. Ще бабця казала такі перли: “Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать”, – тобто, “не шкода зовсім”. Ще від неї записала таке: “жінка без сраки – як село без церкви”, “він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б”, “в сраку годне”, “як не срачка, то пердячка”, “як голодному срать”, “як у борщ срать” (про недоречність), “всрись – а покорись”, “хто всрався? – невістка”.

Коли з’явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі. Тепер маю в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:

“Як півсраки з-за куща” – кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.

“Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться” – коли щось неякісно роблено.

“В сраці був, гімно видів” – коли людина говорить про те, про що не має поняття.

“Сери-перди-грійся” – коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.

“Не хочеш срать – не мучай сраку”.

“Як не гівно, то засрана тріска”.

“Голою сракою по рапатій дошці” – значить, ніколи.

“Самотній, як палець в сраці”.

“Коханий – сім разів у сраку пропханий”.

“Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо”.

“Хитра срака пердить тихо, а смердить – на все село” – про бабів-пліткарок.

“Пішов, як за море срати” – коли довго когось немає.

“Не плети гівно дівці в коси” – не наговорюй на чесну дівчину.

“Ах ти москаль в сраку граний!”.

“Щоб тя гівно доганяло” – щоб не було тобі спокою.

“Їсти – не срати, можна почекати”.

“Гарна, як срака навиворіт”.

“Срав пес” – себто, ніц не вийде.

“Сидить, як срака в гостях” – тихо.

“Пасує, як сраці фіранки”.

“Всрайся, та не дайся” – так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.

“Як приємно в полі срати – розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки”.

Є навіть пісня про сраку: “Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила, хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте”.

Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.

Чому тебе зацікавила ця лексика?

Вразило, що люди вважають ці вислови табуйованими. Срака є, а слова люди бояться і соромляться. Я недавно на сайті етнографічної спільноти завела про це мову. Одна жінка відписує: “Я знаю цікавий вираз про сраку. Але не скажу. Бо я вихована”. Думаю: “Ви ж етнограф!” Дехто починає обурюватися, що це невиховано – мовляв, у мене проблеми в голові, що мене це цікавить.

Видавати ці вислови не збираюся. Колекціоную для себе. Шкодую, що не всі запам’ятовуються. Буває, крутиться в голові якийсь цілий день. Сьогодні крутиться: “Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав”.

Чим українська сороміцька лексика відрізняється від російської, польської?

Можна говорити про “анальний” характер української сороміцької лексики, на відміну від “генітального” забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: “бл…ь”, “є…ать”, “х…ня”. У нас все через “сраку”. Ще є третя група такої лексики – яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські – не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було – “гімном заліпити”. Лайливих слів, пов’язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.

Ще сто років тому ця і подібна табуйована лексика була широко вживаною?

І ця, і пов’язана з сексом лексика була добре знана. Мене цікавило свого часу дитинство в історії – як виховували дітей раніше, з найдавніших часів, навіть з палеоліту. Мені потрапила до рук книжка Марка Грушевського “Дитина у віруваннях і звичаях українського народу” – перевидання 2006 року. Потім я знайшла перше видання – 1907-го. Була вражена, що у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти. Думаю: “Що це таке?”. Почала Грушевського копати і виписувати ці його слова. Потім збирала фольклор. Їздила по експедціях і почала знаходити, як говорили про статевий акт раніше в народі. Ми думаємо, що зовсім завуальовано – типу “бандурка”, “криниченьку копав”. Але були значно прозоріші вислови – зрозуміліші для сучасної людини. У нас же зараз поширена думка, що жінка-берегиня виростала у вишиваночці, потім сідала під іконою, брала в руки дитину, і все. Обурює, коли починають апелювати до моральності давньої. Фольклор нам каже зовсім інше.

“Смішно козі, що срака в грязі” – про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні – з Полтавської і Черкаської областей:

“А гімна мерзлого не хочеш?” – про забаганки.

“Чого крутишся, як гімно в ополонці?”

“Срала, мазала, ліпила – не хватило кізяків”.

“А там того шумовиння, як на сраці ластовиння” – про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.

Загадка з Хмельниччини: “Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить”. Гімно це. Ще там казали: “Теля в сраці, а баба довбнею маха” – коли хтось розводить паніку наперед.

З Яготинського району під Києвом порівняння “Срака-кочерга” і приказка “Шукати в сраці шкварка” – це доколупуватися до чогось, придиратися.

“Сраку в жменю – і гайда” – Самбірський район, Львівщина.

Автор: Валерія РАДЗІЄВСЬКА, gazeta.ua

Поділись

89 КОМЕНТАРІ

  1. Найвбивчіша характеристика від мого батька: мужик-срака!
    А ще він завжди повчав і нас , дітей, і наших з братом дітей: “Срака, срака – так некультурно. Треба казати “жопка”…(Рівненщина)

  2. Для быдла всегда радость обыдлить окружающих,высокого ведь оно (быдло) не умеет,не знает, и не хочет. Причем не важно, быдло это с высшим образованием или без него.

  3. Срав, пердів, з гори летів – каже мій тато, коли має багато справ одночасно. Їсти – не срати, можна зачекати- про ненажерливих людей, які будь-що спішать наїстись.

  4. Ага! Соревнуемся с соседями , кто тупее и злобнее выразится! В чем бы умном посоревновались бы!

  5. СРАКА ПЕРДІЛА, МАКУ НЕ ЇЛА- коли хтось бреше . про велику дупу- МАЄ СРАКУ ЯК ПІВ НЕБА про тих хто все на світі знає але це не так-В СРАЦІ БУВ,ГІВНО ВИДІВ

  6. Мій дідусь любив співати: “І твій батько, і мій батько були козаки! Посідали серед хати і насрали, як бики!”

  7. Багатому завидно, що бідному сраку видно 🙂 Оженилося гімно – взяло жінку каку, посадило на вікно – заглядає в сраку 🙂 Львівщина.

  8. З моста срав, у воду метав ( говорив дурниці)
    У польській пісні про каву накінці співається “Зупа, зупа, зупа мусі биць, бо як нєма зупи, то вшистко до дупи…..”

  9. А я подякую за статтю! Це дійсно цікаво – адже у нас є свої “перчені” вислови – і вони надзвичайно забарвлюють іноді прісну оповідь. У копілку й свого додам : “Закипіло гімно в сраці” – нетерплячка до якогось діла, “Гаряче гімно швидко стигне” – про занадто швидку реалізацію якогоїсь справи.

  10. Як прємно в лузі срати срака нюхає квітки вітер яйцями колише завиваються думки в небі плавають хмарки(Прикарпаття)

  11. В м.Люботин, Харківської області моя люба, на жаль покійна теща, казала: “Прийшла срака до пам’яті” – тоб-то, прийшов до людини розум! Я так це інтерпретую.

  12. То всьо фігня, то всьо до сраки і та любов і тії маки і та хатина край села… є тільки ти і тільки я… і ти до сраки… тільки Я…!!!

  13. “Ми з ним близькі родичі: коли його дід горів, мій дід біля того вогню сраку грів!”
    “Вузький (тісний), як куряче гузно”
    с. Білоцерківка Великобагачанського р-ну, Полтавщина.

  14. “А я казала й казатиму: “Біля сраки ноги товщі!” (беззаперечний аргумент у суперечці)
    “Від тяжкої праці геморой у сраці”
    с. Білоцерківка Великобагачанського р-ну, Полтавщина.

  15. Жил в Вижнице (Черновицкая обл.) на противоположном берегу реки Черемош было село Куты – мы часто говорили: Вiд Кутiв до Вижницi – як вiд потки до гузицi

  16. Якщо є цицьки, а немає сраки, то до сраки ті цицьки!
    Я просто не могла втриматись, щоб не додати свій улюблений вираз)))

  17. Срака горіла-маку не їла, а як наїлась, то розсілась. Вари срако борщ, а япіду на весілля.

  18. Все нормально – німці живуть, як німці. євреї, як євреї, а від Українців вимагають бути Рафінованими. Згадую. Мама розповідала. як одна із дівчат багааатодітної сім”ї під церковні Дзвони( потім. ту. дуже красиву Церкву зруйнували). танцювала і наспівувала – “…насрано, насрано мати побудила. типирділа. ти пирділа перед Праздником…”.

  19. Ніби не було такого” Тобі це так потрібно, як до сраки- дверці”(почула в Івано-Франківській області)

  20. Моя бабуля казала якось: “В нього така робота, як сраннє з плота” (Житомирська обл.)

  21. Моя бабуля каже: “В нього така робота, як сраннє з плота” (Житомирська обл.)
    “В сраку – по раки, в ліс – по гриби”)))))

  22. Рвати гланди через сраку – щось робити навиворіт, з ускладненнями.
    Сцить, пердить, тріски збирає – про метушливу людину. Снився мені сон: виліз з сраки слон, Я його – ломакою, а він – поза сракою.
    Одну ніч сниться сон: навколо мене – купи золота. Прокинувся – порожньо. Наступну ніч сниться, що всрався. Просинаюсь -так, повні штани. Про те, як сни збуваються і не збуваються.

  23. Про тих, хто не вміє зберігати таємниці кажуть: “У нього і вода в сраці не держиться”

  24. Однією сракою на сім базарів не зїздиш;
    Пика як три татари раком;
    Срала мазала та глини не стало;

  25. А моя тіточка влучно казала: “Срать захочеш – штани знімеш”, коли скаржився, що щось не виходить зробити. 🙂
    А недавно від приятельки почула: “То срать – то одставить, то срать – то одставить. А не баче, що в нього вже повні штани”. Це про нерішучість 🙂

  26. на всі торги з одною сракою не підеш то значить що треба одне діло зробити , а не всі зразу .Люба з Ілінойсу.

  27. “Ні з рота слова, ні з сраки пердіжа”- мовчазна, безініціативна людина. Улюблена поговорка моєї мами.

  28. Про всі ці високоморальні коментарі я скажу ( СРАКА ПЕРДІЛА, БО МАКУ НЕ ЇЛА). Нехай більше журналістів вишукує перли нашого народу, щоб нас не переплутували з москалями чи поляками і турками…….

  29. Я скажу про цих високоморальних (срака перділа – бо маку не їла)- бо вони не живуть з народом.
    І нехай більше журналістів збирають перли в народі не тільки про сраку

  30. А еще такое: мац за сраку – мокра срака! Мабуть ви*бав, собака! (Секс по пьянке).

  31. Мені це потрібно,як на сраці прищ.Причепуривсь,причесався,в нові штани вбрався,як угледів гарну дівку – на поорозі всрався. Не довіряйте чоловіку,собаці і дитячій сраці.Чоловік може зрадити,собака – вкусити,а дитя – всратися в самий небажаний момент. А насеру твоїй мамі – так лаялася наша бабуся.А ще співала пісню: “Ой татусі – тусі – тусі,поведіть,хлопці,сюсі бо я вовка боюся,в хаті встюся й всеруся.”А ще про міні – спіднички:”Ноги вже давно закінчились,срачка виглядає,а спідничка ще й не починалася”. Бігає,як всране теля по череді.Я не вживаю-діти забороняють,але сміємося,бо то влучно і смішно.)))))Вибачте,але ви перші почали.))))))

  32. Вісілє, вісілє, зарізали рака
    Всі сє гості поділили, молодому срака
    (пісні на даровання, с.Стриганці, Тернопільська область)

  33. Знаю ще поговірку, де ще колоритну українську поговірку, де це слово зустрічається: “Для жінки свято, що для циганської кобили весілля – голова у віночку, а срака – в милі!”

  34. В мого колєгі,мама таку файну казала:
    “Навчи дупу пердіти,буде все того хтіти!”. Львівська область Сокальський район

  35. Тримається як сухої сраки попіл. То не штука вбити крука а ось голов сраков їжака. Всранов трісков носа не дістанеш.

  36. “Як приємно в полі срати – розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки” – фраґмент тексту пісні (автор Я. Юнко) українського гурту ГА-ГАМАЛІЯ з м. Ґданьск (Польща). Так мені здається.

  37. Не шукайте на гімні сметани! Робив робив а гімном запечитував! Плила качка ледом тай сє всрала медом. Не мав вовк чим всратись тай всрався ликом. Не уявляйте собі в сраці фіранки.З однов сраков на три торги. Летіло як нитка – впало як верета (це про срачку). Не хочеш срати не мучай сраку.

    • Місяць вилупивсь як срака,зірки світять де не де,під кущем насрав собака, пар іде, іде. іде. М. Рильський

  38. Насрано насрано мати побудила
    Сраками, сраками їсти наварила
    Їжте діти юшку сраками сраками
    а я піду порсеру капусту

    • Нас рано, нас рано мати розбудила, з раками, з раками каши наварила, !жте д1ти кашу з раками, а я п1ду по сиру капусту!

  39. Наші іммігранти у Голландії розмовляють на голландсько-українському суржику. В Нідерландах всі зутрічі робляться тільки за попередньою домовленістю: хоч до лікаря, хоч у гості на чашку кави. Така домовленість голландською: “afspraak”. I серед українців дуже популярний вираз: “А в Голландії навіть в сраку ти не підеш без афспраку”.

  40. Хочу збагатити Вашу колекцію…”Голова бабує, а срака дівує”, “О, скільки б граблі нас не вчили, та срака вірить в чудеса”!
    Виправила помилочку…

  41. Які фолькльорні перли ! Яка захоплююча тематика ! Можна сказати що срані журналісти ( це не образа а лексичний вираз , який виражає сумнів у наявності у них , журналістів , етичної культури) мало не всрались , шукаючи у віртуальній сраці щось смислово-поживне . Успіхів шукачам срачно-фолькльорного гівна і подальших публікацій на стінках громадських туалетів !

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ