«Жінка без сраки – як село без церкви» – 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко

89
189 676

anigif_enhanced-buzz-3261-1427480916-5

Київська журналістка 29-річна Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово “срака”. Каже, інтерес до обсценної лексики такої тематики в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами.

“Як і бабуся, зараз часто кажу “воно тобі так треба, як до сраки карі очі!” у значенні “не до місця”. “Всраться і не жить ” вигукую, коли з чогось дивуюсь. “От сральня!” – кажу, коли бере досада. Ще бабця казала такі перли: “Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать”, – тобто, “не шкода зовсім”. Ще від неї записала таке: “жінка без сраки – як село без церкви”, “він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б”, “в сраку годне”, “як не срачка, то пердячка”, “як голодному срать”, “як у борщ срать” (про недоречність), “всрись – а покорись”, “хто всрався? – невістка”.

Коли з’явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі. Тепер маю в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:

“Як півсраки з-за куща” – кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.

“Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться” – коли щось неякісно роблено.

“В сраці був, гімно видів” – коли людина говорить про те, про що не має поняття.

“Сери-перди-грійся” – коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.

“Не хочеш срать – не мучай сраку”.

“Як не гівно, то засрана тріска”.

“Голою сракою по рапатій дошці” – значить, ніколи.

“Самотній, як палець в сраці”.

“Коханий – сім разів у сраку пропханий”.

“Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо”.

“Хитра срака пердить тихо, а смердить – на все село” – про бабів-пліткарок.

“Пішов, як за море срати” – коли довго когось немає.

“Не плети гівно дівці в коси” – не наговорюй на чесну дівчину.

“Ах ти москаль в сраку граний!”.

“Щоб тя гівно доганяло” – щоб не було тобі спокою.

“Їсти – не срати, можна почекати”.

“Гарна, як срака навиворіт”.

“Срав пес” – себто, ніц не вийде.

“Сидить, як срака в гостях” – тихо.

“Пасує, як сраці фіранки”.

“Всрайся, та не дайся” – так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.

“Як приємно в полі срати – розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки”.

Є навіть пісня про сраку: “Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила, хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте”.

Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.

Чому тебе зацікавила ця лексика?

Вразило, що люди вважають ці вислови табуйованими. Срака є, а слова люди бояться і соромляться. Я недавно на сайті етнографічної спільноти завела про це мову. Одна жінка відписує: “Я знаю цікавий вираз про сраку. Але не скажу. Бо я вихована”. Думаю: “Ви ж етнограф!” Дехто починає обурюватися, що це невиховано – мовляв, у мене проблеми в голові, що мене це цікавить.

Видавати ці вислови не збираюся. Колекціоную для себе. Шкодую, що не всі запам’ятовуються. Буває, крутиться в голові якийсь цілий день. Сьогодні крутиться: “Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав”.

Чим українська сороміцька лексика відрізняється від російської, польської?

Можна говорити про “анальний” характер української сороміцької лексики, на відміну від “генітального” забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: “бл…ь”, “є…ать”, “х…ня”. У нас все через “сраку”. Ще є третя група такої лексики – яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські – не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було – “гімном заліпити”. Лайливих слів, пов’язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.

Ще сто років тому ця і подібна табуйована лексика була широко вживаною?

І ця, і пов’язана з сексом лексика була добре знана. Мене цікавило свого часу дитинство в історії – як виховували дітей раніше, з найдавніших часів, навіть з палеоліту. Мені потрапила до рук книжка Марка Грушевського “Дитина у віруваннях і звичаях українського народу” – перевидання 2006 року. Потім я знайшла перше видання – 1907-го. Була вражена, що у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти. Думаю: “Що це таке?”. Почала Грушевського копати і виписувати ці його слова. Потім збирала фольклор. Їздила по експедціях і почала знаходити, як говорили про статевий акт раніше в народі. Ми думаємо, що зовсім завуальовано – типу “бандурка”, “криниченьку копав”. Але були значно прозоріші вислови – зрозуміліші для сучасної людини. У нас же зараз поширена думка, що жінка-берегиня виростала у вишиваночці, потім сідала під іконою, брала в руки дитину, і все. Обурює, коли починають апелювати до моральності давньої. Фольклор нам каже зовсім інше.

“Смішно козі, що срака в грязі” – про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні – з Полтавської і Черкаської областей:

“А гімна мерзлого не хочеш?” – про забаганки.

“Чого крутишся, як гімно в ополонці?”

“Срала, мазала, ліпила – не хватило кізяків”.

“А там того шумовиння, як на сраці ластовиння” – про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.

Загадка з Хмельниччини: “Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить”. Гімно це. Ще там казали: “Теля в сраці, а баба довбнею маха” – коли хтось розводить паніку наперед.

З Яготинського району під Києвом порівняння “Срака-кочерга” і приказка “Шукати в сраці шкварка” – це доколупуватися до чогось, придиратися.

“Сраку в жменю – і гайда” – Самбірський район, Львівщина.

Автор: Валерія РАДЗІЄВСЬКА, gazeta.ua

Поділись
  • Zorro

    Мудрий як моя срака.))))

  • Natali Gresko

    Срака цвики рубає-тобто дійшло

  • Natali Gresko

    Клюнув когутик в сраку-прижало

  • Natali Gresko

    Колись шукали сраку у трусах,а тепер труси у сраці))))

  • Володимир Мартинюк

    Найвбивчіша характеристика від мого батька: мужик-срака!
    А ще він завжди повчав і нас , дітей, і наших з братом дітей: “Срака, срака – так некультурно. Треба казати “жопка”…(Рівненщина)

  • Kocherga Ruslan

    Можу додати – “не ліпіть з гімна дулю”

  • Виктор Тор

    Для быдла всегда радость обыдлить окружающих,высокого ведь оно (быдло) не умеет,не знает, и не хочет. Причем не важно, быдло это с высшим образованием или без него.

  • Vyacheslav Mytroga
  • Alinka Fal

    Срав, пердів, з гори летів – каже мій тато, коли має багато справ одночасно. Їсти – не срати, можна зачекати- про ненажерливих людей, які будь-що спішать наїстись.

  • Ганна Заріцька

    Срав, пердів, з гори летів!!! Тобто, щось безглузде робив.

  • Vasilii Bambura

    Кохав плакав,срав балакав

  • Igor Bochenko

    Як до сраки дверця

  • Николай Безденежный

    Ага! Соревнуемся с соседями , кто тупее и злобнее выразится! В чем бы умном посоревновались бы!

  • Вибачайте – насріть та мачайте

  • Банда

    Що робити? Срати й лобом бити!

  • Віктор

    Тримається як сухої сраки попіл – коли щось погано прикріпили

  • dyr

    Срака – мотика, вербовий штиль.
    Як не гімно то засрана трІска.

  • LYODYANYK

    СРАКА ПЕРДІЛА, МАКУ НЕ ЇЛА- коли хтось бреше . про велику дупу- МАЄ СРАКУ ЯК ПІВ НЕБА про тих хто все на світі знає але це не так-В СРАЦІ БУВ,ГІВНО ВИДІВ

  • Олександр

    ДЕ ЇЛИ,ТАМ І НАСРАЛИ.(прибирати за собою потрібно). Київщина.

  • Євген

    “Настрашив,як їжака голою сракою”

  • Оксана

    Мій дідусь любив співати: “І твій батько, і мій батько були козаки! Посідали серед хати і насрали, як бики!”

  • Андрій

    Багатому завидно, що бідному сраку видно 🙂 Оженилося гімно – взяло жінку каку, посадило на вікно – заглядає в сраку 🙂 Львівщина.

  • Дупа

    Апогей милуванням солов’іною…ще не вмерла …

  • Марія

    З моста срав, у воду метав ( говорив дурниці)
    У польській пісні про каву накінці співається “Зупа, зупа, зупа мусі биць, бо як нєма зупи, то вшистко до дупи…..”

  • Світлана

    Пішла, як за море срати; крутиться, як гімно на кілочку…

  • Ірина

    А я подякую за статтю! Це дійсно цікаво – адже у нас є свої “перчені” вислови – і вони надзвичайно забарвлюють іноді прісну оповідь. У копілку й свого додам : “Закипіло гімно в сраці” – нетерплячка до якогось діла, “Гаряче гімно швидко стигне” – про занадто швидку реалізацію якогоїсь справи.

  • Любомир

    Як прємно в лузі срати срака нюхає квітки вітер яйцями колише завиваються думки в небі плавають хмарки(Прикарпаття)

  • Анатолій Терьохін

    В м.Люботин, Харківської області моя люба, на жаль покійна теща, казала: “Прийшла срака до пам’яті” – тоб-то, прийшов до людини розум! Я так це інтерпретую.

  • ЛЮДМИЛА

    То всьо фігня, то всьо до сраки і та любов і тії маки і та хатина край села… є тільки ти і тільки я… і ти до сраки… тільки Я…!!!

  • Володимир

    “Ми з ним близькі родичі: коли його дід горів, мій дід біля того вогню сраку грів!”
    “Вузький (тісний), як куряче гузно”
    с. Білоцерківка Великобагачанського р-ну, Полтавщина.

  • Володимир

    “А я казала й казатиму: “Біля сраки ноги товщі!” (беззаперечний аргумент у суперечці)
    “Від тяжкої праці геморой у сраці”
    с. Білоцерківка Великобагачанського р-ну, Полтавщина.

  • Володимир Марківський

    Ще лоша в сраці, а він вже запрягає.

  • Олег

    Жил в Вижнице (Черновицкая обл.) на противоположном берегу реки Черемош было село Куты – мы часто говорили: Вiд Кутiв до Вижницi – як вiд потки до гузицi

  • Інна

    А в нас кажуть, агаа в сраку по раку

  • Олег

    Всрався та й го били, та й му ради не зробили! (тернопільська)

  • volcitca

    Якщо є цицьки, а немає сраки, то до сраки ті цицьки!
    Я просто не могла втриматись, щоб не додати свій улюблений вираз)))

    • Олександр

      100%

  • Олександр

    Роз заявив рот як шпак сраку

  • Володя

    Вийду я на озеро – гляну я на став
    Ти мене не любиш – я на тебе срав!

  • Тетяна

    Срака горіла-маку не їла, а як наїлась, то розсілась. Вари срако борщ, а япіду на весілля.

  • kylja

    бабця казала “не батьків двор на срав і вон”це коли не прибрати за собою.

  • Олександр

    Все нормально – німці живуть, як німці. євреї, як євреї, а від Українців вимагають бути Рафінованими. Згадую. Мама розповідала. як одна із дівчат багааатодітної сім”ї під церковні Дзвони( потім. ту. дуже красиву Церкву зруйнували). танцювала і наспівувала – “…насрано, насрано мати побудила. типирділа. ти пирділа перед Праздником…”.

    • Олександр

      Сирунам,сирунам на стіл положила….

  • Влад

    Я тебе так кохаю, як срака батога!

  • Валентина

    Ніби не було такого” Тобі це так потрібно, як до сраки- дверці”(почула в Івано-Франківській області)

  • Маміта

    Моя бабуля казала якось: “В нього така робота, як сраннє з плота” (Житомирська обл.)

  • Маміта

    Моя бабуля каже: “В нього така робота, як сраннє з плота” (Житомирська обл.)
    “В сраку – по раки, в ліс – по гриби”)))))

  • вася

    в сраку без мила лізе

  • Лана

    Срав, пердів, з гори летів! 🙂

  • Лу

    Чики мики, зар!зали качку, вс!м по кусочку а сашков! срачку:)

  • журналіст

    Рвати гланди через сраку – щось робити навиворіт, з ускладненнями.
    Сцить, пердить, тріски збирає – про метушливу людину. Снився мені сон: виліз з сраки слон, Я його – ломакою, а він – поза сракою.
    Одну ніч сниться сон: навколо мене – купи золота. Прокинувся – порожньо. Наступну ніч сниться, що всрався. Просинаюсь -так, повні штани. Про те, як сни збуваються і не збуваються.

  • Татьяна

    Якби не рот та не гузно, то й робити не нужно.У нас сраку називають гузном

  • Гертруда

    Моя бабця говорила : Сцики без пердики- як весілля без музики

  • B.I.S.

    Що не кажи, а біля сраки ноги товстіші.

  • Nostromo

    Є ще отаке: “Без праці нема і в сраці!”

  • філолог

    Про тих, хто не вміє зберігати таємниці кажуть: “У нього і вода в сраці не держиться”

  • Олег ( Полтавщина )

    Пiди висерись тай пару понюхай ( если на кого-то злой ).

  • Олег ( Полтавщина )

    Пiди висерись тай пару понюхай ( если на кого-то злой )

  • Олександр

    Однією сракою на сім базарів не зїздиш;
    Пика як три татари раком;
    Срала мазала та глини не стало;

  • Людмила

    А моя тіточка влучно казала: “Срать захочеш – штани знімеш”, коли скаржився, що щось не виходить зробити. 🙂
    А недавно від приятельки почула: “То срать – то одставить, то срать – то одставить. А не баче, що в нього вже повні штани”. Це про нерішучість 🙂

  • Люба

    на всі торги з одною сракою не підеш то значить що треба одне діло зробити , а не всі зразу .Люба з Ілінойсу.

  • Іван

    Мій батько любе казати,- ще з голоду ніхто не всрався

  • Wladyslaw

    Пердило- підтвердило! Коли хтось пернув після чогось сказаного.

  • Alona

    “Ні з рота слова, ні з сраки пердіжа”- мовчазна, безініціативна людина. Улюблена поговорка моєї мами.

  • Зиновій

    Про всі ці високоморальні коментарі я скажу ( СРАКА ПЕРДІЛА, БО МАКУ НЕ ЇЛА). Нехай більше журналістів вишукує перли нашого народу, щоб нас не переплутували з москалями чи поляками і турками…….

  • Зиновій

    Я скажу про цих високоморальних (срака перділа – бо маку не їла)- бо вони не живуть з народом.
    І нехай більше журналістів збирають перли в народі не тільки про сраку

  • Георгий Иванов

    А еще такое: мац за сраку – мокра срака! Мабуть ви*бав, собака! (Секс по пьянке).

  • Забавська Марія

    Мені це потрібно,як на сраці прищ.Причепуривсь,причесався,в нові штани вбрався,як угледів гарну дівку – на поорозі всрався. Не довіряйте чоловіку,собаці і дитячій сраці.Чоловік може зрадити,собака – вкусити,а дитя – всратися в самий небажаний момент. А насеру твоїй мамі – так лаялася наша бабуся.А ще співала пісню: “Ой татусі – тусі – тусі,поведіть,хлопці,сюсі бо я вовка боюся,в хаті встюся й всеруся.”А ще про міні – спіднички:”Ноги вже давно закінчились,срачка виглядає,а спідничка ще й не починалася”. Бігає,як всране теля по череді.Я не вживаю-діти забороняють,але сміємося,бо то влучно і смішно.)))))Вибачте,але ви перші почали.))))))

  • Віктор

    Вісілє, вісілє, зарізали рака
    Всі сє гості поділили, молодому срака
    (пісні на даровання, с.Стриганці, Тернопільська область)

  • Мирослава

    і пернеш – розсердиш, і набздиш – не вгодиш!

  • Світлана

    Знаю ще поговірку, де ще колоритну українську поговірку, де це слово зустрічається: “Для жінки свято, що для циганської кобили весілля – голова у віночку, а срака – в милі!”

  • Тарас

    В мого колєгі,мама таку файну казала:
    “Навчи дупу пердіти,буде все того хтіти!”. Львівська область Сокальський район

  • Рома

    Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вусів то є дупа. Всровсє тай криває.

  • Рома

    Тримається як сухої сраки попіл. То не штука вбити крука а ось голов сраков їжака. Всранов трісков носа не дістанеш.

  • Людмила

    Мода-насрав і хода) моя бабуся так говорила

  • Роман

    “Як приємно в полі срати – розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки” – фраґмент тексту пісні (автор Я. Юнко) українського гурту ГА-ГАМАЛІЯ з м. Ґданьск (Польща). Так мені здається.

  • Рома

    Не шукайте на гімні сметани! Робив робив а гімном запечитував! Плила качка ледом тай сє всрала медом. Не мав вовк чим всратись тай всрався ликом. Не уявляйте собі в сраці фіранки.З однов сраков на три торги. Летіло як нитка – впало як верета (це про срачку). Не хочеш срати не мучай сраку.

  • Павло

    Тупий, як три слонових сраки, обтянуті брезентом (з армії пригадалось)

  • Віктор

    Місяць виглянув як срака-Зорі де не де-В лісі висралась собака-Пар іде іде іде.

    • Сашко

      Місяць вилупивсь як срака,зірки світять де не де,під кущем насрав собака, пар іде, іде. іде. М. Рильський

  • Моляр Олександр

    Насрано насрано мати побудила
    Сраками, сраками їсти наварила
    Їжте діти юшку сраками сраками
    а я піду порсеру капусту

    • микола

      Нас рано, нас рано мати розбудила, з раками, з раками каши наварила, !жте д1ти кашу з раками, а я п1ду по сиру капусту!

  • Slawa

    Наші іммігранти у Голландії розмовляють на голландсько-українському суржику. В Нідерландах всі зутрічі робляться тільки за попередньою домовленістю: хоч до лікаря, хоч у гості на чашку кави. Така домовленість голландською: “afspraak”. I серед українців дуже популярний вираз: “А в Голландії навіть в сраку ти не підеш без афспраку”.

  • Tr

    “пливли-пливли, і на березі всралися”
    “Ти у мене єдина, як у попі дірочка!”

  • Вівдя

    І ще згадала…”Срака горіла, хоч маку не їла”

  • Petro

    A w nas Baba kazaly: Ne smotr smaku, napkhaj sraku: tobto jisy szczo je na stoli.

  • Вівдя

    Хочу збагатити Вашу колекцію…”Голова бабує, а срака дівує”, “О, скільки б граблі нас не вчили, та срака вірить в чудеса”!
    Виправила помилочку…

  • Mykhaylo

    Які фолькльорні перли ! Яка захоплююча тематика ! Можна сказати що срані журналісти ( це не образа а лексичний вираз , який виражає сумнів у наявності у них , журналістів , етичної культури) мало не всрались , шукаючи у віртуальній сраці щось смислово-поживне . Успіхів шукачам срачно-фолькльорного гівна і подальших публікацій на стінках громадських туалетів !

    • LU

      теж думали почитати щось високоморального?)) а тут дупа бляда ))))