Як досягти спокійного батьківства

223

Знайти спільну мову з дітьми важко, проте можливо. Скільки разів кожен з батьків дає собі слово поводитися інакше, не реагувати на забаганки та істерики – все марно. Рано чи пізно вони зриваються, бо постійно тримати себе в руках та стримувати емоції не можливо. Мало хто замислюється, що поки діти маленькі, вони по іншому не можуть виразити емоції. Діти не діють так, як дорослі. У них своє відчуття світу. Їм все потрібно спробувати, доторкнутися, скуштувати. Можливо, саме ті шпалери у спальні виявилися у цей момент найкрасивішим полотном, аби намалювати портрет усієї родини. А кава, яку нещодавно змололи, розсипалася так гарно по підлозі, що дитинка вирішила прикрасити нею весь будинок.

Як би важко не було батькам, і фізично і психологічно, але саме так діти пізнають світ. І саме батькам вирішувати, як цей процес буде відбуватися: спокійно чи з постійними нервами.

Що таке спокійне батьківство?

Метод спокійного (або мирного) батьківства оперує принципами терплячої та уважної любові до дитини. Як тільки такий підхід буде використаний на практиці – батьки одразу побачать результат. Єдиним «але» є те, що такий спосіб виховання буде корисним тільки тим батькам, які здатні перемикнутися з режиму «я так сказала/сказав!» на режим «що тебе хвилює?» . Чим менше дорослі будуть кричати, погрожувати та карати, тим більше у них буде можливості почути своїх дітей.

Такий метод виховання досить детально описує Лора Маркхем у своїй книзі «Мирні батьки, щасливі діти: Як перестати кричати та почати спілкуватися» («Peaceful Parent, Happy Kids: How to Stop Yelling and Start Connecting»).

Автор зазначає, що виконувати поради, які вона дає, не потрібно за принципом «все або нічого». Навіть якщо ви пропустите якийсь крок, найголовніше – дослухатися до своїх відчуттів та своєї дитини.

Як почати виховувати за методом спокійне батьківство?

Не так все просто, як здається на перший погляд. Усі помилки, які батьки допускають у вихованні дітей, відбиваються у їх поведінці. І за один день ситуацію не змінити. Це не чарівна паличка. Аби досягти бажаного, потрібно пройти довгий і не легкий шлях не зупиняючись.

Ключ до успіху у спокійному батьківстві ховається у вас самих. Варто перебувати у мирі з вашою внутрішньою дитиною, аби знаходитись на одній хвилі з ситуацією. Згадайте, як ви були малі. А тепер додайте до цього стану ваш вже набутий життєвий досвід.

Існують чотири кроки, які допоможуть вам знайти спільну мову з дітьми й налагодити відносини. Одразу скажемо, що виграють ті, хто не поспішає й може терпіти.

  1. Контролюйте себе

Діти здатні копіювати поведінку дорослих. Істерики, які у них виникають – це не просто їх примха. Згадайте, як ви поводитися, коли вам щось не подобається, або ви розлючені. Діти бачать все. У ситуації, коли вони відчувають такі самі емоції, вони показують їх так, як роблять батьки.

Наступного разу, коли малюк зробить щось не приємне, спробуйте контролювати себе. Важливо не починати кричати, коли ви гніваєтесь. Зачекайте. Зупиніться й порахуйте до 10. Віддихайтесь. Тільки після цього починайте розмову з малюком. Дізнайтесь чому саме так ваша дитина зробила.

Річ у тому, що коли ви гніваєтесь і водночас повчаєте та кричите на дитину, це виглядає, як істерика з вашого боку. Позитивного результату така розмова не дає.

Лора Маркхем говорить: «Закрийте рот навіть посеред речення. Не потрібно цього соромиться. Так ви показуєте, як потрібно володіти гнівом.»

  1. Дослухайтесь до свого гніву

Вміти контролювати прояви гніву – це ще не все. Варто розуміти чому це почуття виникає і що робити, аби так не трапилось в майбутньому. Кожен момент гніву – це ще один шанс чомусь навчитися. Після того, як ви стримали себе перед дитиною та не дали хвилі гніву накрити себе, виділіть хоч одну хвилину, аби розібратися зі своїми почуттями.

  1. Вчіть дітей

Цей крок здається логічним, але не кожен з батьків розуміє, як правильно його робити. Наприклад, у вашій родині є правило «не бити», але син чомусь сильно вдарив сестричку. Яка ваша реакція: посадити під домашній арешт чи заборонити грати в комп’ютерні ігри? Відповідно до методу спокійного батьківства будь-який з цих варіантів не правильний, адже покарання та агресія з боку батьків ведуть до ще гіршої поведінки дітей.

Після того, як ви заспокоїлись та вже тримаєте себе в руках запитайте чому син так зробив. («Ти, напевно дуже розгнівався на сестру?»). Надайте можливість дитині усвідомити і її почуття і знайти розв’язання проблеми, яка виникла. («Як гадаєш, що ти можеш зробити, аби твоя сестричка заспокоїлась та добре себе почувала?»). Співпраця, діалог та обмін думками – найкращий вихід з таких ситуацій.

«Керуйте своїми почуттями, аби мати можливість сприйняти емоції дитини й допомогти їй виразити їх.»

  1. Встановлюйте зв’язок

Як не парадоксально це звучить, але дитина прагне відчувати зв’язок з батьками постійно. Навіть у той час, коли ви миєте посуд на кухні чи слухаєте музику. Для деяких дітей похід мами до магазину без них – це трагедія.

Ті, хто прагне діяти за методом спокійного батьківства знають, що єдиний спосіб встановити зв’язок та з користю провести час з дитиною – це гра.

«Гра – найкраще рішення знизити градус напруги та побудувати довірливі відносини з дитиною».

Гнів дитини – не привід розривати зв’язок. Ніколи не відправляйте його до кімнати зі словами «піди заспокойся!». Так дитинка зрозуміє тільки те, що вона одинока з емоціями, які можуть також лякати її.

Плюси виховання за методом спокійного батьківства.

Психологи запевняють, що виховання в стилі «Я так сказала!» не працює і залишає негативний відбиток у спогадах дітей на довго. Проте, метод спокійного батьківства дозволяє зробити життя і дітей, і батьків легшим. В решті решт ми всі хочемо, аби наші діти були добрими людьми. А такий підхід допомагає досягти цієї мети.

Не варто боятися, що ви розбалуєте дітей. Єдине, що може бентежити в цьому випадку батьків – спокійне батьківство дається не легко.

автор Альона Гук спеціально для vsviti.com.ua

Поділись




• магазин

• новини партнерів