9 березня – Обретіння: християнська та язичницька історії походження, прикмети, традиції

1246

9 березня православна церква відзначає день «обретіння», або як ще називають його в народі – свято «обертіння» на честь першого та другого обретіння (віднайдення) глави (голови) Іоанна Предтечі.

Проте, як і багато інших християнський дат, ця також тісно переплелась із давніми язичницькими традиціями. У дохристиянські часи 9 березня відзначали Свято Матері Землі. Її вшановували жертвою у вигляді чотирикутного хліба. Це було символом чотирьох сторін світу. Хліб розкришували на полі, закликаючи весну і птахів. Це свято також пов’язане із приходом весни і прильотом птахів із вирію.

Отож, розглянемо обидві версії походження цього дня:

автор Олег Шупляк (https://www.facebook.com/olegshupliak)

Давнє українське свято, котре сягає дохристиянських часів, було святом повернення, “обретіння” птахів із вирію. Ключі, у яких летіли птахи, за віруваннями слов’ян, відкривали ворота весні.

Летіли додому першими жайворонки, за ними граки і дикі гуси, далі чарівні журавлі та лелеки — котрі немов приносили любов на своїх крилах, адже лелеки завжди були символом родинного тепла та злагоди.

Лелеки наскільки шанувались у народі та вважались провісникам добра, що їх гніздо у дворі родини вважалось найкращою прикметою. Їх домівки не те що не чіпали, а навпаки, облаштовували для них спеціальне місце, аби пощастило мати такого сусіда.

А за прильотом першого жайворонка все ж слідкують найбільше, адже він перший вісник тепла. Не мало веснянок було складено саме в його честь, аби закликати першого птаха у наш край.

По жайворонках раніше було прийнято ворожити на врожай: Якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» — то буде врожай на збіжжя. Якщо ж летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» і буде неврожай.

Але не одного його так чекали вдома, всім птахам, що повертались навесні, співали веснянки та складали вірші, бо вірили, що такі заклинання пришвидшать їх приліт, а разом з ним і прихід весни.

Щодо церковних переказів, дружина домоправителя Ірода знайшла святу голову Івана Хрестителя, який був страчений. За церковними переказами, Святий Іоанн Хреститель був підданий до страти через підступи Іродіади – іудейської царівни та її доньки Саломеї.

В історії відомі два обретіння чесної голови Іоанна Хрестителя – IV ст. та 452 р. За церковними переказами, вперше голову Іоанна Предтечі знайшли при будівництві храму на Ємонській горі. Для того, щоб уникнути над нею наруги, вона була знов похована у збудованій церкві. Друге віднайдення відбулось у 452 році. Спочатку ця святиня була перенесена в Едессу, а уже потім в Константинополь.

З плином часу ці дві дати тісно переплелись між собою та утворили нові прикмети та забобони. Люди говорили, що це святий Іван повертає птахів до гнізд, тому в цей день жінки не прали, щоб не відлякувати перелітних птахів і щоб весна прийшла вчасно. Якщо неодружена дівчина побачить лелеку навесні вперше саме в польоті – то це віщує їй веселе літо. Якщо ж уперше навесні дівчина побачить лелеку, яка сидить – то ще довго їй дівувати прийдеться. Також, раніше вірили, що в цей день не можна рано лягати спати, бо в будинок може потрапити нечисть, яка вкраде дітей або отруїть їжу. Щоб захиститися від злих духів, ставили наточену сокиру біля порогу.

Найбільш поширеними народними прикметами у цей день є такі: «Якщо жайворонки і лелеки вчасно прилітають, чекай рясного врожаю хліба», «В лісі 9 березня дятел стукає – весна прийде пізно», «Сніг на дахах лежить – Пасха буде сніжною», «Птахи повернулися з теплих країв вчасно – чекай доброго врожаю» та інші.

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua



• не пропусти