На Покрову в Україні відмічають аж чотири свята! Адже 14 жовтня – це День Покрови Пресвятої Богородиці, День Заснування Української Повстанської армії, День українського козацтва та День захисника України.
Чому всі ці події святкуються в один день? Чи не правильніше було б розподілити їх на інші дні? Це просто неможливо, адже вони поєднані не лише датою. Те, що чотири свята відзначаються саме у цей день – не випадковість, а сплетіння української історії та традицій, які ми продовжуємо підтримувати й сьогодні.
День Покрови Пресвятої Богородиці – це найдавніше свято на 14 жовтня. Воно вважається одним із найбільш шанованих у християнстві та має за собою досить цікаву історію. За легендою, у цей день вороги мали напасти на Константинополь, але у місто прийшла Пресвята Богородиця та вкрила усіх містян покровом свого одягу, захистивши їх від нападників. Навколо міста здійнялась така буря, що вороги навіть не змогли до нього наблизитись. Саме тому у цей день традиційно моляться про захист своєї оселі, своєї родини та рідної землі.
А оскільки українські козаки надзвичайно шанували християнські традиції та вважали Покрову одним з найбільших свят, то і для цих захисників 14 жовтня виявилось визначною датою. Саме у цей день вони святили свою зброю, яку шанували не менше ніж національні традиції.
Християнська віра, шанування традицій та прагнення понад усе захистити рідну землю – саме ці якості були властиві українським повстанцям. Тож 75 років тому вони символічно обрали 14 жовтня датою створення Української Повстанської Армії. Армії, котра боролась за збереження самостійної України і з якої сьогодні беруть приклад наші захисники.
У 2014 році з початком нової російсько-української війни, в Україні не лише зросло число призовників до армії. Утворилась велика кількість добровольчих формувань. До їх лав стали саме ті, у чиїх жилах тече кров козаків та повстанців, сучасні захисники рідної землі. Добровольці, які у сучасному світі все ще не забули про важливість традицій, славу воїнів-предків та обов’язок ставати на захист своєї країни, своєї оселі, своєї родини.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці переросло у чотири визначні для України події, які роз’єднані часом, але поєднані спільним сенсом. Це день захисника. Тієї людини, яка покладає усі свої сили аби захистити найдорожче.
Традиції та звичаї на Покрову:
Християни у цей день обов’язково відвідують церкву та моляться про захист оселі, міцне здоров’я та щасливу родину. Раніше, до Покрови усі мали закінчити роботу на полях, зібрати та укласти в комори урожай та починати готуватись до зими. Ця традиція має дохристиянське коріння, її часто приписують до язичницьких обрядових звичаїв. Також цей час вважався найкращим для одружень.
Для козаків Покрова була найбільшим святом, додались і свої традиції. У цей день було притаманно обирати нового отамана, вирішувати питання щодо будівництва нової церкви за кошти козаків. Також у цей день вояки святили свою зброю.
Повстанці так само вважали обов’язковим відвідування церкви та святили у цей день свою зброю. Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.
“Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах до сьогодні дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. Шлюбна пора в Україні – від Покрови і до початку Пилипівки. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.
Дівки, яким надокучило дівувати, молилися: «Свята мати Покровонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду».
А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку, чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»
У Карпатській Україні до Покрови поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки.
Для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.
В народі збереглося повір’я, що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”.
Народні прикмети:
- Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
- Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто – до легкого року, а нечисто – до суворої зими.
- Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня – зима буде тепла, якщо ж вишня зелена – зима буде люта.
- Якщо до цього дня не спадає з вишень листя – на теплу зиму, а звільниться – на сувору.
- Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі – початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.
- Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
- Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.
- На Покрову вітер – весна буде вітряна.
- Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.
- Якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.
- Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
- На Покрову віє вітер з півночі – зима буде холодна і з великими снігами, з півдня – буде тепла зима.
- Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).
- Відліт журавлів до 14 жовтня – бути ранній зимі.
- Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.
Сьогодні ж 14 жовтня святкують так масштабно, як ніколи. По всіх містах зберігся звичай ходити в церкву в цей день. Окрім того, деякі українські воїни до сих пір підтримують традиції та святять у цей день свою зброю. У кожному містечку організовуються концерти, ярмарки, змагання та багато іншого. Звісно ж, за обсягами випереджає усіх столиця. Традиційно щороку проводиться марш вшанування українського війська. Після маршу організовується святковий концерт з українською музикою. Паралельно відбуваються і ярмарки, і гуляння, і звісно ж – силові змагання.
Власне, кожен, хто ототожнює себе з українською нацією, знайде у цей день для себе заняття до душі та вшанує наших захисників.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
