Львівська вишиванка: різноманітність візерунків, кольорів та символів

2786

Львів – місто, в якому вишиванка була і до сих пір є неабияк популярною. Львів’яни одягали вишиту сорочку як на свято, так і в будній день. Вишиванку цінували та передавали з покоління в покоління. А ті, хто мали в своєму гардеробі декілька таких одежин – вважалися щасливцями.

Святкові сорочки, як правило, виготовляли із легкої, лляної тканини. Для пошиття буденної сорочини використовували грубше, конопляне полотно. Щодо вишивки та кольорової гами, то на Львівщині вона надзвичайно багата. 

Львівська вишита сорочка славиться різноманітністю візерунків у різних районах. Цікаво, що, наприклад, на півночі та на півдні Львівщини традиційна вишивка була зовсім не схожою, незважаючи на невелику відстань. Через таку строкатість вишиванок, спільні риси визначити досить складно. Найвідомішими є вишиванки Сокальського, Яворівського та Городоцього району.

Сокальська вишиванка – легка та контрастна. Традиційна для цього району вишивка виконана чорними нитками. Рідше на Сокальщині трапляється червона та жовта вишивка чи їх поєднання.

Від сорочкок інших районів Сокальська вирізняється незакритим білим простором між елементами малюнка. Акуратні чорні візерунки створюють враження легкого мережива. Виконують їх поверхневим шиттям — хрестиком, стебнівкою.

На Сокальщині в кінці XIX століття для вишивання часто використовували геометричний орнамент. На початку XX століття на сорочках все частіше вишивають рослинні візерунки з мотивами руж, тюльпанів, барвінку. Вони компонуються у вигляді смуг, галузок з квітами, букетів або віночків з квітів та листків.

Багаті та вишукані візерунки вишивали на рукавах, манжетах та комірах (на тих частинах  сорочки, які було видно з-під вернього одягу).

Яворівська вишивка є більш яскравою. Для цього району характерними кольорами є: зелений, червоний, жовтий та помаренчевий. Зрідка тут використовують чорний. Вражали вбрання Яворівщини й красою своїх кроїв. 

Упродовж історії тут склалися свої методи гаптування (вишивка гладдю, що на Львівщині має назву гапт), які набули широкої популярності. Наприкінці XIX століття яворівський гапт називали «славною яворівкою». Узори складалися з дрібних мотивів, таких як «сосонки», «купочки», «деревця», «клинці», «кривульки», а вишивали їх хрестиком, «стебнівкою».

Вишивка Городоцького району вражає своїми контрастами. Оригінальні червоні візерунки, без сумніву, ефектно виглядають на білому полотні. Червоний колір інколи поєднують із синім або чорним. Притаманний для цієї місцевості спосіб вишивки – городоцький шов «півмісяці» (Рис. 48).

Автор Юля Козлик, для folkmoda.net