Серед туристичного загалу Меджибіж відомий прекрасним замком, розташованим між Бугом і Бужком. Але це далеко не єдина цікавинка цього містечка – мальовничі руїни костьолу височіють на схилі, недалеко від замку. А ще у Меджибожі похований засновник хасидидизму – Баал Шем Тов (справжнє ім’я Ізраель Бен Еліезер), і саме цей факт робить відомим Меджибіж на весь єврейський світ, а відповідно й на весь світ взагалі, адже євреї є всюди. На могилі головного хасидського цадика стоїть мавзолей, до якого щорічно з’їжджаються тисячі хасидів.
Трошки про надміцний костьол Святої Трійці
Руїни величного храму видно відразу на під’їзді до Меджибожа. Здалеку зрозуміло, що це була непроста споруда, адже залишки стін товстелезні, а віконні отвори високі вузькі стрільчасті – готичні. Збудували Троїцький костьол у 1632 році за наказом Адама Сенявського – тодішнього власника Меджибожа. То був період бароко і світлини, які зберегли образ храму, показують, що храм був все таки не готичним, а бароковим, хрестовокупольним, із фронтонами та грушеподібною невеликою банею на гранчастому барабані. Вікна ж були дійсно елементами готики – це мабуть був відголосок минулої архітектурної епохи, та кращим пристосуванням таких вікон до оборони.
У 1812 році на замовлення Адама Чорторийського біля храму збудували дзвіницю, і цим завершили архітектурний комплекс.
У 1929 році більшовики закрили храм. Він стояв пустим та поступово руйнувався, доки у 1962 році місцеві партійні вожді не вирішили його позбутись. Під костьол заклали вибухівку і… храм вистояв, потужні оборонні мури витримали. І от тепер стоять сумні руїни, нагадуючи про велич минулих будівельників та безмозкість комуністичних чиновників.
Володар доброго імені та євреї Меджибожа
Євреї з’явилися у Меджибожі дуже давно – десь на початку 16 століття. Період війни Хмельницького дуже прорідив їхню кількість, але в середині 18 століття Меджибіж вже був «єврейським» містечком, і саме тоді в ньому з’явився рабе Бешт.
Великий хасидський цадик Баал Шем Тов (в перекладі Володар Доброго Імені) оселився у Меджибожі в 1740 році. Родом він був із подільського містечка Окоп Святої Трійці (нині село Окопи), із бідної родини. З дитинства він працював на «чорній» роботі, але якось встигав вчити розумні книги. Про домежиріцький період Бешта існує безліч легенд: ніби він працював сторожем у синагозі й ночами вивчав Тору, перед першим тестем прикидався дурником, мешкав на Косівщині в глухому селі, подарував Олексі Довбушу бартку… Хтозна що там правда, але точно відомо, що до сорока років Бешт прославився (і не лише серед євреїв), як цілитель, який рятував заклинаннями та амулетами, який проповідував нове вчення й мав велику групу учнів та послідовників. Ну про ці речі в мережі багацько матеріалу, тому повторюватись не будемо.
У Меджибожі засновник хасидизму прожив 20 років. Його найближчим послідовником був Яків Йосип Коген із Полонного, який записував вислови та вчення Бешта. Після смерті цадика, хасидів очолив Дов Бер із Меджибожа, який підняв хасидизм на значну висоту й наказав вшановувати Володаря Доброго Імені у травні. Нині, саме у травні, у Меджибіж, на могилу рабе Бешта їдуть хасиди з усього світу.
Синагога, в якій служив Бешт у Меджибожі була спалена німцями у часи окупації. Тоді ж знищили більшість єврейських мешканців містечка. Вже у 21 столітті синагогу Бешта відтворили за фотографіями. Це досить скромна дерев’яна будівля. Поряд із нею видно відкритий фундамент найдавнішої будівлі Меджибожа – синагоги Баха. Це була оборонна синагога зведена ще у 16 столітті. Її знищили більшовики вже у 50-ті роки минулого століття. За фундаментом стоїть ще одна синагога – Бей Мідраш. Її збудував у 1814 році Авраам Йегошуа Гешель із Апти. Її ще називають синагогою Апта, і це єдина старовинна синагога, яка зберіглася у Меджибожі, хоча на початку 20 століття їх було 12. Нині у цій синагозі єврейська бібліотека. Поряд стоїть ще одна велика стара будівля, яка схожа на якусь трапезну – ідентифікувати складно.
Вже у 20 столітті ще одну синагогу збудували поряд із єврейським цвинтарем, на якому похований Баал Шем Тов. Тут же звели хасидський центр та готель, а будинки на вулиці, яка сполучує синагогу Бешта із його мавзолеєм, вже частково викупили хасиди.
На єврейському цвинтарі Меджибожа близько 200 надгробків, найдавніші з яких датуються ще 16 століттям. Зазвичай охорона пускає на цвинтар, але невеликими групами.
Текст та фото Романа Маленкова
Джерело: Україна Інкогніта
Перегляньте також: Неприступна фортеця Меджибіж — століття між богами і людьми (відео, фото)
