Ми вже трохи розповідали про замки , палаци та фортеці. Тепер черга згадати про ті, яким не судилося зберегтися до наших днів…
Тараканівський форт називають ще Новою Дубенською фортецею. Споруда, зведена в XIX столітті, знаходиться в селі Тараканів, Дубенського району. Після другого розділу Польщі, ця територія увійшла до складу Російської імперії, і для зміцнення кордонів було вирішено побудувати тут фортецю, яка служила б оборонним пунктом на дорозі з Кременця і Радзівілова. На будівництво будівлі було виділено понад 60 млн. рублів, однак форт ніколи не використовувався як оборонна споруда. Згодом його перетворили в склад, пізніше – в тюрму. У роки Першої світової війни Тараканівський форт використовували австрійці, які його і зруйнували. І хоча сьогодні від форту залишилися тільки руїни, туристів тут завжди багато. Однак, невідомо скільки ще зможе простояти споруда, сьогодні вона знаходиться в аварійному стані.
Новомалинській замок – це оборонна фортеця, яка була побудована в кінці XIV століття. Після того, як князь Свідригайло по всім вимогам часу перебудував її на кам’яну. Фортеця використовувалася в основному як мисливська. Через те, що замок перебував в пустельній місцевості – отримав назву «Глухий». Пізніше він став резиденцією родини Малинських –подарунком від Свідригайла. Будівлю було зруйновано під час Другої світової війни. Сьогодні, в селі Новомалин Острозького району можна побачити залишки північної, західноїій і південної веж, каплиці, частини палацу і оборонних стін. Хоча, в мальовничому накопиченні руїн, важко розгледіти детальне планування. На місці невеликого парку, спускаючись під терасами до річки, залишилося невелике озерце і кілька старих дерев.
Корецький замок був зведений князями Острозькими в першій половині XIV століття. За іншою версією, його побудував Дмитро Ольгердович, засновник роду Корецьких . У ХVI столітті Богуш Корецький, на місці дерев’яної фортеці, побудував кам’яний замок, який потім істотно перебудовувався ще кілька разів. Після останніх змін в 1780 – х роках, ініціатором яких вже був інший власник – князь Чарторийський, в архітектурному оформленні з’явилися світські риси, і замок став палацом. Після жахливої пожежі 1832 р. замок так і не відновили. Збереглися лише руїни – залишки надбрамної вежі і зовнішніх стін, а також – загадкові підземелля.
Замок Чарторийських, що знаходиться в Клевані, був побудований, звичайно ж, князями Чарторийськими. Він височіє на трикутному пагорбі над річкою Стубла, водами з якої в давнину наповнювався рів, що оточував будівлю. Замку довелося чимало пережити. В XVI– XVII століттях він пережив численні набіги монголо – татар. Після декількох перебудов споруда втратила оборонне значення і була передана колегії єзуїтів – так вирішив вчинити Юрій Чарторийський, прийнявши католицтво. Коли місто Клевань опинилося під владою Австрійської імперії в 1773 році, замок став порожнім. Тут ніхто не жив більше 40 років. Згодом, в будівлі відкрилася польська школа. За часів Першої світової війни замок був зруйнований. Насправді його ще можна відновити, але це коштує неймовірних зусиль…
Губківський замок, в селі Губків Березнівського району, – одному з найдавніших поселень на Волині. Він розмістився на мальовничому березі річки Случ, на високій гранітній скелі. Замок, побудований князем Семашко, проіснував недовго – всього з 1613 до 1708 року. Він був зруйнований шведами і більше не відновлювався.
Тайкурський замок в Рівненській області з’явився в кінці XVI століття. Перед цим на його місці знаходилася дерев’яна фортеця. Побудував його Юрій Вишневецький. Як і всім замкам Рівненщини, цьому також судилася непроста доля – постійна зміна власників і фатальна пожежа 1825 року. Ще через 50 років його майже повністю розібрали на будматеріали. Частково збереглася лише Південна вежа, котра досягала 30-ти метрів у висоту і виконувала функцію вартової. Залишки замку сховалися на пагорбі, а шлях до них пролягає через непрохідні хащі.
Степанський замок розташувався в поселенні, перша згадка про яке датується XIII століттям. Протягом п’яти століть існування замку ним володіли різні княжі роди – Острозькі, Любомирські, Потоцькі. У 1705 році тут деякий час перебував шведський король Карл XII. До середини століття будівля втратила стратегічне значення, і замок став порожнім.
Ось така от трагічна доля спіткала колись величні будівлі. Можливо, їх руїни проіснують ще не одну сотню років. Так це чи ні, передбачити неможливо. Тому швиденько збирайте рюкзак і вирушайте в Рівненську облась гуляти стародавніми руїнами.
Джерело: weloveua
