Західна туристична столиця України – Львів уже багато років зустрічає гостей з різних куточків країни та з-за кордону. Здається, що у місті Лева кожен будинок, квартал, провулок дихають історією. Вони зберігають пам’ять про те, що відбулося багато століть тому. Це і створює неповторний шарм, яким зачаровуються туристи, тільки-но ступивши на львівську землю. Тому важко навіть уявити, що хтось ще не встиг побувати у цьому чудовому місті. Та насправді є багато людей, які тільки збираються відвідати місто Лева і не знають, що необхідно обов’язково побачити у Львові.
Сайт IGotoWorld.com підібрав для вас перелік тих місць, які повинен відвідати кожен турист, коли потрапить до Львова. Розпочинаємо нашу віртуальну подорож, яка може втілитися у життя. Потрібне тільки бажання!
Площа Ринок
Найвідоміша площа Львова – площа Ринок. Знаходиться у центрі, у старій частині міста. Тому тут є на що подивитися, адже тутешні будиночки ще пам’ятають події минулих століть. Будувати у часи середньовіччя на площі Ринок мали право тільки представники знаті. Перші згадки про центральний міський майдан датуються далеким 13 століттям. Багато віків цей майдан був центром життя міста. Тут влаштовували культурні заходи, процесії, продавали на ринку овочі, фрукти та квіти, які вирощували місцеві жителі.
Нині площа Ринок не втратила свого значення. На майдані завжди купа туристів у будь-яку пору року. Магазинчики, старовинні будинки, кілька кам’яниць 16–17 століть. Найвідоміші –Чорна кам’яниця, кам’яниці Бандінеллі, Бєльських, Домбровського. Також на центральному майдані розташовується міська ратуша.
Міська ратуша
Якщо ви у Львові, то оглянути на центральну частину міста із башти ратуші – це обов’язок кожного туриста. Львівська ратуша найвища в Україні, її висота – 65 метрів. Тож з неї добре оглядається місто. До слова, будівля є пам’яткою архітектури і охороняється не тільки Україною, а й ЮНЕСКО.
Ось так виглядає старовинне місто з башти міської ратуші.
Також у ратуші туристи можуть оглянути міський годинник. Цей механізм працює кілька століть і повідомляє містянам точний час. Цікаво, що колись опікуватися міським годинником не дозволяли нікому, окрім монахів. Вважалося, що у годинник може оселитися нечиста сила. А духівник, тобто божа людина, вбереже від цього головний годинник міста, і він завжди буде показувати правильний час.
Львівський національний академічний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької
Часто саме на фоні Оперного театру туристи роблять першу фотографію у Львові. Львів’яни завдячують такою красивою будівлею архітектору Зигмунду Горголевському. Цей зодчий у 19 столітті звів багато величних споруд у Польщі та Німеччині. Ця будівля має як чудовий інтер’єр, так й величний екстер’єр.
До слова, не тільки зала для глядачів вражає, а й вестибюль, фойє. Стіни будівлі прикрашені ліпниною, живописом. Тож сюди можна прийти не тільки на прем’єру гучної вистави, а й просто, щоб помилуватися театром як суцільним витвором мистецтва.
Цікавий факт: саме Львівська опера зображена на 20-гривневій купюрі.
Італійський дворик
Затишна місцина у самому серці міста Лева. Тут можна відпочити від гамірних вулиць, наповнених туристами. Ще у 16 столітті, коли зводили дворик, власники намагалися облаштувати його так, щоб цей куточок став місцем відпочинку. Також створити у старовинному місті будівлю, схожу на затишні оселі жителів Італії. Це їм вдалося.
Нині Італійський дворик часто приймає гостей. Тут працює кав’ярня, а також часто лунають джазові та класичні концерти. Італійський дворик – одне з найулюбленіших місць для фотосесій закоханих пар.
Вірменський квартал
Львів став прихистком вірмен ще у далекому 13 столітті. Вигнані зі своїх земель, вони змушені були шукати новий дім. Першими до міста Лева прибули вірменські купці та ремісники. Селилися вони компактно, тож нині всі визначні пам’ятки, появою яких місто завдячує вірменам, зосереджено на вулиці Вірменській. Напевне, найвідоміша з них –Вірменський собор, зведений ще у 1370 році.
Також у Вірменському кварталі є багато кам’яниць, що були збудовані кілька століть тому.Кам’яниця Муратовичів, Миколаєвичівська, Будинок пір року. Всі ці будівлі є пам’ятками національного значення. Та це далеко не повний список. Більше про знаменитий львівський квартал розкажуть у самому місті Лева.
Палац Потоцьких
Красива будівля у стилі класицизм зведена у 19 столітті. Ініціаторами створення палацу стала відома родина Потоцьких. Раніше на місці палацу Потоцьких був невеличкий мисливський будинок. Та родині потрібне було вишукане місце, де можна було б приймати іменитих гостей.
Палац вражає красою і до нині. Всередині збереглися вишукане оздоблення: ліпнина, позолота, мармур. Особливо гостей Палацу Потоцьких вражає Дзеркальна зала (танцювальна). Вона часто приймає учасників різноманітних урочистих подій, концертів та мистецьких презентацій.
Цікавий факт: у Палаці Потоцьких знімали фільм «Д’Артаньян і три мушкетери». Тут була резиденція капітана мушкетерів – де Тревіля.
Костел і монастир бернардинів
Костел і монастир – це цілий комплекс, який нині є архітектурно-історичною пам’яткою. Цікаво, що монастир бернардинів не просто духовна споруда, а й оборонна. У 17 столітті взялися за його зведення тільки за умови, що він матиме міцні мури. Тож довгий час оборонні редути монастиря охороняли львів’ян від ворогів. Тому з цієї духовної споруди не раз лунали постріли. З оборонних редутів донині збереглися Глинянські ворота.
Бернардинський костел, або ж, як його це називають, костел Святого Андрія, зводили 60 років. Закінчили грандіозне будівництво у 1660 році. Цікаво, що костел будували не на місці старої церкви, а над нею. Тобто попередній храм не руйнували, а зводили костел над старою будівлею. Тільки коли нова споруда була зведена, стару розібрали.
Каплиця Боїмів
Каплиця Боїмів зведена ще у 17 столітті на місці старого кладовища. Вона стала усипальницею для старого угорського роду Боїмів. Хто сконструював цей на правду витвір мистецтва, достеменно не відомо. Проте знавці прирівнюють львівську каплицю із усипальницею у краківському Вавелі. Більше аналогів каплиці Боїмів у Європі немає.
У 18 столітті поховання із усипальниці були перенесені на місцеве кладовище. А сама споруда стала громадським надбанням. У 1968 році каплиця стала відділом Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Відтоді всі охочі можуть оглянути надзвичайно красиву сакральну споруду не тільки зовні, а й усередині.
Джерело фото: ukrainanasha.com.
Впізнати цю споруду досить легко навіть здалека. Окрім практично чорного фасаду вона вирізняється скульптурою Ісуса Христа на куполі. Цікаво, що Ісус тут сидить і підпирає голову рукою. Це досить незвичне виконання скульптури Божого Сина.
Гора «Високий замок»
Бути у Львові і не відвідати Високий замок – це, як у Києві навіть мигцем не побачитиХрещатик. Це найвища точка міста Лева. Висота гори – 413 метрів. Колись на ній височів замок. Забудовувати гору почали ще у 13 столітті. Коли замок розбудували і його стало добре помітно з навколишніх територій, то гору почали називати Замковою, або «Високим замком».
У 17 столітті через Львів пройшли шведські війська, які штурмували твердиню. Відтоді замок почав руйнуватися. І, на жаль, століття за століттям до його збереження ніхто не докладався. Камінням з гори мостили вулиці Львова, розбирали оборонні споруди, щоб будувати у місті кам’яниці. Нині із замкових укріплень залишилася невеличка стіна. А Замкова гора стала одним із найулюбленіших оглядових майданчиків для львів’ян та гостей міста.
Аптека-музей «Під чорним орлом»
Якщо за останні кілька років у Львові з’явилася купа нових туристичних родзинок, то Аптека-музей відома давно. Століттями цей заклад підтримує своє реноме. Роками аптеці вдається поєднувати медичну складову із туристичною. Адже попри те, що аптеку щодня відвідують десятки туристів, тут не припиняють реалізовувати медичні препарати. Якщо туристи із захопленням роздивляються всілякі колбочки, траворізки, таблеткові машини, то львів’яни приходять сюди за тим, що лікар приписав. Працює аптека у місті з 1735 року.
Аптека музей також має маленький затишний дворик, який ідеально підходить для гарноїфотосесії.
Музей-ресторан «Сало»
Аж дивно, що одна з улюблених страв українців досі не мала музею! Львів’яни вирішили виправити цю несправедливість. У культурно-гастрономічному закладі «Сало» представлено 35 видів цього продукту! Серед фірмових страв «Вухо Ван Гога», «Губи Монро», «Суші сало».
Окрім страв тут, звісно, представлено те, що можна зробити із сала. Чи здогадувалися ви, що з цього продукту можна виготовити велетенське серце (рекорд занесено до Книги рекордів України), різноманітні бюсти, шахи і навіть гуманоїда! Вочевидь, в ініціаторів створення музею-ресторану фантазія просто зашкалює! Проте на цьому вони не збираються зупинятися. На базі «Сала» планують створити арт-центр.
Музей пивоваріння
Якщо ви не тільки любите смакувати хмільним напоєм, а й бажаєте дізнатися, як його роблять, то вам однозначно варто відвідати Музей пивоваріння. Облаштували його ще у 2005 році на території Львівського пивзаводу. На 600 квадратних метрах розмістили різноманітні експонати: пивні бочки, пляшки, кухлі, знаряддя, за допомогою якого робили пиво. Також у старих книгах досі збережені давні рецепти пива.
За 300 років існування Львівської пивоварні традиції не тільки зберігалися, а й доповнювалися. Як гадаєте, чому львівське пиво називається 1715? Саме тому, що в цьому році з Львівської пивоварні вивезли перші бочки хмільного напою.
Нині у музеї працює дегустаційний зал, тож можна не тільки послухати розповіді про пиво, а й скуштувати цей бурштиновий напій.
Ресторан-кнайпа «Криївка»
Цей заклад вирізняється з-поміж інших не тільки у Львові, а й в усій Україні. Власники«Криївки» наважилися на непростий експеримент. Ресторан із атрибутикою Української повстанської армії одразу став відомим, проте немало було і критики. Адже якщо на Заході України вшановувати воїнів УПА – річ звична, то в інших регіонах до цього ставляться з осторогою.
Та кнайпа витримала всі незгоди, заступалися за неї і численні відвідувачі. Адже це місце одразу стало улюбленим, завдяки своєму колориту, смачним стравам та невеличким живим концертам. Тільки за один місяць 2008 року «Криївку» відвідало 80 тисяч туристів!
Особливістю ресторану є те, що при вході на звернення «Слава Україні!» потрібно відповідати «Героям слава!». Інакше можуть і не пустити. Не варто так ризикувати, адже не спробуєте тутешніх страв з дуже оригінальними назвами «Гудбай асвабадітєлі», «Двухстволики мисливські», «Змарніла втіха партизанки» та багато інших.
Львівська майстерня шоколаду
Шоколад теж став для міста Лева своєрідним символом. Численні фестивалі шоколаду щорічно збирають у Львові тисячі туристів. Що робити, якщо до солодкого свята ще далеко? Звісно, відвідати Львівську майстерню шоколаду. Шоколад білий, молочний, чорний, з горішками і марципанами, іншими смачними начинками. Шоколад у плитках та топлений, шоколадні десерти, торти. Одним словом, смакота! Смаколики слід куштувати із львівською кавою, ще одним символом Львова.
Якщо ви плануєте навідатися до Львівської майстерні шоколаду, то краще завітайте сюди в ранню пору. Інакше просто «втопитесь» у вирі численних туристів.
Пам’ятник сажотрусу
Цей пам’ятник розташувався досить високо. З даху кав’ярні «Дім легенд» на Староєврейській вулиці сажотрус спостерігає за життям у Львові. Якщо плануєте поглянути на цей пам’ятник, то варто мати у гаманці досить багато дрібних монет. Чому? Капелюх сажотруса немає дна, натомість з’єднаний із водостічною трубою. Туди туристи та відвідувачі закладу кидають монети. Вони, дзвенячи, падають у скриню, а інколи – на літню терасу. Тому тим відвідувачів, які вирішили попити кави на терасі, навіть видають парасольки, щоб вберегти їх від «золотого» дощу.
Цікаво, що сажотрус – не єдина місцева родзинка. Поруч із ним «припаркувалася» автівка. Уявіть собі, на сьомому поверсі! Як її вдалося туди завезти, не відомо. Але виглядає авто на фоні панорами міста вражаюче.
Личаківське кладовище
Зазвичай відвідувати кладовища не прийнято. Надто моторошно. Та у Львові цвинтар не просто місце для поховання, а історико-культурний музей-заповідник. 300 тисяч поховань на 40 гектарах. На 500 могилах встановлені скульптури. Скажете, що тут дивовижного? А те, що ці скульптури справжні витвори мистецтва. Ангели, святі, люди, які поховані на цвинтарі, витесані з каменя. Вони передають смуток та розпач. Обличчя скульптур настільки природні, що, здається, ось-ось з очей маленького янгола потечуть сльози! Це місця, в яких необхідно обов’язково побувати!
Найстаріші поховання на Личаківському кладовищі датуються кінцем 18 століття. Здебільшого тут ховали відомих людей. Тут похований польський письменник Артур Гротт та його кохана баронеса Ванда Монне. Також на львівському цвинтарі знайшли свій спочинок Іван Франко, Соломія Крушельницька, Маркіян Шашкевич. Вже у наш час на цвинтарі поховали активіста Євромайдану Юрія Вербицького та генерал-майора Сергія Кульчицького. Військовий загинув у зоні АТО.
Підземна річка Полтва
Навіть ті туристи, які вже навідувалися до Львова, не завжди знають, що у місті є річка. Підземна. Колись Полтва вільно текла вулицями міста Лева. Та у 19 столітті у місті гостро постала проблема з каналізацією. Вирішувати її довелося швидко, оскільки каналізаційні стоки витікали у річку, то її і вирішили замурувати у колектор. Грандіозний проект розпочали у 1879 році. Перекрили річку на відрізку від театру імені Марії Заньковецької до проспекту Шевченка. Після чого реалізували ще кілька етапів, які тривали до середини 1920-х років. У 1970 році ще кілька наземних потоків міста були замуровані.
Нині це місце для екскурсій та фотосесій для туристів-екстремалів.
Стадіон «Арена-Львів»
Найбільший стадіон Західної України звели спеціально до Чемпіонату Європи з футболу, який відбувся у 2012 році. Тож окрім національної збірної, яка час від часу проводить на«Арені-Львів» свої домашні матчі, тут під час європейської першості зіграли збірні Німеччини, Данії та Португалії. Стадіон вважається фартовим для збірної України. Більшість матчів, проведених у Львові, національна збірна вигравала.
Ринок «Вернісаж»
І наостанок. Безліч туристів, вражених Львовом, намагаються залишити щось на згадку про це красиве західне місто. Тому і вирушають на Вернісаж. На цьому ринку можна придбати сувеніри. Відомим серед туристів він став через те, що тут можна купити вироби ручної роботи. Картини зі львівськими пейзажами, надзвичайно красиві прикраси і вишивані сорочки та рушники.
Тутешні майстрині, щоб не втрачати часу, вишивають нові вишиванки «за прилавком». Тож якщо хтось цікавиться технікою вишивання, то одразу ж може і розпитати про це на Вернісажі.
Як бачимо, попри те, що у Львові, здавалось, побували чи не всі і оглянули чи не кожен куточок, тут з кожним роком стає все більше цікавих місцин. Та і старі пам’ятки не втрачають свого шарму. У кожному закладі, музеї завжди досить багато людей. Та є і місцини, які порадують затишком. Смачна галицька кухня не залишить байдужим нікого, адже через значну конкуренцію між сотнями кав’ярень, ресторанів, кнайп міста кухарям доводиться бути неабиякими віртуозами, щоб не втратити клієнтів! Львів завжди порадує туристів. Гарний настрій при відвіданні цього міста Західної України гарантовано!
Джерело IGotoWorld.com
