Замок у Білгород-Дністровському належить до наймогутніших фортифікаційних споруд Середньовіччя. Своїми кам’яними стінами, що не втратили міцності за пів тисячоліття, вона обіймає більше дев’яти гектарів прекрасних чорноморських берегів.
Одне із найдавніших міст світу
Не далеко від замку знаходяться руїни древньогрецького полісу Тіри. Від виникнення цього полісу, власне і бере відлік історія Білгород-Дністровського. Античне місто було зруйноване завойовниками, а потім стерте з берегів водами Дністровського лиману. На його місці виникло нове поселення.
Кажуть, Білгородом місто назвали ще племена тиверців та уличів. За 2,5 тисячі років воно встигло побувати у складі не однієї імперії. Угорське і Молдавське королівство, Галицько-Волинське князівство.
Місто невпинного руху та великих грошей. Білгород-Дністровський здавна був великим торговим портом на березі Чорного моря. Через нього товаропотік йшов з Малої Азії у Європу.
Фортеця Білого каменю
Перша цитадель фортеці була збудована на початку XV століття і вже від неї будівлі почали «розростатись» з часом. Ніхто точно не може сказати, хто заснував фортецю. Та брали участь у цьому і молдавани, і генуезці, і турки. (Останні дали назву місту Аккерман, що означає «білий камінь»).
Історики припускають, що зводити подальші надбудови були запрошенні майстри з земель сучасних Чехії, Угорщини та Польщі. Роботи у них було багато. Загальна протяжність оборонних стін, які чудово збереглись – 2, 5 кілометри, а їхня висота разом із банями змінюється у протяжності від 5 до 15 метрів. До слова, башт фортеця має аж 34 (!). Восьмигранних, циліндричних, круглих форм. «Скарбниця», «Темниця», «Башта Овідія», «Комендантська»…
Фортеця у фортеці
Уся замкова територія була завбачливо розділена на 4 окремих частини. Громадський двір призначався для захисту цивільного населення. Саме тут була збудована колись турецька мечеть (на місці християнського храму). Друга частина подвір’я – Гарнізонна, із казармами та складами зброї.
Господарський або Портовий двір мав торгове призначення. І найменшою, та найзагадковішою частиною була Цитадель. Це був окремий невеличкий замок із круговою обороною. Тут ховали казну і тут проживав комендант. Цитадель відома своїми таємничими підземними ходами, які залишаються недослідженими і сьогодні.
Цікаво, що на території замку колись розміщалась навіть тюрма.
Аккерманська фортеця одна із тих, які найкраще збереглися в Україні.
Легенда Дівочої вежі
Легенда про одну із башт фортеці повертає у часи молдавського владарювання.
Дочку тодішній господар Аккерманського замку Олександра Довгого звали Тамарою. Вродлива дівчина мала неспокійну вдачу і сильний характер. Одного разу вона наважилась попросити у батька грошей на будівництво монастиря. Батько виділив Тамарі гроші та навіть покликав робочих, щоб брались за справу, а сам відправився у похід. Та він не підозрював про справжній намір доньки. Відважна дівчина збудувала натомість фортецю і оголосила себе незалежною царицею. Та її “царювання” разом із злочинцями відбилось грабежами і розбоями сусідніх поселень.
Батько, який невдовзі повернувся з походу, був на стільки вражений побаченим, що прокляв Тамару. Дивним чином через це дівчина заснула. Олександр наказав замурувати її сонну у фортечну стіну, що було швидко виконано. З тих пір вежа Аккерманської фортеці носить ім’я, пов’язане із трагагічною історією.
Руйнівний кінематограф
Після численних війн із турками фортеця остаточно переходить у власність Росії. І лише у 1896 році стає історико-архітектурним пам’ятником.
У 70-х роках радянські архітектори створили чудовий проект укріплення фортеці. Та реалізувати його, на жаль, так і не вдалось. Робота завершилась на укріпленні лише кількох башт. Отже, за останні 50 років ця архітектурна пам’ятка не була не знала реставрації. Більше того, місцева влада не дуже дбала й про її збереження.
Чого варті лише зйомки російського фільму «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні», проводити які дозволили тут у 2009 році. Заради короткого епізоду знімальна група ледь не спалила історичний бастіон. Археологи кажуть: те, що фортеця пережили процес зйомок – просто диво.
На жаль, Аккерманська фортеця знаходиться у критичному стані. Тому небайдужі історики та місцеві ентузіасти працюють над створенням заповідника на базі історичної пам’ятки.
Останнім часом на території діє музей. Та у літній період проводиться фестиваль історичного фехтування “Білий бастіон”.
План-схема фортеці:
1. Цитадель – найбільш важлива і укріплена частина фортеці.
2. Площа Портового двору – Тут протягом карантинного терміну (40 днів) зберігалися товари, привезені в місто. (Не збереглася)
3. Цивільний двір – нагадував житловий укріплений пункт, був забудований одноповерховими будинками і напівземлянками, що не збереглися на сьогоднішній день.
4. Гарнізонний двір – використовувався для постійного проживання гарнізону.
5. Головні (Кілійські) ворота. Вежа головного входу.
6. Вежа Овідія.
7. Вежа Пушкіна.
8. Овідіопольські ворота.
9. Барбакан (рідше Барбікан або Барбікен) – фортифікаційна споруда, призначена для додаткового захисту входу в фортецю.
10. Сторожова вежа.
11. Вежа Мінарету (кругла, квадратна або багатогранна в перетині) стояла поруч з мечеттю.
12. Тюрма.
13. Комендантська вежа.
Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця з висоти
Відео знято нашими партнерами зі Студії Falcon (http://www.falcon.org.ua/)
Для тих, хто зібрався в дорогу:
Місце знаходження:
Одеська область, місто Білгород-Дністровський вул. Ушакова 1.
GPS:
GPS: 46°12’3”N 30°21’2”E
Контакти:
Сайт: www.touregion.odessa.gov.ua
Поради бувалого мандрівника:
З Одеси у Білгород-Дністровський їздять маршрутне таксі та електричка.
На території фортеці проводяться екскурсії.
автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua
