Днями у світі відзначали свято всіх закоханих, тож особливо згадували слова кохання. Які вони ці слова (пароніми, діалектизми тощо) й сталі вирази про кохання українською мовою? А яких помилок у мовленні та на письмі українці припускаються найчастіше, коли говорять про любов?
Відповіді на ці та інші питання спробували дати у вебпроєкті про українську мову та літературу kryknyga. Зібраний матеріал проілюстровано графічними матеріалами видань «Укрінформ», «Суспільне», а також проєктів про українську мову «Словопис», «Мова – ДНК нації» та інших.
Різдво шукача(-ки) пригод (за версією Діна Вінчестера)*
Насамперед розберімося, як правильно писати назву дня, який відзначається 14 лютого.
Можна натрапити на різні варіанти написання, однак далеко не всі з них правильні. Наприклад: День святого Валентина, День Святого Валентина, день Святого Валентина, день святого Валентина… Як же правильно?
Варто нагадати, що в світських назвах щорічних свят із великої літери пишеться перше слово і власні імена, що входять до складу назви, тож правильно буде День святого Валентина.
Звісно, багатьох мовців можуть збивати з пантелику винятки й різні нюанси. Зокрема, у назвах свят День Незалежності(-и) України, День Соборності(-и) України, День Конституції України всі слова пишуться з великої літери як виняток. Також залежно від сусідства з іншими словами лексема святий пишеться або з малої, або з великої літери.
Наприклад, згідно з чинним правописом, у поєднанні з подальшим власним ім’ям прикметник святий пишеться з малої літери: святий Валентин, череп святого Валентина. Але (ох уже це «але») з попереднім власним ім’ям, а також у назвах соборів, храмів, орденів, у географічних назвах – із великої: Валентин Святий, костел Святого Валентина тощо.
Водночас у церковно-календарних назвах свят українські мовознавці радять писати слово день із малої літери, а решту повнозначних слів – із великої, тобто день Святого Валентина. Тож залежно від того, про що вам йдеться – свято закоханих чи день ушанування великомученика Валентина, – доцільно писати День святого Валентина і день Святого Валентина відповідно. Правильним написанням буде і Валентинів день.
Відповідно до першого вищенаведеного правила, згідно з яким у словесних конструкціях, що являють собою назви свят, знаменних дат, з великої літери пишеться тільки перше слово і власні імена, тому правильним буде також таке альтернативне написання свята: День (усіх) закоханих, а не День (Всіх) Закоханих.
А як бути з написанням цього свята у вигляді дати (якщо йдеться саме про свято): 14 лютого чи 14 Лютого, чотирнадцяте лютого (не люте, боронь боже) чи Чотирнадцяте лютого? Правило стверджує: якщо початковий порядковий числівник у складеній назві написано цифрою (числом), то наступне слово пишеться з великої літери. Отже, відповідно до цього правильно 14 Лютого і Чотирнадцяте лютого (свято), але 14 лютого і чотирнадцяте лютого (календарна дата): 14 лютого відзначають День святого Валентина. Варто також наголосити, що порядковий числівник, ужитий перед іменником, з яким він є назвою свята, не нарощується, тобто написання 14-те Л(л)ютого неправильне.
*Якщо ви ловелас(-ка), то як альтернативну назву свята можете позичити вираз, яким цей день називає Дін Вінчестер (персонаж Дженсена Еклза в культовому багатоепізодичному серіалі «Надприродне»).
Кохання vs. Любов
Грець із тою назвою! Нумо говорити про мову любові(-и) (чи кохання?)! Ось і перше питання: коли любимо, а коли кохаємо? Дещо проливає світло на це питання секс-символ укрліту (як про нього казав мій університетський викладач) Володимир Винниченко. Так, письменник не був мовознавцем, але його вислів, який наводжу нижче, яскраво ілюструє різницю між обома цими почуттями (лобов’ю і коханням):
«Кохання є цвіт, з якого виростає рідкий овоч – любов. Без цвіту немає плоду, але цвіт не є плід і не всякий цвіт перетворюється в плід. Тисячі кохань обсипаються безплідними, усихають, не встигши розквітнути до зерна любові».
Згідно й із тлумачними словниками української мови, любов – ширше, більш всеохопне почуття, ніж кохання, яке є вужчим, більш визначеним.
Зокрема, любити – це 1) почувати глибоку відданість, прив’язаність до кого-, чого-небудь; відчувати сердечну прихильність до родинно близьких осіб (матері, батька, дітей, бабусі, дідуся тощо); 2) почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі; синонім до кохати; 3) мати інтерес, потяг, нахил, пристрасть до чого-небудь; 4) потребувати якихось умов як найсприятливіших для існування, росту тощо (про рослини, тварин). Наприклад: любити неньку, любити Україну, любити подорожі/читати/співати/борщ, а також: Виноград любить, щоб коло нього ходити (Михайло Коцюбинський).
Кохати – це 1) найчастіше почувати глибокі сердечні (романтичні) почуття до особи, здебільшого протилежної статі; 2) рідше означає те саме, що любити; 3) дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось; старанно доглядати що-небудь; Виховувати, ростити кого-небудь, старанно доглядаючи, а також у переносному значенні виношувати, плекати (намір, думку тощо). Наприклад: кохати парубка/дівчину/дружину/чоловіка/нареченого/наречену, а також: Лукаш усе садовину ростив та кохав (Марко Вовчок), Доню моя, доню моя, цвіте мій рожевий! Як ягідку, як пташечку, кохала, ростила на лишенько… (Тарас Шевченко).
У «Теорії українського кохання» Миколи Томенка наводиться «Короткий словник українського кохання», у якому до феноменів кохання та любові(-и) (а то й кохання-любові(-и)) можна знайти низку епітетів.
Сердечна фразеологія
Чи знаєте, яка специфічна українська риса, на думку історика літератури Дмитра Чижевського? Такою він називав філософію серця, яку вперше обґрунтував ще Григорій Сковорода, а згодом підхопили й розвинули Памфіл Юркевич та інші українські філософи й письменники. З огляду на це не дивно, що народна мудрість рясніє фразеологізмами й сталими виразами з образом серця. Наводимо тільки деякі з них, пов’язані з романтичними почуттями:
Припасти/припадати до серця (до душі) кому. 1. Викликати в когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь. 2. Зворушити кого-небудь, сподобатися комусь (про художні твори, музику і т. ін.). 3. Відповідати чиїмсь думкам, сподіванням, нахилам, здібностям і т.ін.; імпонувати комусь. Наприклад: Уболіває за нього так, неначе рідна мати або дружина… Чим він припав до серця цій мудрій чистій дівчині?.. (В. Шевчук).
Запалювати/запалити серце (чиє), кому – охоплювати когось (про сильне почуття) або захоплювати кого-небудь. Наприклад: Чорні брови, чорні вуса [Миколи] запалили серце молодої дівчини (І. Нечуй-Левицький).
Заполонювати, заполоняти / заполонити серце – підкоряти своєму впливові, діяти на кого-, що-небудь своїми чарами; полонити, зачаровувати. Наприклад: Антосі забажалося стати між Ватею та Леонідом Семеновичем, розрізнити їх, одіпхнути її, щоб заполонити його серце (І. Нечуй-Левицький).
Заволодіти серцем; підкорити серце – цілком полонити кого-небудь.
У(В)сім (цілим) серцем – щиро, гаряче (любити, вірити і т. ін.). Наприклад: Улюбив Олену усім тілом і душею, і серцем, і усім животом, і бачу сам, що коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь (Г. Квітка-Основ’яненко).
Дама серця – кохана жінка.
Лицар серця – чий-небудь коханий.
Серце мліє, тане, тріпотить, тьохкає, палає, щемить від глибоких почуттів і переживань, зокрема любові(-и)/кохання. Наприклад: І дівчата, і хлопці не йдуть разом, але то лише так для людського ока. У дійсності вони чують себе і душею, і серцем, вони одна цілість, особливо коли котрась чи котрийсь має отам в тому гурті когось, до кого тьохкає серце (У. Самчук).
Серце горнеться – хто-небудь відчуває потяг до когось.
Серце заговорило – у кого-небудь пробудилося почуття кохання.
Серце мовчить – хто-небудь залишається байдужим до когось, чогось.
Серце не приймає – хто-небудь не відчуває симпатії, любові(-и) до когось; кому-небудь не подобається хтось.
Серце повертається – хто-небудь починає прихильно ставитися, відчуває симпатію, любов до когось.
Серце заворушилося (заворушилося у серці) – хтось відчув пробудження якогось почуття, потяг до кого-небудь.
Серце прохололо – у кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів кохання, ненависті(-и).
Гасити серце – охолоджувати почуття кохання.
Утримувати серце – не виявляти почуттів.
Серце сохне – хто-небудь дуже переживає, мучиться через щось; хто-небудь страждає, знемагає від кохання.
Навертати (навернути) серце чиє до кого — сприяти зближенню кого-небудь, викликати почуття кохання у когось. Наприклад: Може, один бог наверне її серце до мого Романа (І. Нечуй-Левицький).
Не навертається серце чиє до кого – не подобається хтось кому-небудь, немає у когось потягу до кого-небудь. Чув отаман пушкарський, що не навертається до нього жінчине серце, — і все йому остогидло (Г. Хоткевич).
Серце [не] лежить до кого, чого – про прихильність або неприхильність до кого-, чого-небудь.
Серце серцю (серцеві) стало вість подавати – виникає, зароджується почуття кохання між кимсь. Наприклад: Усе їй на нього хочеться дивитись, а йому на неї. Серце серцю стало вже вість подавати (Г. Квітка-Основ’яненко).
Скоряти (скорити) серце кого – змушувати покохати кого-небудь.
Знаходити (знайти) стежку (стежки) до серця (сердець) — викликати прихильність, симпатію в кого-небудь.
Протоптувати (протоптати) стежку (стежечку, доріжку і т. ін.) до серця чийого — завойовувати чию-небудь любов, довіру.
Прикипіти серцем – 1. Відчути велику прихильність, щиро прив’язатися до когось. 2. Покохати когось.
Одно слово, сердечних фразеологізмів багацько, і дня не вистачить, щоб усіх їх перелічити.
Флірт по-українськи
Українці – не тільки сердечна нація, але й любителі кокетувати. Принаймні лексичний склад нашої мови засвідчує багатство пласту слів на позначення кокетування.
Словник фразеологічних синонімів наводить такі фразеологічні одиниці, які означають залицяння: підбивати клинці (клин, клина) до кого; топтати стежку до кого; смалити (присмалювати) халявки (литки) до кого, біля кого; (фліртувати) крутити роман з ким.
Словник синонімів Полюги: припадати біля кого, загравати з ким, увиватися біля кого, розм. бігати за ким, фліртувати з ким // топтати стежку, забивати клинці.
Словник українських синонімів, автором якого є Олекса Вусик, що понад 40 років збирав свої гнізда, подає цілу низку синонімів до слова залицятися: амуритися (з ким), амурничати, баламутити (кого), бігати (за ким), ватажитися (залицятися гуртом), видзігорюватися, витися («Біля мене хлопці в’ються»), вихилясити, волочитися, воркувати, вчащати (до кого), горнутися, гульвісничати, дженджуритися, донжуанити, жартувати («Жартували до зорі»), женихатися, жирувати, загравати, займати («Нехай мене той займає, хто кохання в серці має»), іржати, кахикати (він до неї все кахикає), кокетувати, липнути (до кого), лицятися, ловеласити, ловеласничати, малюватися (перед ким), мартоплясити, моргати, набиватися (хитрощами), переморгуватися, піддобрюватися, піддобрятися, підкахикувати, підклинюватися, підкочуватися, підлещуватися, підморгувати, підмощатися, підмощуватися, підсипатися, підсокирюватися, підстрелювати (він за нею підстрелює), підсусіджуватися, покахикувати, прилюбляти, присватуватися, присусіджуватися, увиватися (біля кого), уганяти, уганятися, унаджуватися, упадати, фліртувати.
Тут же наводить також фразеологічні синоніми: барвінком під ноги стелитися; бігати слідком; бігати хвостиком; бігати цуциком; бути на зальотах; вдаватися до флірту; вертіти хвостом (про жінок); вишкіряти зуби (до кого); вішатися на шию (ж.); гострити очі; грати бровами; грати очима; дух ронити (за ким); завойовувати серце; закручувати голову; закручувати любов; звиватися роєм (гуртом залицятися); зачіпати дівчину (хлопця); кидати гедза; клинці підбивати; клинці тесати; крутити голову; крутити любов; крутити тралі-валі; крутити роман; крутити шури-мури; липнути до жіночих спідниць; липнути шевською смолою; липнути, як шевська смола до кожуха; липнути, як шевська смола до чобота; литки присмалювати (біля кого); литки смалити; ліпити глечик; ліпити макітру; моргати на всі боки; мостом стелитися; м’яти ханьки; накидати оком (початок залицяння); нашіптувати солодкі слова; освідчуватися в коханні; підбивати клина; підбивати клинці; підбивати колодочки; підкочуватися бубликом; підпускати бісики; підпускати цедзиків очима; підпускати кукільмента; підпускати ляси; підпускати москаля (залицятися з обманом); поглядати, як кіт на сало; поглядати, як півень на тік; покоряти серце; пригортатися серцем; присмалювати литки; присмалювати халявки; пробивати дорогу до серця; пробивати стежку до серця; пробивати шлях до серця; прокладати кладку; прясти очима; пускати бісики; пускати ґедзики очима; робити очка; робити очки; розводити шашні; розводити шашні-мишашні; розводити шури-мури; розпускати слинки; розпускати пір’я; розпускати хвіст; сокоріти у вічі; співати флейтою; справляти зальоти; справляти фіглі-міглі; стелити містки; стригти очима; стригти очицями; стріляти очима; стріляти очицями; строїти вихиляси та викрутаси; топтати доріжку; топтати слід; топтати сліди; топтати стежечки; туманити голову; утоптувати стежечку до серця; ходити, мов прив’язаний; ходити на прив’язі; ходити тінню; ходити хвостиком; ходити, як кіт біля гарячого вареника; чіплятися на шию; шмилити губки (ж.); шукати дорогу до серця; шукати шлях до серця.
Стійка сполука крутити голову, яку Вусик наводить як фразеологічний синонім до слова залицятися, також означає закохувати в себе, обманюючи. Наприклад: Ти такий, що тобі все одно, — образилася Орися .. — Покрутиш одній дівчині голову, а тоді іншій бісики пускаєш (Григорій Тютюнник).
Вибити хвіст об тин означає облишити залицяння.
Сталі вирази й фразеологізми про кохання
Словник синонімів Вусика до слова любити на подає такі слова: влюблятися, вподобувати, закохуватися, залюблюватися, залюблятися, кохати, кохатися, кудкудахкати (над ким), любитися, полюбляти, упадати.
Фразеологічні синоніми: влюблятися до безумства; влюблятися з першого погляду; вподобувпати, як весільну пісню; душі в собі не чути; душі не чути; калатити в усі дзвони (про свою любов); кричати на кожному перехресті (т.с.); любити без краю; любити без пам’яті; любити без ума; любити над життя; мати слабинку (до кого); мати слабість; носитись, як баба з ступою; носитись, як дурень зі ступою (любити даремно); носитись, як з писанкою; носитись, як з писаною торбою; носитись, як курка з яйцем; носитись, як старець з писаною торбою; носитись, як циган з писаною торбою; носитись, як чорт із грішною душею; носитись, як чорт із ступою; прилипати всією душею; прилипати всім серцем; прилипати душею; прилипати серцем.
Словник синонімів Караванського наводить такі лексеми, що відповідають слову любити: кохати, навидіти; (душі не чути) умирати за, боготворити.
Всією душею упадати за ким / біля (коло) кого; дух за ким ронити – палко когось любити. Наприклад: Мало коли й дома сидиш – як те перекотиполе, все гуляєш. Я за тобою й дух роню, а ти мене забиваєш (Б. Грінченко).
Душі не чути – самовіддано любити.
Сліпма упадати – виявляти закоханість до кого-небудь, намагаючись невідступно бути поряд. Наприклад: Парубки за нею сліпма упадають, а їй тілько б жартувать!.. (І. Карпенко-Карий).
Боготворити – любити (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого-, чого-небудь), жалувати, дихати ким, чим, кохати рідко.
Втрачати голову (від кохання) – переставати володіти самим собою, розгубитися.
Впадати (рідше падати) / впасти в око (в очі, у вічі) – сподобатися комусь, звертати увагу на когось.
Закохатися по (самі) вуха – дуже сильно закохатися.
Правильно – Неправильно
Яких помилок українці припускаються найчастіше, коли говорять про любов? Ось кілька поширених помилок і нормативне слововживання.
Умирати за ким, до нестями бути захопленим ким, не тямитися від, а не бути без розуму, що є нехарактерним для української мови висловом і калькою російського виразу быть без ума.
Бути залежним від, а не бути в залежності.
Безумно, до нестями, до безтями, без тями кохати (любити) кого; бути шалено закоханим у кого, а не без пам’яті любити кого.
Любити (кохати) над усе в світі; над світ любити (кохати), а не любити (кохати) більше всього в світі.
Мова кохання з наукового погляду
Відомі фрази про кохання, пов’язані з людським організмом, мають наукове обґрунтування. Під час виникнення романтичних почуттів в організмі продукуються певні гормони, які впливають на самопочуття й поведінку людини.
Шлях до серця лежить через шлунок – у закоханих продукується гормон фенілетиламін, який зменшує апетит. Під час романтичної вечері закохані пари також виробляють більше гормону «ласкавості(-и)» окситоцину, що теж сприяє зменшенню апетиту. Однак коли пари уже тривалий час перебувають у стосунках, усе інакше. Щасливі парочки в середньому важать більше за одинаків.
Вираз метелики в житті насправді не стільки про почуття закоханості(-и), скільки про хвилювання, спричинені ним. Наукове пояснення звучить так: у закоханих, які зустрічають об’єкт свого почуття, виробляється стресовий гормон адреналін, який разом із гормонами щастя спричиняє поколювання в животі.
Кохання засліплює. Дофамін (чи допамін) – гормон, який викликає в мозку почуття закоханості(-и) і сприяє тому, що людина особливо не бере до уваги вади об’єкта жадання.
Хімія кохання; протилежності притягуються – йдеться про імунні гени, які відіграють важливу роль у захисті від захворювань. Чим різноманітніший генофонд матері й батька, тим краще діти захищені від можливих збудників хвороб.
Два чоботи пара – тривалі стосунки сприяють тому, що партнери справді стають подібними одне до одного. Мовою соціологів, ідеться про гомогамію, коли партнерів підшуковують за схожістю.
Фразеологізми античного походження
Стріли Амура (Купідона) – символ кохання. Про людину, яка закохалася, кажуть, що її вразили стріли Амура (Купідона). Також у переносному вживанні вразити стрілою Амура означає викликати любов, прихильність.
Амури – любовні пригоди, справи; любощі.
Пута (узи, ланцюги) Гіменея – подружні стосунки, шлюб. Наприклад: Шлюб закоханих істот — / Справжнє свято Гіменея! / Помічник у них — Ерот, / Помічницею — Псіхея! (М. Вороний, Епіталама).
Порвати пута Гіменея – розлучитися.
Філемон і Бавкіда – нерозлучне старе подружжя.
Бавкіда – втілення вірної жінки.
Діалектизми
Здибанка – побачення, зустріч.
Кавалєр – залицяльник.
Фраєрувати – бути в пошуках дружини чи в стосунках із дівчатами до одруження.
Фраєрка – незаміжня жінка, вільна дівчина.
Ранд(т)ка (від рандеву) – побачення, зустріч.
Видати рандку – призначити побачення.
Любаска – коханка.
Освідчуємося в коханні грамотно
Саме слово освідчитися мовознавці радять вживати замість виразу признатися (зізнатися) в коханні. Можна також сказати так: від/розкрити серце. Тоді ми говоримо про свої почуття (а не відчуття) до коханої людини.
Часто можна почути таку стійку сполуку, як (з)робити пропозицію (руки і серця), яка, однак, є не властивою для української мови. Натомість краще сказати так: освідчи(-ува)тися (крім зізнатися в коханні, означає просити кохану людину побратися), (по)просити руки (і серця), (за)пропонувати руку й серце (згідно із СУМом, останній вираз можна вважати вже трохи архаїчним). Ще один застарілий варіант – засилати (посилати, присилати) старостів (сватів) (за рушниками; свататися. Тоді кажемо «Одружімося!», а не «Давай одружимося (поженимося)». На (а не в) доказ любові(-и) присвячуємо їй/йому (а не для неї/нього) вірші або пісні, вручаємо (а не підносимо) квіти, даруємо обручку (каблучку, перстень), а не кільце.
У разі відмови кажуть, що дівчина дала відкоша (печеного гарбузця), піднесла печеного рака, гарбузами нагодувала.
Після заручин або змовин (а не помолвки) закохані стають нареченими (а не женихом і нєвєстою).
«Гірко, гірко, гіркая вода, най ся поцілує пара молода»
Щоб відсвяткувати подію, можна справити (відбути) весілля, а не зіграти свадьбу. Тоді закохані у весільному вбранні (а не наряді) перед Богом (якщо відбудеться вінчання) та в присутності рідних і близьких людей присягнуть на взаємне кохання, а не у взаємному коханні.
Коли люди одружуються, стають на рушник, ідуть під вінець, вступають у закон, беруть шлюб (а не укладають брак), то їх називають молодими, молодятами (а не молодожонами) або князем і княгинею (під час обряду). Дівчина не тільки одружується зі своїм обранцем, а зав’язує косу, виходить (віддається) заміж за нього. Хлопець одружується з дівчиною, бере за себе її, а не жениться на ній.
Відомий знавець української мови Іван Огієнко писав: «У самій нашій мові одбився дух нашого народу. Давнє слово “дружина” яскраво показує про стан нашої жінки, про те, що вона – друг своєму чоловікові» (так кохання переростає в любов). Загалом, слово одружуватися означає дружити, товаришувати, а робити це можна лише з ким, а не на кому. Ця українська сполука відображає партнерство в парі. У доконаному виді вживають також слово побратися. Також кажемо молоде подружжя, а не молоді супруги.
Також шлюб може бути цивільним, але не громадянським.
Від кохання-зітхання до кохання-шмання
Якщо подружжя живе як одна душа (як один дух); [мов] одним духом живе; живе в добрій з[ла]годі (а не душа в душу), то в них гармонійні (а не гармонічні) стосунки (а не відношення чи відносини). Тоді вони не зраджують одне одного (а не зраджують один одному), зокрема не мають статевих (а не полових) зносин із коханцями (а не любовниками).
Звісно, якщо йдеться про гетеросексуальну пару, то належить казати одне(-о) одного, одне(-о) одному, одне(-о) з одним тощо – тоді маємо на увазі представників обох статей одночасно. Коли йдеться тільки про чоловіків, то доцільно казати один одного, один одному, один з одним, коли тільки про жінок – одна одну, одна одній, одна з одною. У множині вживають такі взаємні займенники: одні одним, одні одних, одні з одними.
Також краще сказати тулитися (горнутися), а не жатися (тиснутися) одне до одного. Правильно також перебувати (лежати) в обіймах одне одного, обійнявшись одне з одним, а не в обнімку.
Словосполуку кохання-зітхання доцільно використовувати як відповідник російського стійкого словосполучення любовь-морковь. Обидва вислови є прикладом лексичної редуплікації.
На позначення флірту, любовних пригод часто вживають сленговий вислів шури-мури. Однак стилістично кращий варіант – фіґлі-мі(и)ґлі.
Тут же шпілі-вілі використовують на позначення статевих зносин.
Ще два різновиди подвоєння слова – шм-редуплікація (наприклад, кохання-шмання) і ху-редуплікація (стосунки-хуюнки, романтика-хуянтика) – використовуються в гумористичному, іронічному та зневажливому тоні.
Про занепад любовного почуття також кажуть: пройшла любов, зів’яли помідори (маки).
Шлюб розривають (а не розторгають), а подружжя розлучається, а не розводиться.
«Далекі близькі» слова (пароніми)
Серцевий – той, який стосується серця, пов’язаний із хворобою серця; призначений для його лікування: серцевий м’яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.
Сердечний. 1. Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердечні ліки. 2. Пов’язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини: сердечна згода, сердечні муки, сердечна рана. 3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружина, сердечне слово, сердечна зустріч. 4. Пов’язаний з почуттям закоханості(-и): сердечні таємниці.
Сердешний – який викликає співчуття; бідолашний.
Пристрасний – дуже сильний, нестримний; палкий, шалений: почуття, кохання, поцілунок.
Страсний – який стосується тижня перед Великоднем: тиждень, п’ятниця, свічка.
Любимий – той, що користується чиєюсь любовю, викликає в когось почуття любовi: батькiвщина, мати, батько.
Улюблений той, кого серед iнших найбiльше люблять (літературний герой), або те, що найбiльше вiдповiдає чиïмось смакам, уподобанням, нахилам (колір, країна).
Любий – якщо наголос у цьому слові на першому складі, то воно означає «милий, дорогий, коханий».
Не можна також плутати слова цілувальник і ціловальник. Перше означає особу за значенням словами цілувати, а друге – шинкаря; продавця спиртних напоїв, довірену особу, яка відповідала за узаконений продаж спиртних напоїв.
Як говорили про кохання українські поети й поетеси
Зображуючи високі почуття, слуги Феба нерідко вдаються до гіперболізації. Яскравими прикладами цього є такі відомі рядки поезій: «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання» (Володимир Сосюра) і «Така любов буває раз в ніколи» (Ліна Костенко). Тож кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Нехай серденько тріпотить від кохання українською.
