Щорічно 13-го грудня християни відзначають свято на честь основоположника християнства в Україні – День святого Андрія Первозванного. Попри церковні заборони, це свято досі зберігає язичницькі традиції та обряди наших предків, а разом з ними – свою таємничу та магічну атмосферу.
Сьогодні розповімо про походження свята Андрія, про народні прикмети та заборони цього дня, а також про обряди та традиції, яких дотримувались українці у минулому.
День святого Андрія: історія та походження свята
За християнською історією, апостол Андрій – перший з 12-тьох учнів, які пішли за Христом. Через це його й назвали Первозванним. Він все життя займався риболовлею, як і його брат апостол Петро, тому його вважають покровителем рибалок. Також, за легендою, саме апостол Андрій вперше приніс християнство на українські землі після того, як апостоли пішли проповідувати по всьому світу.
Свято апостола Андрія Первозванного було встановлено православною церквою одразу після запровадження християнства на Русі. Однак саме на період 12-13 грудня припадало язичницьке свято на честь божества Калити. За віруваннями, Калита спускався на землю в найтемніший час року, щоб врятувати зимове сонце. Зараз від спогадів про Калиту залишилась лише гра, у яку грає молодь на Андріївських вечорницях.
Андріївські вечорниці: ігри та обряди
Вечорниці, або “пролог” – чи не найулюбленіше зимове дійство серед молоді. Після нудьгування вдома у парубків та молодиць випадає можливість зустрітись з ровесниками, потанцювати, поспівати, позалицятися та навіть наворожити собі пару.
Спершу незаміжні дівчата винаймали хату для вечорниць, приносили різні продукти для приготування обрядового печива й “калити”, брали з собою й ворожильні атрибути й, звичайно, запрошували хлопців.
Коли починало вечоріти, дівчата брались за перші ворожіння: випікали печиво з начинками, які мали пророчити майбутнє, обрядову “калиту” і балабухи. За повір’ям, чию балабуху з’їсть собака – та дівчина скоро вийде заміж.
Як тільки мали прийти парубки, дівчата ставили їм перепону: обв’язували ланцюгом або мотузкою вхід. Якому молодику вдалось найпершому увійти до хати – тому й судилось одружитись в новому році.
Після вечері молодь розпочинала обрядові ігри, які залишились серед наших традицій ще й дотепер. Найцікавішою з них є “Калита” – гра для парубків з твердим борошняним коржем, який підв’язували за мотузку. Парубок повинен зі зв’язаними руками дострибнути й відкусити шматок обрядової паляниці. Звісно, відкусити “калиту” було важко, бо той, хто тримав мотузку, смикав за неї, а паляниця підстрибувала аж до стелі. Головне в цій справі – не засміятися, бо як хто засміється, то піде додому обмащений сажею.
Наприкінці вечорниць парубки вирушали робити вподобаним дівчатам збитки: знімали брами, малювали вікна вапном, лякали по дорозі додому молодиць, які затримались, щоб поворожити. Вважалось, що такі збитки – це своєрідне усунення перешкод на шляху до одруження.
Як правильно ворожити на Андрія?
Ворожіння на судженого допомагали українським дівчатам побачити свою долю у різних побутових речах: в чоботях, кавовій гущі тощо. Ось декілька з них:
Ворожіння на чоботях
Потрібно взяти свій чобіт і порахувати ним відстань від ліжка до порога кімнати. Скільки “чобіт” нарахуєте – через стільки ж місяців відбудеться весілля.
Ворожіння на свічці
На початку Андріївських вечорниць кожна дівчина запалює власну свічку, підв’язуючи її ниткою чи стрічкою. Коли всі парубки розходяться – молодиці по черзі задувають свічки. У який бік посуне дим – звідти й прийде свататись наречений.
Ворожіння на папері
Звечора потрібно на 11-тьох маленьких клаптиках паперу написати імена хлопців, а один залишити порожнім. Тоді покласти їх під подушку. Коли прокинетесь, то навмання витягніть клаптик з ім’ям свого судженого з-під подушки.
Ворожіння на кавовій гущі
У турці потрібно приготувати заварну каву. Коли вип’єте – то накрийте чашку тарілкою і перекиньте 3 рази. Який візерунок випаде на тарілці – така й буде доля. Якщо хрест – до терпіння, силует собаки – до дружби, вінок – до слави, силует людини – до кохання.
Ворожіння на горошинах
Насипте у мішечок гороху і по черзі виймайте, примовляючи “Любить, не любить”. Остання горошина і скаже, чи закоханий у вас обранець, чи ні.
Що заборонено робити на 13 грудня?
Вважається, що на свято Андрія не можна виконувати важкої роботи. Особливо небезпечно шити, ткати чи вишивати, щоб не заплутати нитками свою долю.
Церква не визнає святкування Андріївських вечорниць. По-перше – це язичницькі обряди, а по-друге – в цей час діє Різдвяний піст, тому влаштовувати гучні гуляння не варто. А ворожіння взагалі заборонені, оскільки це гріховні обряди.
Однак, сучасні традиції на Андрія набули більш розважального, ніж релігійного характеру, тому молодь продовжує їх дотримуватись.
Прикмети на Андрія
- Якщо в ніч на Андрія падає сніг – то не припиниться до початку наступного тижня.
- Якщо у річці шумить вода, то суне велика завірюха.
- На Андрія робиться дівицям надія.
- Якщо на Андрія Первозванного сонячно, але тисне мороз – бути доброму врожаю.
- Якщо покласти біля ліжка миску з водою, то неодмінно уві сні прийде суджений.
Святкування на Андрія й досі одне з найцікавіших та найбільш колоритних. Під час ворожінь дівчата затамовують подих, а хлопці міцно сплять, щоб зайти у сон до судженої.
А ви святкуєте День святого Андрія Первозванного? Чи доводилось вам ворожити в ніч на Андрія?
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
