У невеличкому кримському поселенні з грецькою назвою Лівадія знаходиться один з найкращих пам’ятників архітектурного і паркового мистецтва в світі. Лівадійський палац. Він більше 50 років був літньою резиденцією сімей російських царів: Олександра II, Олександра III та Миколи II.
Від часу закінчення будівництва у 2011 минуло вже 100 років. А зводили палац, до речі, всього за 18 місяців. Кажуть, робітники працювали день і ніч, щоб у найкоротші терміни виконати проект талановитого архітектора Миколи Краснова.
Та, якщо бути точнішим, то робота Краснова була вже відбудовою зведеного раніше графом Потоцьким Великого палацу. Старий маєток Потоцького був чудовим: доглянутий парк із мармуровими скульптурами, палац прикрашений витворами мистецтва. У спадкоємців графа Російська імперія викупить маєток для родини Романових. Та вибагливим царським смакам важко було догодити, тож перебудови і реконструкції будівель не припинялись. Старий палац вирішено було знести задля чогось нового і кращого.
Палац для останнього імператора
Ялтинський архітектор Краснов зумів не лише «вмонтувати» нову будівлю на місце старої на території парку, який розрісся, а й створити надзвичайної краси споруду, яка стане ще й комфортним домом. Домом для сім`ї останнього російського імператора Миколи ІІ.
Враження царя, який побачив Білий палац вперше, були такими: «Ми не знаходимо слів, щоб висловити нашу радість і задоволення мати такий будинок… Краєвиди звідусіль такі красиві, особливо на Ялту й на море. У приміщенні стільки світла… Що рідко буває – Краснов зумів догодити всім: дами, свита й навіть femmes de chambre (покоївки) й люди задоволені своїми приміщеннями. Всі приїжджі після огляду будинку в один голос хвалять те, що бачили, і, звісно, самого винуватця – архітектора». (Так писав він у листі матері).
Маєток у Лівадії містив не тільки палац із парком. Для різних потреб тут були організовані окрема електростанція, гараж для автомобілів, зимовий кінотеатр, та навіть завод із виробництва льоду.
Російські царі дуже любили цю садибу. Тут не тільки відпочивали, а й проводили такі офіційні церемонії як присягання на вірність Російському Престолу чи прийняття Святого Православ’я. А через століття тут збирались з не менш офіційних причин закордонні глави урядів і держав. Зокрема у 1945 році саме у Лівадійському палаці було підписано рішення про створення ООН. Так, від часів російського царизму до створення ООН мине багато часу і пройдуть нищівною ходою аж дві світових війни. Та, на диво, жодне з московських лих не зруйнувало палацу.
Казковий будинок у стилі Ренесансу
Отже, Лівадійський палацовий комплекс – це двоповерховий Білий палац, поштовий (Пажеський корпус), палац міністра двору барона Фредерікса, які були побудовані в один час з палацом, палацова церква Воздвиження Чесного Хреста (1872 рік) та італійський дворик. Є ще й Арабський дворик у східному стилі із мармуровим фонтаном із написом арабською в’яззю (щоб як-найкраще передати стиль).
Майстер Краснов дотримувався модного на початку ХХ століття архітектурного напрямку, коли проектування житлових приміщень здійснювалось у незвичайній послідовності: спершу розробляли внутрішнє планування, а після того – проект фасаду будівлі.
Серед інших палаців Лівадійський виділяється тим, що в його художній обробці і загальному плануванні з’єдналися два стилі – історизм і модерн. Архітектор зробив центром всієї пластичної композиції будівлі великий внутрішній двір, який точно повторює характерні риси внутрішніх двориків в італійських палаццо XV-XVI ст. – патіо. (Безпосередньо з Італії він навіть привозить античний мармур). Таким прийомом був чудово підкреслений головний стиль палацу – італійське Відродження.
Особливої витонченості та урочистості надає світлий колір фасадів. Для цього використовували гладко оброблений інкерманський вапняк. Парадний вхід прикрашає герб родини Романових. А їхні імена увічнені на вензелях, що прикрашають арки. Архітектура палацу велична і якась урочиста. Тераси, балкони, відкриті галереї…Тут багато сонця і світла. Багато красивих деталей, які складають загальну картину архітектурного ансамблю.
58 кімнат
Казкову палацову красу вміло поєднали із затишком і зручністю «сімейного» будинку. Електричне освітлення, центральне опалення з вентиляцією, гаряча і холодна вода у всіх приміщеннях, морська вода для ванн, ліфт, телефон…
Інтер`єр палацу буквально з перших хвилин вражає своєю розкішшю. Кожна кімната (а їх аж 58) – наче окрема історія зі своєю епохою, стилем. Жодна із них не має схожих на іншу деталей. У внутрішньому оформленні ренесансний стиль не збережений. Він присутній лиш в окремих речах (наприклад, люстра з венеціанського скла). Всередині є і модерн, і класика і англійський стиль XVI століття. Вмонтовані меблі, великі каміни і дзеркала.
Цікаво, що на першому поверсі використано переважно темні породи дерев, на другому – світлі. Велика їдальня прикрашена ліпниною, вестибюль оформлений в стилі епохи Риму I століття. Приймальна нагадує зал Палацу дожів у Венеції, а більярдна виконана в англійському стилі. Кімнати і зали палацу розміщені так, що з будь-якої легко можна вийти у парк.
Парк на узбережжі
Парк довкола палацу – один з найкращих на Південному узбережжі Криму. Найбільший у цілому півострові, він був закладений ще у 1835 році на основі справжнього лісу. Тут досі росте багато сосен, дубів і буків. Та поряд з ними чудово себе почувають екзотичні пальми, магнолії та кипариси. В імператорські часи цю красу доповнювали ще оранжереї та фруктові сади.
Сьогодні весь парк займає 40 га кримського берега, омитого Чорним морем. Літній вітер несе з води прохолоду. А взимку тут досить тепло. Ще з лютого починається весна. Буяння квітів на деревах: персики, сливи, мигдаль… Ближче до літа розпускає лілові грона гліцинія, обплутуючи балкони, стіни будинків, стовбури дерев. А далі розцвітають троянди. Осінь золотить листя та вкриває тим золотом доріжки довкола. А зима перетворює парк у справжні володіння снігової королеви, окутуючи памороззю сонні квіти і дерева. Мармурові столики і фонтани, вази і альтанки, стіни обвиті кучерявим гіллям. Тут надзвичайно красиво.
Політика, історія, кіно…
Царська сім`я давно покинула маєток. (Та довго вони тут і не жили: провели весну і літо з 1911 по 1914 роки та ще раз відвідали у липні 1916). З 1920-го на кілька років у палаці відкрили науково-художній музей. Далі – санаторій. А під час Другої світової війни організували госпіталь.
У лютому 1945-го тут відбулась подія, яка прославила Лівадійський палац на весь світ – Ялтинська конференція. Пам`ятник Великій трійці, яка тоді прибула на переговори (Черчилль, Рузвельт і Сталін) сьогодні можна побачити у Лівадії. А ще у музеї, який сьогодні діє в палаці, є знамените фото британського прем’єр-міністра з Генералісимусом Радянського Союзу.
Багато уваги приділено історії сім`ї Романових. Відвідувачі можуть зайти у справжні царську спальню, де виставлені особисті речі членів сім’ї Миколи ІІ. На тому ж другому поверсі відчинений робочий кабінет царя. Книги, картини, меблі, фотографії, листи… Експозиція «Романови в Лівадії». На першому поверсі до вашої уваги розкішні інтер’єри вестибюлю, більярдної, парадної їдальні, приймальні, залу очікування та палацової церкви.
Також в музеї можна побачити «Спогади про Крим», «Південнобережні шедеври Краснова», «Лівадія. 1908», «Сторінки історії», «Кримську конференцію» (експозиції).
Тут знімали багато радянських фільмів. Зокрема у сценах «Десяти негренят», «Собаки на сіні», «Отелло» та ін. Тут часто проходили офіційні зустрічі представників різних країн, форуми і конференції.
Для тих, хто зібрався в дорогу:
Місце знаходження:
АР Крим, Ялтинський район, смт Лівадія, вул. Батурина, 44-а
GPS:
44°28’4”N 34°8’36”E
Контакти:
Сайт: www.livadia-palace.crimea.com
Поради бувалого мандрівника:
Лівадія знаходиться за 3 км від Ялти. Звідти можна добратись автобусом або навіть катером. А якщо вирушите власним авто – майте на увазі, що в`їзд на територію історико-архітектурної пам’ятки платний.
автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua
фото: Buba36
фото: Buba36
фото: Buba36
фото: aksanova
фото: aksanova
