Іноді це може бути корисним, але існує ризик повністю втратити зв’язок з реальністю.
Що таке ескапізм
У загальному розумінні ескапізм — це втеча від реальності чи повсякденних турбот. Наприклад, людина безперервно дивиться серіали, постійно затримується на роботі або нав’язливо займається спортом — усе це різні способи відволіктися від проблем.
Це явище далеко не нове, а сам термін «ескапізм» почали активно використовувати в художній літературі ще у 1930-х роках. Сьогодні його активно застосовують у психології, філософії, історії та інших наукових галузях. Втім, чіткого визначення й класифікації ескапізму досі не існує.
Чому люди тікають від реальності
У психології ескапізм розглядають як один із механізмів подолання стресу, що допомагає стримувати негативні думки та емоції — наприклад, почуття провини чи безсилля. Це спосіб уникнути болю й дискомфорту, впоратися з травматичними подіями та спогадами.
Втім, ескапізм можуть спричинити будь-які зовнішні зміни в житті — не лише негативні, але й позитивні, як-от підвищення на роботі або переїзд до нової квартири. Інші чинники — особисті риси та емоційні стани, такі як тривожність, смуток або низька самооцінка.
Російські дослідники, які вивчають ескапізм із філософського погляду, виділяють чотири типи причин:
- Коли людина бачить значне розходження між реальністю й тими умовами, які дали б їй змогу реалізувати свій потенціал.
- Коли вона переживає культурний шок і змушена адаптуватися до нової культурної чи соціальної реальності.
- Коли не має змоги вплинути на економічні чи соціальні катастрофи — війни, фінансові кризи тощо.
- Коли уявлення людини про себе справжню не відповідає її ідеальному «Я». Наприклад, вона вважає себе фізично слабкою й починає активно тренуватися, щоб досягти бажаного образу.
Як проявляється ескапізм
Кожен має свої способи втечі від дійсності. Це може бути навіть буквальний від’їзд — наприклад, подорожі. До інших форм ескапізму належать:
- Споживання контенту. Людина може без зупину гортати соцмережі, дивитися серіали, фільми, грати в ігри.
- Мрії та фантазії. Людина постійно прокручує у голові різні — реальні чи вигадані — сценарії або будує «повітряні замки».
- Переїдання. У стані тривоги або дискомфорту з’являється схильність їсти більше, особливо солодке чи фастфуд.
- Залежності. Це може бути куріння, алкоголь, наркотики чи азартні ігри.
- Фізична активність. Наприклад, щоденні заняття спортом чи пробіжки.
- Робота. Людина занурюється в робочі завдання, працює понаднормово й майже не відпочиває.
- Шопінг. Надмірні витрати, імпульсивні покупки непотрібних речей.
- Читання. Художня література допомагає зануритися у вигаданий світ і тимчасово забути про проблеми.
Плюси й мінуси ескапізму
У цієї звички є чимало недоліків. Якщо постійно «втікати» у вигадані світи, можна втратити зв’язок із реальністю: забувати про домашні чи робочі обов’язки, ігнорувати домовленості, втрачати соціальні контакти. Наприклад, замість того щоб подивитися один епізод серіалу, людина проводить перед екраном увесь день і пропускає зустріч із друзями або домашні справи.
Інша проблема — пригнічення емоцій. Це може мати довготривалі наслідки для психічного здоров’я. Також можливі інші негативні ефекти:
- розвиток залежностей;
- втрата роботи;
- зниження продуктивності;
- проблеми з психічним здоров’ям;
- труднощі у стосунках.
Проте в окремих випадках ескапізм може бути корисним — як тимчасова підтримка в складні моменти. Головне — не робити це основним способом життя. Наприклад, спорт сприяє вивільненню дофаміну й серотоніну, які зміцнюють нервову систему, а читання книг розвиває мислення й уяву.
Як подолати ескапізм
Ескапізм — як пластир: він прикриває проблему, але не вирішує її. Замість втечі варто навчитися дивитися труднощам у вічі. Для початку допоможуть кілька запитань:
- Від чого саме я тікаю і чому?
- Який спосіб втечі я обираю?
- Як я можу боротися з труднощами, а не уникати їх?
Чесні відповіді допоможуть зрозуміти причини й намітити вихід із ситуації.
Крім того, є низка простих практик, які допоможуть уникнути негативних наслідків ескапізму.
1. Спілкування з близькими.
Коли складно, хочеться закритися в собі. Але ізоляція лише поглиблює стрес і тривогу. Підтримка рідних і друзів допоможе впоратися з переживаннями.
2. Усвідомленість.
Замість втечі у фантазії варто зосередитися на теперішньому моменті. Прислухатися до звуків навколо, до відчуттів у тілі — і прийняти реальність такою, як вона є.
3. Ведення щоденника.
Записи допомагають упорядкувати думки й емоції. Описуючи переживання на папері, ви краще їх усвідомлюєте й розумієте їхнє джерело. Це потужний інструмент саморефлексії.
4. Дихальні вправи.
Під час тривоги дихання стає поверхневим. Зосередження на диханні заспокоює розум і тіло. Наприклад: глибокий вдих носом, затримка на кілька секунд, повільний видих ротом. Повторіть кілька разів.
5. Подяка собі.
Фокус на позитиві допомагає впоратися зі стресом. Корисно щодня записувати свої досягнення, навіть найменші: зранку приготували смачний сніданок, закінчили відкладену справу. Це зміцнює оптимізм і дозволяє помічати добро у звичайному.
