Проблематика твору Кайдашева сім’я

    18669

    Проблеми, відображені у повісті

    У соціально-побутовій повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено життя українського села після антикріпосницької реформи 1861 року на прикладі родини Кайдашів – яскравих індивідуалістів, які нізащо не поступалися власними принципами. У сім’ї були прототипи – Мазурі, що проживали у тому ж селі Семигори, де й персонажі твору І. Нечуя-Левицького. У зв’язку з тим, що повість зображує українську родину в пореформений період, письменник не міг не торкнутися численних проблем, які існували в той період:

    • взаємовідносини батьків та дітей;
    • сімейні стосунки;
    • виховання;
    • релігійність;
    • народна мораль;
    • людська гідність;
    • добро та зло.

    Оскільки повість визначається як соціально-побутова, відповідно, окреслені проблеми можна поділити на дві групи:

    1. Соціальні.

    2. Побутові.

    Крім перерахованих вище одвічних проблем, І. Нечуй-Левицький висвітлює злободенні тогочасні негаразди:

    • пияцтво;
    • забитість і темноту селян;
    • невлаштований побут хліборобів;
    • руйнування патріархальних основ села;
    • неправильно організоване дозвілля.

    Детальніше ознайомлення із повістю – на https://www.yakaboo.ua

    Конфлікт поколінь як центральна проблема

    Проблематика повісті «Кайдашева сім’я» висвітлена у характерах персонажів та їх вчинках. Старше покоління, зображене у творі, – Омелько та Маруся Кайдаші. Роки кріпаччини наклали на батька свій відбиток: хоча він був працьовитим, дбайливим господарем, проте ховався він соціальної несправедливості та родинної колотнечі за чаркою. Маруся, яка прослужила в панській економії, засвоїла від панів найгірші риси: брутальність та сварливість поєднувалися у ній із лицемірністю та манірністю.

    Молодше покоління представлене у повісті Кайдашевими синами та невістками. Карпо – мовчазний, упертий та жорстокий парубок, який підіймає руку на батька та матір у розпалі сімейних сварок. Лаврін, наділений ніжною та поетичною душею, спочатку намагається протистояти колотнечі, проте після смерті батька, взявши господарство у свої руки, лається зі старшим братом.

    Карпова дружина Мотря, наділена енергійною та незалежною вдачею, швидко здогадується, що ховається за улесливими словами свекрухи Кайдашихи, тому неприховано ворогує з нею за все: починаючи від пряжі для одягу і закінчуючи кухонним приладдям. Мелашка, яку обрав собі Лаврін, відповідає за вдачею своєму чоловікові. Не витримавши свекрушиних тортур, вона тікає у Київ, проте сім’я забирає її звідти. Мелашці довелося пристосовуватися, тому вона стає на бік Кайдашихи і ворогує з Мотрею.

    Культура та релігійність

    У повісті «Кайдашева сім’я» персонажами, які відбивають неосвіченість, духовну «темноту» селян є баба Палажка та баба Параска. Палажка, стверджуючи, що з’їла у Києві двадцять пасок, вважає, що таким вчинком спокутувала минулі та майбутні гріхи перед Богом. Її набожність удавана, адже віра в Бога не заважає Палажці лаятися з бабою Параскою та вважати її своїм ворогом. Дізнавшись, що Омелько захворів, Палажка намагається вилікувати його замовляннями, хоча насправді це перекручені слова молитов, назви церковних книг та імена.






    • не пропусти

    • магазин