Спробуйте техніку «вікно Джогарі» або яскраво уявіть майбутню версію себе.
Робота ніколи не закінчується. Ми мчимо з однієї зустрічі на іншу, ходимо на наради з колегами й керівництвом, відвідуємо важливі вечері, а потім повертаємось додому і без сил падаємо в ліжко. У перервах між цими «марафонами» ми постійно перевіряємо електронну пошту, соціальні мережі та відповідаємо на повідомлення. Здається, що такий ритм виправданий і корисний для нас. Насправді це не зовсім так.
У чому недоліки постійної зайнятості
Головна проблема — у нас немає жодної хвилини, щоб зупинитися і подумати, чим ми взагалі займаємося. Ми постійно зайняті й навіть не усвідомлюємо, над чим саме працюємо і на що витрачаємо свій час. Саме тому так важливо робити паузи протягом дня.
Невелика перерва допомагає переконатися, що ми вирішуємо правильні завдання. Інакше є ризик вигоріти, заплутатися або навіть провалити важливий проєкт. Самоаналіз, навпаки, дозволяє вчасно переоцінити ситуацію, перерозподілити сили і змінити підхід, якщо це потрібно.
Як впоратися з постійною зайнятістю
Проводити час у тиші та рефлексувати
Для цього можна використати техніку «вікно Джогарі». Вона допомагає краще зрозуміти своє ставлення до себе та інших. Суть методу полягає в аналізі чотирьох зон:
- Відкрита зона. Все те, що відомо і вам, і іншим. Наприклад, ви вважаєте себе доброзичливою людиною, і оточення погоджується з цим.
- Прихована зона. Ваші особисті секрети. Наприклад, ви знаєте, що є боязким, хоча ніхто цього не підозрює.
- Сліпа зона. Риси, які очевидні для інших, але невідомі вам. Наприклад, друзі вважають вас надто закохливим, а ви цього зовсім не помічаєте.
- Невідома зона. Якості, що не відомі ні вам, ні іншим, і виявляються лише у певних ситуаціях. Наприклад, ви ніколи не вважали себе щедрим, але під час кризи пожертвували значну частину своїх заощаджень на допомогу тим, хто її потребує.
«Вікно Джогарі» — це цікава вправа, яка дозволяє подивитися на себе під новим кутом. Особливу увагу варто приділити сліпій зоні — для її розуміння потрібна здорова рефлексія.
Коли ми даємо собі передишку, щоб записати думки в щоденник або зателефонувати друзям, ми відкриваємо внутрішній простір для самоаналізу. Перевести телефон у беззвучний режим — нескладно, складніше — заспокоїти свідомість. Регулярні перерви дозволяють хоча б на кілька хвилин поставити світ на паузу.
Але така пауза потрібна не для ухвалення ще більшої кількості рішень. Навпаки, вона має допомогти відійти від метушні і уникнути втоми від прийняття рішень. Дайте мозку відпочити й подумати. Відірвання від справ і обов’язків дозволяє зробити крок назад і подивитися на себе збоку.
Уявити себе в майбутньому
Це ще одна корисна вправа. Уявіть себе через кілька років. Ви у чудовій формі. У вас набагато більше вільного часу. Ви не сидите постійно в телефоні. Ви не перевіряєте пошту та соцмережі за першої нагоди. Ви неймовірно ефективні й продуктивні.
Кожна порада з саморозвитку повторює одну й ту саму формулу: ви досягнете успіху, якщо будете дотримуватися певного процесу. Ваші звички приведуть вас до передбачуваних результатів. Звісно, і процес, і цілеспрямованість, і саморозвиток, і корисні заняття — усе це важливо. Але ми часто забуваємо поставити собі одне просте запитання: навіщо?
Зупиніться і проаналізуйте свої бажання та цілі. Подумайте, куди вони вас ведуть і якою людиною ви станете, коли все здійсниться. Подивіться на свою рутину як на автомобіль. Він везе вас у правильному напрямку? Найчастіше правильний напрям — це просто перестати робити зайве.
Перестати все аналізувати
Для нас природно фільтрувати всю інформацію через себе. Під час спілкування ми постійно аналізуємо поведінку інших — оцінюємо, звертаємо увагу на мову тіла та настрій, шукаючи підказки. Ми постійно створюємо емоційно-поведінкові моделі. І живемо в режимі «постійно ввімкнено».
Наприклад, ви з партнером за вечерею обговорюєте, як минув день. А ваш мозок уже намагається передбачити, що скаже співрозмовник. По суті, ви будуєте у свідомості модель партнера. У підсумку мозок обробляє не лише саму розмову, а й ваш емоційний стан, паралельно передбачаючи, чи правдива відповідь співрозмовника, як ви на неї зреагуєте. Не дивно, що внутрішня «батарейка» швидко розряджається.
До того ж ми щодня прокручуємо в голові думки про наші емоційні орієнтири. Як нас бачать інші? Наскільки їхнє сприйняття відповідає дійсності? Створення емоційних моделей — це спосіб не лише краще зрозуміти себе, а й сформувати уявлення про інших: хто вони, ким хочуть бути і як це пов’язано з нами. Якщо це здається занадто складним — ласкаво просимо в реальність під назвою «Бути людиною».
Ось чому важливо свідомо підходити до перерв. Бути людиною — виснажливо. Ми постійно намагаємося знайти сенс у подіях. Наші внутрішні «антени» постійно вловлюють сигнали, намагаючись зрозуміти, що думають інші. Нам потрібні паузи, щоби впоратися з цим тиском. Ваш телефон потребує зарядки — те саме стосується і вашого мозку.
Відірвання від справ допоможе поглянути на них свіжим поглядом і зрозуміти, чи варті вони вашого часу й зусиль. Відповідальне ставлення до справ — це не одержимість. Іноді їх просто потрібно відкласти.
