Працювати зовсім без дедлайнів — означає шкодити власній продуктивності. Дослідження доводять: якщо люди встановлюють собі строк, до якого завдання має бути виконане, то значно частіше його завершують. Якщо ж цього контрольного рубежу немає, результату досягають значно рідше.
Тобто дедлайн — це хороший мотивуючий фактор. Але для багатьох наближення дати Х не надихає й не спонукає до дій, а навпаки — вводить у ступор. Людина може бачити, як минає час, відведений на роботу над проєктом, але чомусь не береться до справи. Натомість читає новини в месенджері, займається неважливими й не терміновими справами. Або просто гортає меми, серед яких чимало й про «палаючий» дедлайн. У такої нелогічної поведінки є причини, і це далеко не завжди лінь чи незібраність.
Чому дедлайн може паралізувати
У основі такої реакції зазвичай лежить стрес. Ось які фактори можуть його спричинити.
Завдання виявилося надто складним
Можливо, ви вже виконували схожі завдання. І на основі свого досвіду приблизно оцінили час, потрібний для поточного проєкту. Але неправильно визначили, наскільки він буде складним і трудомістким. Коли ж узялися до роботи — з’ясувалося, що роботи значно більше, ніж здавалося. А це означає, що доведеться докласти більше зусиль і часу.
Але останнє поступово тане. І чим менше часу залишається, тим складнішим і навіть відразливим здається завдання. А занурюватися в неприємності не хочеться — раптом їх буде ще більше, ніж очікується. Тому дедлайн не підштовхує до дій, а паралізує.
Ви боїтеся припуститися помилки
Так буває, коли проєкт здається дуже важливим, і від його результатів залежить багато чого. Наприклад, ви проходите випробувальний термін у престижній компанії, куди складно влаштуватися. Вам хочеться показати всі свої найкращі навички, і ви вважаєте, що навіть крихітна помилка може все зіпсувати. Але не впевнені, що зробите все ідеально. Тож відкладаєте активні дії.
При цьому ви можете розуміти, що нерішучість теж навряд чи додасть вам балів, і ваші шанси зменшуються з кожним днем бездіяльності. Тобто з наближенням дедлайну завдання здається ще складнішим. І це відчуття може паралізувати.
У вас немає мотивації виконувати завдання
Це трапляється, якщо проєкт, над яким ви працюєте, здається вам нудним. Можливо, ви вже виконали багато схожих завдань. Повторювати одне й те саме вам набридло, а нічого нового й цікавого поточна справа не обіцяє. Інший варіант — завдання здається надто легким, але тривалим у виконанні.
Можливо, вам дуже не хочеться занурюватися в рутину. Це нормально, бо ви розумієте: доведеться витратити чимало часу на справу, яка в підсумку не принесе приємних емоцій. Тому ви спостерігаєте, як дедлайн наближається, але не можете змусити себе почати роботу.
Вам важко без підтримки
Будь-яка справа може здатися менш складною і приємнішою, коли є з ким обговорити її виконання. Розповісти, якими були ваші очікування і що відбувається насправді. Поскаржитися на труднощі, поділитися знайденими лайфхаками.
Але іноді поговорити про поточну роботу просто нема з ким. Ця проблема часто виникає у віддалених працівників або фрилансерів. Родина й близькі можуть зовсім не розуміти робочих складнощів, а відвертитися в професійних спільнотах чи чатах не завжди хочеться. Та й офісні працівники можуть зіштовхнутися з подібною ситуацією, якщо колеги зайняті іншими справами.
У такій ситуації вам може здаватися, що ви самотні, і ніхто вас не розуміє. А це поганий мотиватор. Тому дедлайн наближається, а думки про роботу викликають роздратування, але точно не бажання братися до справи.
Як впоратися з паралізуючим впливом дедлайну
Коротко кажучи, потрібно всіма способами знижувати стрес, який і призвів до цього неприємного ефекту. Тоді й ступор, викликаний думками про дедлайн, може зникнути. Ось що варто зробити.
Визнайте, що дедлайн — це реальність, і він усе одно настане
Тобто вам доведеться мати справу з наслідками нинішньої бездіяльності. Для початку — пояснити, чому склалася така ситуація. Дехто вигадує більш-менш правдоподібні відмовки. Наприклад, розповідає, що кіт скинув ноутбук із балкона, а перед цим видалив усі файли з хмари.
Такі виправдання й справді можуть допомогти, але тільки один раз. Тому краще сказати прямо, що спричинило проблеми. Наприклад, визнати, що ви недооцінили складність проєкту або боїтеся помилитися, тому й не починаєте роботу.
Якщо не встигаєте вкластися в строк — повідомте про це заздалегідь
Звісно, говорити про те, що ви не встигаєте, може бути неприємно, але не варто відкладати це повідомлення. Якщо до дедлайну ще є час, ваш керівник або замовник можуть скоригувати плани. Можливо, ситуацію вдасться виправити досить легко, без серйозної шкоди для вас і для іншої сторони.
Складіть план розв’язання проблеми
Але намагайтеся при цьому керуватися реалістичними очікуваннями. Якщо завдання виявилося занадто складним, оцініть не ідеальний, а реальний час, потрібний для виконання. При складанні плану розбийте проєкт на невеликі етапи, які буде неважко виконати. Якщо потрібно — розкажіть про цей план керівникові або замовникові й вислухайте їхні зауваження.
Зрозумійте, що головна помилка — це продовжувати прокрастинацію
На цей пункт варто звернути увагу тим, хто боїться зробити щось неправильно. Коли ви почнете працювати, будь-яку помилку можна буде виправити. Якщо ж продовжите відкладати — можете втратити впевненість у собі та своїх навичках, а завдання все одно само себе не виконає. Тому краще помилитися й виправити неточність, ніж не зробити взагалі нічого.
Шукайте підтримку
Звертайтесь до більш досвідчених колег. Не варто ставити їм запитання, які змусили б їх надовго заглиблюватися у вашу проблему — у них теж вистачає власних справ. Але можна попросити невелику пораду або поставити питання, на яке колега зможе відповісти за кілька хвилин.
Якщо поруч працюють менш досвідчені співробітники, можна поцікавитися, як у них справи. І за потреби — теж допомогти підказкою. Таке спілкування допоможе позбутися відчуття самотності. Якщо ви на фрилансі чи віддаленій роботі — спробуйте знайти в робочих чатах людей, з якими вам буде комфортно спілкуватися.
Ну а коли у вас з’явиться наступний дедлайн — спробуйте одразу взятися до справи. Почніть з розподілу проєкту на дрібні етапи й намагайтеся щодня хоча б трохи рухатися до мети.