Японська культура дивовижним чином поєднує давні традиції й сучасний погляд на світ. Тисячоліття ізоляції у статусі острівної держави дозволили Японії пройти кілька етапів розвитку в самобутності й створити по-справжньому унікальну культурну систему. Ось лише кілька яскравих і цікавих філософських концепцій, розуміння та застосування яких може допомогти вам краще контролювати власне життя й ухвалювати більш усвідомлені рішення.
1. Сю-ха-рі
Цей термін походить із японського бойового мистецтва айкідо. «Сю-ха-рі» — це метод навчання та освоєння нових практик, який складається з трьох основних етапів:
- «Сю» — дотримання. На цьому рівні ми покірно вивчаємо основи й дотримуємося встановлених норм.
- «Ха» — прорив. Засвоївши базові знання, ми починаємо експериментувати й створювати власні правила.
- «Рі» — вихід за межі. На цьому етапі ми підключаємо творчість і застосовуємо свої вміння на практиці.
Майстер айкідо Ендо Сейшіро описує цю концепцію так:
«Під час етапу „сю“ ми повторюємо всі основні прийоми й техніки, щоб наше тіло запам’ятало їх у тому вигляді, в якому вони були створені до нас. Ми зберігаємо вірність цим основам. Далі, на етапі „ха“, ми додаємо власні новації. Тут дозволено руйнувати й ігнорувати основи. Нарешті, на стадії „рі“ ми відкидаємо базові знання й діємо за покликом серця та розуму, не виходячи за межі».
2. Кайдзен
Ця концепція ґрунтується на ідеї безперервного вдосконалення шляхом маленьких позитивних змін. Японці почали активно застосовувати цей підхід у період відновлення після Другої світової війни. Вважається, що вперше його впровадили на виробництві компанії Toyota, а згодом практику підхопили й інші японські фірми.
У бізнесі кайдзен приносить користь на різних рівнях: від виробничих процесів до роботи з командою й клієнтами. Для особистісного розвитку цю концепцію можна використовувати, поступово покращуючи своє життя маленькими кроками — наприклад, шляхом послідовного формування корисних звичок.
3. Ікіґаї
Японське слово «ікіґаї» складається з двох частин: «ікі» — життя, та «ґаї» — сенс, цінність. Разом вони означають щось, що робить наше життя вартим того, щоб його проживати.
Японський психолог Мічіко Кумано пояснює:
«Відчуття ікіґаї — це внутрішня наповненість і глибоке задоволення, які з’являються, коли ми займаємося тим, що нам справді подобається. Обов’язки не приносять ікіґаї. Його можна знайти лише тоді, коли ми зберігаємо спонтанність і робимо те, чого самі щиро прагнемо. Тому ікіґаї індивідуальне для кожної людини».
Вважається, що саме філософія ікіґаї може бути однією з причин довголіття мешканців острова Окінава.
4. Омотенасі
Це філософія гостинності, що ґрунтується на щирій турботі, яка повинна йти від серця. Омотенасі — невід’ємна частина японської культури, глибоко вкорінена в суспільстві. Люди, які практикують цей підхід, отримують задоволення, допомагаючи іншим, і не чекають нічого навзаєм.
5. Омоіярі
Омоіярі — це чутливість до почуттів та обставин інших людей. Вона включає співпереживання, розуміння та готовність допомогти ще до того, як про це попросять.
Авторка книжки «Омоіярі. Маленька книжка японської філософії спілкування» Ерін Нііми Лонггерст описує концепцію так:
«Це форма безкорисливої участі, коли ви ставите себе на місце іншої людини, дивитесь на світ її очима, намагаєтесь передбачити її потреби й дієте так, щоб їй було легко, комфортно й радісно».
Касири в японських магазинах — яскравий приклад омоіярі. Якщо вони бачать, що покупець тримає в руках кілька пакетів з інших магазинів, то запропонують йому один великий пакет, навіть якщо він придбав у них лише дрібницю.
