Неважливо, скільки нам років, ми все одно чекаємо подарунків від Діда Мороза. Навіть якщо поводимося не зовсім належним чином. Навіть якщо не віримо в його існування. А чи ставили ви собі питання: що ж ми насправді знаємо про доброго щедрого дідуся, який не забуває завітати в кожну оселю?
Дід Мороз зі своєю онучкою Снігуронькою приносить подарунки дітям з 1937 року. І він далеко не завжди був довгоочікуваним гостем.
Українській традиції відомі історії про зимового діда. Проте це був велетень у сніговій шубі, яким лякали дітей. Він з’являвся перед Різдвом і забирав неслухняних дітей – відносив у ліс, вовкам.
Дід Мороз трішки «подобрішав» після виходу казки «Мороз Іванович» у 1840 році. Він почав захищати звірят і виводити дітей, що загубилися, з лісу. Він приносив до хати ялинку. А вже в роки перед Першою світовою війною почав приходити на дитячі свята.
Коли у 1927 році розпочалася антирелігійна кампанія, постраждав і Дід Мороз. Його, разом із різдвяною ялинкою та іншими святковими атрибутами, записали до «релігійного мотлоху». На 8 років Дід Мороз «пішов у підпілля». Коли стало зрозуміло, що знищити традицію повністю не вдається, влада вирішила піти іншим шляхом: використати новорічну атрибутику і персонажів «правильно». У 1935 році він офіційно повернувся, а ще через два роки виступив у Москві разом із внучкою.
З часом він став не просто новорічною особою, а ще й ідеологічною фігурою. Почали з’являтися листівки, на яких дідусь був зображений з люлькою (прямісінько як у Сталіна!), у роки Другої світової його мішок мав забарвлення кольору американського прапору (США допомагали СРСР харчами і зброєю), тоді з хлопчиком космонавтом на руках, за штурвалом криголама… Одним словом, всюди.
Не дивно, що практично забули про те, що Дід Мороз – перш за все різдвяний персонаж.
Міфологічного «предка» Діда Мороза асоціювали із найхолоднішим місяцем зими – січнем. Саме про нього йшлося, коли згадували про Карачуна або Зимника. Цікаво, що спочатку люди робили їм подарунки, аби задобрити і завоювати прихильність.
Посох Діда Мороза, який допомагає пробиратися через заметілі, хуртовину та замети, раніше мав інше призначення – ним можна було навіть заморозити людину! Проте це було давно, в часи колишнього, недоброзичливого періоду в існуванні дідуся.
Мішок з подарунками, відповідно, теж з’явився пізніше. Він бездонний, і там завжди є те, що треба малечі. А дід завжди знає, що їй треба.
Незрозуміло тільки одне: Дід Мороз і Санта Клаус – це один і той самий дідусь чи два різні? До того ж, подібний чарівник є в кожній країні, і в кожній він дещо інший.
У Фінляндії
Це Йоулупуккі, що перекладається як «різдвяний козел». Але не треба обурюватися, це зовсім не образа. Просто в давнину жителі сіл одягали навиворіт шуби та розносили подарунки. Тому і Йоулупуккі іноді так зображується – в хутряній шубі та іноді навіть з ріжками. Насправді ж його майже неможливо відрізнити від нашого Діда. Найбільша різниця в тому, що у нього є дружина та справжня сім’я.
У Норвегії та Гренландії
За подарунки відповідає Юленіссен та домовики Ніссе, одягнені в ковпаки, які люблять солодощі, проте можуть капостити, якщо їм щось не до вподоби.
У Греції та на Кіпрі
Це Святий Василь – також із білою бородою та мішком подарунків. Він приходить в кожну оселю через комин, тому малеча залишає свої черевики біля каміна і чекає подарунків
В’єтнамський Тао Куен
Дух сімейного вогнища, що може виглядати як дракон, або як старець. Він доповідає верховному божеству про справи абсолютно всіх членів сім’ї. Задобрити старого можна солодощами, які залишають біля його зображення.
Увліну Увгуну з Монголії
Допомагає його внучка Зазан Охин. Він одягнений як пастух – у волохату шубу і шапку з рогами.
У Чехії та Словаччині
Можна розказати віршик чи заспівати пісеньку Святому Мікулашу, тоді він буде добрішим. Не забувайте, що ходить він не сам, а з чортиком і ангелом.
Пер Ноель, або Батько Різдва
Їздить на санях, запряжених віслюком. Проте у французького дідуся є суворий друг і компаньйон – Пер Фуетар, який має різки замість подарунків та підказує, хто не слухався протягом року. Подарунки він кладе у шкарпетки, розвішені біля каміна. Допомагає йому впоратися з обов’язками бешкетниця відьма Бефана, яка роздає солодощі. Або вуглинки.
Про веселого Санта-Клауса ви напевно знаєте! В нього є упряжка з оленями – а серед них Рудольф, що уміє розмовляти. Він живе на Північному полюсі та має помічників-ельфів. Проте в Австралії Санту можна зустріти навіть на пляжі за заняттям серфінгом!
В Японії
Тут є аж двоє новорічних дідусів. Сегацу-сан, Господар Нового Року, носить блакитне кімоно і з тиждень обходить всю Європу пішки, залишаючи подарунки батькам, а ті вже віддають їх дітям. А от Одзе-сан має таке ж вбрання, як і Санта, і припливає по морю з далеких країв.
Різдвяний гном Юль Томтен зі Швеції має купу маленьких помічників-ельфів та сніговика на ім’я Дасті.
Неважливо, як ви називаєте свого Діда Мороза. Він існує, доки в нього вірить хоч один-єдиний мрійник.
Джерело: weloveua
