Вважається, що віра в надприродних чудовиськ залишилася далеко позаду, в похмурому Середньовіччі. Але навіть в наші дні легендарний вампір Сава Савановіч змушує людей ставити розп’яття і розвішувати часник у будинку.
Історія Сави Савановіча почалася в 1880 році, коли сербський письменник Мілован Глішич використовував образ місцевого фольклорного персонажа в своїй повісті «Через дев’яносто років». Упиря позбавили життя за те, що той убив кохану жінку, яка відмовилася від пропозиції руки і серця.
Після своєї смерті вампір став часто навідуватися на водяний млин в селі Зарожье. Легенда свідчить, що її відвідувачі, які прийшли за борошном і залишилися на ніч, ризикували стати жертвами кровопивець.
Аж до 1950-х років маленький дерев’яний млин задовольняв потреби жителів села. Після закриття, власники почали просувати його в якості туристичного об’єкта через легенди про вампіра і зв’язку з «сербським Гоголем», популярним письменником Мілованом Глішичем.
Через побоювання кровопивці і щоб не потурбувати його, будівля млина не ремонтувалося і поступово руйнувалося. Кілька років тому млин, нарешті, впав, і вампір, який нікого не турбував останні десятиліття, втратив свій постійний притулок.
Незабаром сільська рада села Зарожье видала незвичайне публічне попередження для місцевих жителів. Рекомендувалося поставити святе розп’яття в будинках, а на вікна та двері повісити часник. Сільський голова Зарожья заявив пресі: «Люди стурбовані, всі знають легенду цього вампіра і думка, що він тепер бездомний, бродить по окрузі і шукає жертв, жахає людей. Ми всі злякалися».
Захищаючи своє село, він сказав:«Я розумію, що люди, які живуть в інших місцях сміються над нашими страхами, але тут у більшості немає сумнівів, що вампіри існують».
Безсумнівно, ця подія викликала зростання продажів часнику в регіоні. А також, очікувано, збільшився потік туристів, охочих побачити знаменитого вампіра.
Сербський кровопивця Сава Савановіч як літературний герой з’явився за сімнадцять років до знаменитого «Дракули» Брема Стокера.
