Лалібеле (іноді Лалібела) – місто на півночі Ефіопії. Засноване в XII столітті. Одне зі святих місць країни, що поступаються за значенням тільки Аксум, центр паломництва населення країни. На відміну від Аксум, майже всі жителі Лалібеле є християнами ефіопської православної церкви. Лалібеле повинна була стати Новим Єрусалимом у відповідь на захоплення Єрусалиму мусульманами, тому багато хто з історичних будівель міста мають назву і конструкцію будівель Єрусалима. Місто розташоване на висоті більше 2,500 метрів над рівнем моря.
Це містечко в провінції відоме всьому світу своїми монолітними церквами, які грають важливу роль в історії скельної архітектури. Хоча церкви точно не датовані, вважається, що більшість з них були зведені в період правління Лалібеле, а саме – протягом XII-XIII століть. Всього нараховується 13 церков: Бет Медхане Алем, місце знаходження хреста Лалібеле. Бете Марьям, Бете Голгофа (відома своїми творами мистецтва, за деякими відомостями, в ній знаходиться могила царя Лалібеле), каплицею Селассіє і могилою Адама. Бет Гіоргіс, що вважається тендітній і краще за всіх збереглася церквою. Бет Амануель (можливо, колишня царська каплиця), Бет Меркоріос (яка може бути колишньою в’язницею), Бет Абба Лібанос і Бет Габріель-Руфаель (можливо, колишній царський палац), поєднана зі святою пекарнею.
Тут тече річка Йордан, стоять церкви Христа, Святого Георгія і діви Марії. Місце паломництва християн з усіх навколишніх земель, місто Лалібела ще сотні років тому вирішило стати Новим Єрусалимом. Незважаючи на те, що задумане здійснити не вдалося, це місто на півночі Ефіопії і до цього дня є одним з найбільш шанованих святинь жителів країни.
Легенда свідчить, що в кінці XII століття до влади в Ефіопії прийшов Лалібела – фанатик-християнин, за переказами, в юності побував в Єрусалимі і все життя зберігав у серці схиляння перед побаченими там святинями. Тому, дізнавшись, що в 1187 році місто було захоплене мусульманами, Лалібела вирішив побудувати Новий Єрусалим – нову святиню, як відповідь на завоювання міста Христа. Почесна роль стати святим місцем була призначена древньому місту Роха, де, як свідчать сучасні розкопки археологів, перші скельні споруди – фортеці і палаци правителів того часу – були вирубані ще за п’ятсот років до Лалібела.
Так, на висоті 2500 тисяч метрів над рівнем моря, в скелях, і були висічені з каменю 11 церков, з’єднаних між собою підземними кам’яними тунелями. Протягом декількох десятків, а то й сотень років (є свідчення, що самі “молоді” храми були побудовані вже в XIV столітті) на грандіозному будівництві працювали тисячі каменотесів. Їх працями на світ з’явилися не просто церкви – місця релігійного культу, але, перш за все, справжні твори мистецтва, прикрашені всілякими кам’яними барельєфами, орнаментами, арками, хрестами, скульптурами, розписані фресками і розписами.
Храми, що з’явилися в Рохе, що отримав назву Лалібела в честь царя-будівельника, багато в чому унікальні, за красою та масштабом перевершуючи всі відомі скельні монастирі, храми і міста.