Красу цього місця годі описати словами. Внизу синіють морські хвилі, далі видніє панорама прекрасної Ялти, а поруч – Нікітський ботанічний сад. З боку півночі –Ялтинський гірсько-лісовий заповідник. А через саму Масандру протікає річка Гува.
До речі, на честь цього мальовничого селища у 1979 році навіть була названа мала планета – Массандра. Швейцарський учений і мандрівник Дюбуа де Монпере якось написав, що у всьому Криму немає іншого гірського пейзажу, який за красою своєю міг би зрівнятися з масандрівськими краєвидами.
Masandra
На території сучасного поселення Masandra (кримською) знаходили залишки катакомб І—III ст. та давнього таврського могильника. Та найбільш вражаючою була знахідка монастиря XII—XV ст., розписаного фресками з унікальною кам’яною різьбою.
Відомий до нині князь Лев Голіцин вкінці ХІХ століття розпорядився викопати тут величезні підвали для зберігання кримського вина. Тут його мали і виробляти, тут і заснували поселення. Цікавий факт, що у Масандрі знаходиться найстаріший винний підвал України, збудований 1898 року. Зараз тут працює великий винний завод.
Але годі про вина і підвали. У Масандрі є ще й дивовижний палац, який заслуговує на меншої уваги.
Палац, у якому ніхто не спав
Це знаменита резиденція імператора Олександра III. Будівництво розпочав князь Микола Воронцов. Та вже через рік його не стало і роботи призупинились аж на 8 років.
Цар Олександр викупив маєток, плануючи використовувати його як садибу для відпочинку. Його дружина – німкеня Дагмара дуже полюбила прогулянки на свіжому повітрі вздовж палацового парку. Вони були ще й корисними для сина імператора, який хворів на туберкульоз. Тож Олександр вирішує зробити палац ще більшим і красивішим. Його архітектори добудовують додаткові галереї, тераси та балкони, розширюють ванні кімнати для царських купель.
Спершу приміщення було збудоване у стилі французького Відродження. Та перебудова в останні роки ХІХ століття надає йому пишних барокових рис. Дах прикрашають фронтонами, картушами, вазами, ажурними решітками та балюстрадами. Старий сірий кам’яний фасад вимощують кримським вапняком.
Роботи ці велись вже за Миколи ІІ, який успадкував маєток після смерті батька. Та жити у ньому не захотів. Кажуть, сам Олександр теж ніколи не залишався ночувати у палаці.
Пізніше за часів Союзу тут були санаторій і державна дача. А вже за Незалежності в колишній імператорській резиденції організовують музей.
Англійський парк
І будівля палацу, і довколишній парк чудово збереглися до сьогодні. Парк спроектували в англійському стилі: ніби куточок первозданної природи, де немає ні прямих ліній, ні гострих кутів у дизайні, та водночас обов’язковими є порядок і доглянутість.
Раніше на території було 29 скульптур та ще декоративні вази. Зараз із них залишилось лише 6. Цікаво, що колись парк мав «чоловічу» та «жіночу» частини, у кожній з яких розміщались фігури відповідних статей. Неабиякою прикрасою є підпірна стіна, із вмонтованими фонтанами та масками левів. Хоч вона насправді призначена для захисту головної будівлі від природних стихій.
Мансандрівський парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва. Загалом це майже 42 га кримської землі, засаджених місцевими та екзотичними деревами і кущами. Близько 250 видів.
Справжньою гордістю парку є 35-метрові секвої. Вік красунь – більше ста років.
Імператорські покої
Олександр ІІІ будував цей палац виключно для відпочинку, тому в ньому немає жодних парадних залів і апартаментів для прийомів гостей. А характерною особливістю всіх приміщень палацу була їх мініатюрність та затишність, що досягається низькими стелями і затишними камінами.
Царський інтер’єр до наших часів не зберігся. Та він прекрасно відтворений майстрами для передачі тодішньої атмосфери. Мало залишилось автентичних речей. Та вони все ж є. Це камін з цілісного шматка коричневого мармуру, вбудовані меблі з червоного дерева, люстри ручної роботи і старовинні дзеркала.
Стелі палацу щедро прикрашені ліпниною. До речі кожна кімната, за задумом архітекторів, мала відповідати певному мистецькому стилю: це і романський, і готичний, і бароко… Є тут лицарська зала із декором у стилі готики, є більярдна у силі Ренесансу, є навіть ціла сервізна кімната.
«Чоловічу» та «жіночу» частини палацу з’єднував коридор із дзеркальним склом. Окремими були кабінети царя і цариці. До речі, стіни багатьох кімнати за планом мали бути затягнуті тканиною. У кожній – іншого кольору.
У спальні стеля була із розписами. Та, кажуть, тут насправді ніколи ніхто не спав. Отака вона, царська розкіш.
Для тих, хто зібрався в дорогу:
Місце знаходження:
Смт Масандра, вул. Набережна 2
GPS:
44° 31′ 2″ N, 34° 12′ 10″ E
Контакти:
Тел.: (0654) 23-28-25 (екскурсійний відділ)
Поради бувалого мандрівника:
Добратись до Масандрівського палацу найзручніше із міста Ялти. Вам підійде будь-який транспорт, який прямує по Південному шосе у бік Алушти.
Графік роботи: 9:00-18:00 (взимку – до 17:00), вихідний – понеділок.
Екскурсії маєтком проводяться з 12:00 та 14:00.
автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua
