Долина Дзігокудані (в перекладі означає «Пекельна долина») в префектурі Нагано, на півночі Японії. Назва місцевості пов’язано з численними термальними джерелами і гейзерами, що б’ють з-під землі. Зараз ці геотермальні води – популярний курорт, де можна на лоні реліктової гірської природи зануритися в натуральні цілющі ванни – онсен. Чудові якості геотермальних вод цих місць цінують не тільки японські та іноземні туристи, а й місцеві аборигени – японські макаки, цілими днями безперервно приймають теплі водні процедури в онсен взимку, коли температура опускається нижче нуля.
Японська макака – єдиний вид мавп, які живуть на Японських островах. Це самі північні мавпи на Землі. Японскі макаки живуть в основному на півночі Японії, де сніг може лежати до чотирьох місяців на рік, а середня температура зими складає -5°С. Допомагає їм перенести холод густе і щільне хутро темно-сірого кольору з коричневим відтінком, яким наділила їх природа. Хутро покриває все тіло тварини, за винятком морди, рук і сідниць. Якщо дивитися на макаку, то здається, що вона досить товста і важка. Насправді японські макаки не такі вже великі.
Ріст самців становить приблизно 80-95 сантиметрів, вага – 12-14 кілограмів. Самки нижче зростом, а маса тіла у них приблизно в 1,5 рази менше. Хвіст у японських макак короткий, не довше 10 сантиметрів. Одна з відмінних особливостей зовнішності японської макаки – червона шкіра. Нічкі холоди японським макакам не страшні, завдяки теплим геотермальним ванним, в яких вони проводять більшу частину часу взимку.
За місцевою легендою, першою теплу ванну стала приймати одна з самок, яка полізла у воду діставати розсипані боби. А вже слідом за нею цього навчилися інші мавпи. Під час особливих холодів вони занурюються у воду по саму шию. Так і сидять більшу частину часу, а коли стає тепліше, йдуть шукати їжу. Якщо мокра мавпа вилазить з води, то на сильному морозі шерсть покривається льодом і їй стає ще холодніше. Для таких випадків у мавп передбачена система чергувань. Кілька тварин з сухою шерстю підносять їжу, поки інші сидять у воді. Макаки чудово плавають і пірнають.
Харчуються макаки в основному рослинною їжею – листям, плодами, корінням, іноді також дрібними тваринами, комахами та пташиними яйцями. Деякі мавпи миють їжу перед тим, як її з’їсти.
Час від часу макаки здійснюють набіги на селянські поля, і за це піддаються винищенню. З одного боку, японські макаки – унікальні тварини, занесені до Червоної книги, які потрібно захищати, з іншого – вони шкідники, з якими селянам доводиться боротися для збереження врожаю.
Живуть японські макаки зграями від 10 до 100 різностатевих тварин, зазвичай по 20-25. Під час відпочинку, якщо немає місця для купання, збиваються в купу і гріються один про друга. Вагітність японських макак триває 170-180 днів, народжується одне дитинча вагою близько 500 грам. Народження відразу двох і більше дітей відбувається рідко. Живуть макаки в середньому 25-30 років, в неволі зазвичай довше.
Унікальний мавпячий курорт не має аналогів у світі. Мавпи Дзігокудані зробили його своєю вотчиною. Чужинці сюди не допускаються. Розповідають, що макаки з інших гір, почувши про дивну цілющості джерел, намагалися перебазуватися сюди на води. Але були з ганьбою вигнані місцевими мешканцями.
У зграї дотримується строга ієрархія. Ватажок в зграї головний, але порядок серед побратимів зазвичай підтримує його помічник – заступник. Якщо ватажок помирає або з якихось причин йде зі зграї, то його місце займає замісник. В зграї є свої закони, згідно з якими провинилися перед ватажком тварина відлучається від оздоровчих ванн. А в цілому – тут повна згуртованість і умиротворення.
Для спілкування один з одним японські макаки використовують різні звуки, жести та міміку.
