Як зміняться дати церковних свят з вересня, після історичного рішення ПЦУ

200

Різдво, Хрещення, Покрова Богородиці та ряд інших важливих церковних дат віряни відзначатимуть раніше. Зміняться і дати деяких державних свят, пише rbc.

Чому змінюються дати свят

27 липня Помісний собор Православної церкви України (ПЦУ) остаточно затвердив перехід на новоюліанський календар з нового церковного року – 1 вересня 2023.

Це рішення стало історичним. Десятки років українська церква мала юліанське літочислення, яке було одним з елементів російської церковної традиції.

Новоюліанський календар практично у всьому збігається із григоріанським. Останній є загальноприйнятим стандартом для більшості держав світу, а також використовується в римо-католицьких церквах.

Після переходу на новий календар дати православних свят змістяться на 13 днів назад і збігатимуться з католицькими, крім дати Великодня та пов’язаних з ним важливих дат.

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) також з 1 вересня 2023 переходить на новоюліанський календар. Проте як у ПЦУ, так і в УГКЦ дозволяють парафіям за власним бажанням залишатися на “старому стилі”.

Повний список свят за новим календарем

Дати так званих “неперехідних” церковних свят в Україні зміняться з осені 2023:

  • Різдво Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста) – 8 вересня (раніше – 21 вересня);
  • Воздвиження Чесного Хреста Господнього – 14 вересня (раніше – 27 вересня);
  • Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (раніше – 14 жовтня);
  • Введення в Храм Пресвятої Богородиці (Третя Пречиста) – 21 листопада (раніше – 4 грудня);
  • Андрія Первозванного – 30 листопада (раніше – 13 грудня).
  • День святого Миколая – 6 грудня (раніше – 19 грудня);
  • Різдво – 25 грудня (раніше – 7 січня);
  • Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (раніше – 8 січня);
  • День преподобної Меланії (у народі Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня (раніше – 13 січня);
  • Святого Василя Великого – 1 січня (раніше – 14 січня);
  • Хрещення Господнє – 6 січня (раніше – 19 січня);
  • Стрітення Господнє – 2 лютого (раніше – 15 лютого);
  • Благовіщення Діви Марії – 25 березня (раніше – 7 квітня);
  • Різдво Івана Хрестителя (у народі Івана Купала) – 24 червня (раніше – 7 липня);
  • Святих апостолів Петра та Павла – 29 червня (раніше 12 липня);
  • День Іллі Пророка – 20 липня (раніше 2 серпня);
  • Винесення чесних дерев Животворчого Хреста Господнього (у народі Маковея, Медовий Спас) – 1 серпня (раніше – 14 серпня);
  • Преображення Господнє (у народі Яблучний Спас) – 6 серпня (раніше – 19 серпня);
  • Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста) – 15 серпня (раніше – 28 серпня);
  • Усікновення голови Івана Предтечі – 29 серпня (раніше 11 – вересня).

Періоди церковних постів із переходом на новоюліанський стиль також зміняться

Різдвяний піст – з 15 листопада до 24 грудня (раніше – з 28 листопада до 6 січня);

Успенський піст – з 1 серпня по 14 серпня (раніше – з 14 серпня по 27 серпня);

закінчення Петропавлівского посту – 28 червня (раніше – 11 липня).

Які свята залишаться за “старим стилем”

Після переходу на новий календар жодних змін не буде для Великого посту, Великодня, Трійці, Вербної неділі, Вознесіння.

Свято Воскресіння Христового щорічно припадає на різні дати (у період між 4 квітня і 8 травня) і обчислюється за правилом Нікейського собору:

  • після весняного рівнодення (21 березня);
  • після першої повні після рівнодення;
  • наступної неділі після повного місяця;
  • після єврейського свята Песах, оскільки за Євангелієм Христос воскрес після Песаха.

До дати Великодня прив’язані: період Великого Посту, Вербна неділя (за 7 днів до Великодня), Вознесіння (на 40 день після Великодня), Трійця (на 50 день після Великодня), початок Петропавлівського посту (через 57 днів після Великодня).

Визначення дати Великодня протягом століть було предметом суперечностей між різними церковними конфесіями. Православна церква свого часу не погодилася переходити з юліанського на григоріанський календар, оскільки в ньому в деякі роки Воскресіння Христове могло випадати раніше від дати єврейської Пасхи, що не відповідало встановленому порядку Нікейського собору.

Згодом у більшості православних церков все ж таки було проведено календарну реформу та прийнято нове літочислення – новоюліанське. Однак правило визначення Великодня в ньому так і залишилося без змін.

Тому православні в Україні та римо-католики відзначатимуть Великдень, Вознесіння та Трійцю у різні дні. Українські греко-католики також використовуватимуть новоюліанський стиль.

Дати великих церковних свят у 2024 році

Вербна неділя – 24 березня у римо-католиків, 28 квітня у православних та греко-католиків;

Вознесіння – 9 травня у римо-католиків, 13 червня у православних та греко-католиків;

Трійця – 19 травня у римо-католиків, 23 червня у православних та греко-католиків;

Великий піст – з 14 лютого до 30 травня у римо-католиків, з 18 березня до 4 травня у православних та греко-католиків;

Великдень – 31 березня у римо-католиків, 5 травня у православних та греко-католиків.

Як пов’язані церковні та державні свята

В Україні низка церковних свят мають статус державних. Одне із них – Різдво Христове. В останні кілька років на державному рівні для нього було встановлено дві дати – 25 грудня та 7 січня.

Проте після церковної реформи уряд країни остаточно затвердив 25 грудня датою святкування Різдва.

Крім того, з переходом на новий календар ПЦУ було перенесено ще кілька важливих дат:

День Української Державності, День хрещення Київської Русі – 15 липня замість 28 липня (у церковному календарі – день пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Великого);

День захисників та захисниць – 1 жовтня замість 14 жовтня (за традицією, відзначається у День Покрови Пресвятої Богородиці).

День української писемності та мови – 27 жовтня замість 9 листопада (у церковному календарі – день пам’яті Преподобного Нестора Літописця);

День усиновлення – 17 вересня замість 30 вересня (у церковному календарі – день пам’яті святих великомучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії).