Потрібно вибудувати якісну систему психологічної реабілітації демобілізованих військових. Зараз вона є однаковою для усіх бійців, у той час, як кожному із них необхідно отримати свій, відмінний від інших, курс лікування. Комусь треба просто відпочити, а комусь потрібна допомога нарколога.
Таку думку в ефірі інформаційно-аналітичного ток-шоу «Почути Україну» (щоп’ятниці о 21:30 на телеканалі ZIK) висловив заступник голови Держслужби у справах ветеранів війни та учасників АТО В’ячеслав Марченко.
«Навіть ті, хто пробув на війні всього місяць, уже стають іншими. Тож, коли бійці повертаються до мирного життя, потрібно допомогти їм налаштуватись на мирний лад. Зараз, на мою думку, проблему полягає у відсутності відбудованої системи психологічної реабілітації», – розповів Марченко.
У кожному підрозділі повинні працювати свої психологи, які мали б передавати демобілізованого бійця цивільним лікарям. І ті вже, дивлячись на результати тестів та стан військового, мають вирішити, яке лікування йому потрібне.
«Люди є різні – комусь потрібно просто добре відіспатись, а комусь –допомога психіатра чи нарколога. Адже багато психологів, які працюють із нашими хлопцями, розповідають, що певна частка армії пиячить. Це проблема, яку замовчують», – зазначив чиновник.
Однак проблема й у тому, що програма психологічної реабілітації є однаковою для усіх демобілізованих. Натомість потрібно створити різні напрямки, адже для кожного бійця потрібен інший підхід лікування.
Та волонтер Ольга Решетилова зауважила: не лише Україна має із проблеми із психологічною нестабільністю демобілізованих військових. Зокрема, за її словами, ветерани у США часто вдаються о самогубств.
«Як мені здається, у нас проблема самогубств стоїть не так гостро, тому що багато солдатів вдаряється в алкоголізм, наркоманію, або шукають війну у мирному житті. На жаль, чиновники та лікарі не чекають бійців тут в тилу, натомість на них чекають люди, які створюють свої приватні армії для участі, наприклад, у рейдерстві», – переконана Решетилова.
Проте ветеран АТО Віктор Дегтярьов не погодився із цими думками. Мовляв, найкращою психологічною адаптацією для демобілізованого бійця буде виконання владою своїх обіцянок.
«Коли я повернувся до мирного життя, відкрив охоронну фірму та громадську організацію, взяв туди своїх колишніх підлеглих. У мене троє дітей і я нормально почуваюся. Батько мого друга помер у віці понад дев’яноста років, він пройшов усю війну і жодного психолога йому не було потрібно, а ви беретеся нас лікувати. Ви не були в бою і лікувати мене непотрібно. Мене вилікують, коли дадуть ділянку, квартиру і я принесу додому гроші», – зазначив Дегтярьов.
