Дотримуючись наміченого раніше плану знизити залежність українських Військово-повітряних сил від успадкованих від Росії винищувачів, президент України Петро Порошенко оголосив про плани розробки нового легкого багатоцільового винищувача на базі двох турбовентиляторних двигунів АІ-322Ф від “Івченко-Прогрес” і “Мотор Січ”.
Новинна і аналітична група з питань оборони Quwa розповіла про заявлені особливості майбутнього українського винищувача і його перспективи.
“Інформаційна група Джейна” (IHS Jane’s) повідомляє про підготовлені ескізи попереднього проекту винищувача “Легкий бойовий літак” (ЛБЛ). Передбачається, що електронні підсистеми будуть поєднанням західної та української систем.
Ряд ЗМІ припускають, що ЛБЛ “матиме велику схожість з МіГ-29”. Втім, якщо він живитиметься від турбовентилятора АІ-322Ф, то дуже малоймовірно, що він буде таким же великим, як МіГ-29. Потужність допалювання кожного турбовентилятора — 41,19 кН, і всі разом вони будуть давати ЛБЛ осьову тягу 82,2 кН. Суха вага АІ-322Ф — 560 кг і він оснащений цифровою автоматичною системою управління двигуном (FADEC).
МіГ-29 (Фото: wikimedia.com)
Прикладом фізичних характеристик українського ЛБЛ може служити тайванський винищувач AIDC F-CK-1, оснащений двома турбовентиляторами Honeywell / ITEC F125-70 (оцінки тяги якого можна порівняти як АІ-322Ф). У F-CK-1A дальність польоту без дозаправки — 1100 км, максимальна швидкість — 1,8 Маха (майже вдвічі вище швидкості звуку), і шість вузлів зовнішньої підвіски. ЛБЛ, як і F-CK-1, може широко використовувати композитні матеріали, а також повністю цифрову систему керування польотом.
Тайваньский истребитель IDF F-CK-1A (Фото: wikimedia.com / Chang-Song Wang)
“Легкому бойовому літаку” потрібно буде знайти своє місце в ніші, зайнятій іншими легкими винищувачами. Основні стимули України для розвитку цього проекту підживлюються бажанням отримати незалежність від російських поставок, модернізувати свої ВПС і запропонувати цінний продукт для експорту. Фактично ЛБЛ “облагородить” українську лінійку літаків, яка включає в себе літак АН-132 спеціального призначення і тактичний транспортний літак АН-178.
З огляду на, що деякі з оборонних програм України покладаються на часткове іноземне фінансування і масштабну підтримку (наприклад, програма допомоги Саудівської Аравії з розробки та виробництва АН-132), буде цікаво подивитися, чи вчинить Київ аналогічно з ЛБС.
Партнер по фінансуванню і закупівлям підвищив би шанси на успіх нового винищувача в процесі розробки. Найважливішими факторами будуть також масштаби зарубіжної технічної підтримки та пошуку постачальників, особливо з США та Західної Європи. Велике залучення сторонніх ресурсів, особливо для ключових компонентів (наприклад, системи управління польотом), може скоротити час розробки, але це може також збільшити вартість і доступність літака для покупців.
