У журналі IEEE Journal of Solid-State Circuits вчені Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) повідомили про створення нейрочипа, здатного швидко і з точністю 91% розпізнавати рукописні літери за сигналами мозку. Розробка вчених із Лозанни значно перевершила чип Neuralink за багатьма параметрами. На тлі MiBMI-чипа швейцарців виріб Neuralink виглядає відверто застарілим. Проте Маск має перевагу — його чип уже допомагає людям.
Експериментальний чип MiBMI для зчитування активності мозку в зоні формування образів рукописних символів у 23 рази менше від сучасного чипа Neuralink. Площа MiBMI складає всього 8 мм. Мало того, йому не потрібно, як чипу Neuralink, запускати голки десятків зондів у нервову тканину (з чим у розробників Neuralink вже виникли проблеми – зонди часто вискакують чи зміщуються). Зонд MiBMI зчитує інформацію з поверхні кори мозку, що не вплинуло на точність його роботи.
Швейцарські вчені підійшли до розв’язання проблеми розпізнавання уявних рукописних символів дещо інакше. Вони надали літерам алфавіту кодові комбінації — нейронні маркери. У своїй роботі вчені виявили, що під час мислення пацієнтами написання тієї чи іншої літери (також це можуть бути цифри або інші символи) проявляється серія специфічних маркерів. Ці маркери назвали характерними нейронними кодами (Distinctive Neural Codes, DNC).
Коди DNC стали своєрідними скороченнями для кожної літери, що дозволяє чипсету MiBMI обробляти лише самі маркери. Це дозволило обробляти по сотні байт нейросигналів за кожен код (символ) замість звичайних тисяч байтів інформації про нервову активність за традиційних методів розпізнавання «думок». Використане спрощення значно знизило енергоспоживання чипа та прискорило обробку даних. Також це дозволить скоротити час навчання інших пацієнтів, які побажали скористатися імплантатом.
На сучасному етапі чип розпізнає 31 рукописний символ (код), але його можливості буде розширено до сотні символів. Додаток не обмежиться лише читанням текстів у головах пацієнтів. Чип можна навчити розпізнавати та інші види мозкової активності. У проведених експериментах чип MiBMI розпізнавав уявне написання рукописних текстів з точністю 91%.
Слід зазначити, що чип не тестувався на живих людях; він обробляв сигнали, отримані попередніх експериментах. У цьому плані чип Neuralink, хоч би яким він здавався застарілим у порівнянні з новинкою, вже дозволений для клінічних випробувань на людях. А це, мабуть, найскладніше у такій роботі — довести безпеку використання та почати допомагати людям.
