Міжнародна група вчених Національного тайванського університету (NTU) виявила причини стародавнього аномального потепління, що відбулося близько 400 000 років тому, коли рівень моря був на 10 метрів вищий, а льодовиковий покрив у Північній півкулі був значно меншим. Результати дослідження опубліковані у журналі Nature Communication.
Період потепління, відомий як парадокс MIS 11c, припав на слабку сонячну радіацію та низький рівень парникових газів, що робить його походження загадковим для палеокліматологів.
Дослідники проаналізували дані спелеотем (хемогенні відкладення в печерах) із середземноморських печер та палеокліматичні записи з Північної Атлантики, щоб вивчити причини екстремального потепління 400 000 років тому. Геологічні записи вдалося датувати за допомогою уранторієвого методу, розробленого в лабораторії HISPEC NTU. Ключем до вирішення парадоксу MIS 11c стала реакція крижаних щитів, океанів та атмосфери на зміни сонячного випромінювання. Порівнюючи дані про сонячну радіацію, зміни рівня моря та кліматичні записи, вчені розкрили механізм потепління.
Близько 426 000 років тому підвищена літня сонячна радіація у Північній півкулі викликала значне потепління у середніх та низьких широтах Атлантики. У міру того, як океан ставав теплішим, нахил Землі збільшувався, що призводило до спекотних літ і збереження теплої води протягом тисяч років. Це тривале перенесення тепла у високі широти через океанічні течії сприяло незвичайному таненню льодовиків шельфу, що і стало причиною найспекотнішого періоду за останній мільйон років.
Як і в сучасну епоху, цей період не відрізнявся особливо сильним сонячним випромінюванням, але це демонструє, що тривале потепління океану може призвести до значного руйнування льодовиків та підвищення рівня моря без екстремальних атмосферних температур чи високих концентрацій парникових газів.
