Майже через чотири роки після того, як космічний апарат NASA OSIRIS-Rex зібрав зразок з астероїда Бенну, вчені нарешті розкривають інтригуючий склад його космічної породи. Згідно з новими результатами, Бенну містить мінерал під назвою фосфат магнію. За словами вчених, ці яскраво-білі частки є рідкісною знахідкою в астроматеріалах.
“Не дивно, що ми спочатку думали, що це може бути сміття”, – сказала Джесіка Барнс, доцент Місячної та Планетарної лабораторії (LPL), яка очолює аналіз фосфатів у зразку.
Виступаючи на Місячній та планетарній науковій конференції (LPSC) в Техасі минулого тижня, Барнс сказала, що на Землі немає у явному вигляді хімічних аналогів цього мінералу — він або занадто тендітний, щоб пережити падіння на Землю, або зникає незабаром після цього. За її словами, його присутність у зразку Бенну можна використовувати для висновку про різні епізоди геологічної активності на батьківському тілі Бенну.
Зразки також показують широку присутність гліцину – найпростішої амінокислоти та найважливішого інгредієнта білків, а також інших водоносних мінералів, включаючи карбонати, сульфіти, олівін та магнетит. Все це є доказом того, що батьківське тіло Бенну було свідком кількох епізодів, пов’язаних із водою, перш ніж його фрагменти об’єдналися у Бенну.
Інші вчені, що вивчають зразки, виявили рясні водоносні сполуки, які називаються філосілікатами, а також багату колекцію інших органічних та гідратованих мінералів. Філосилікати, які структурно пов’язані з водою в метеоритах, можливо були колискою для органіки і води, які, як підозрюють вчені, були доставлені на Землю на початку її історії.
Зразок, отриманий з Бенну в 2020 місією NASA OSIRIS-REx, був доставлений на Землю в капсулі 24 вересня 2023 року. На день пізніше він був доставлений для аналізу в Космічний центр NASA імені Джонсона в Х’юстоні, де команда вчених розпочала попереднє дослідження матеріалу, що залишився за межами колектора. Два гвинти на кришці контейнера перешкоджали доступу до основної частини зібраного зразка до січня, коли вчені зареєстрували 121,6 грама зібраного матеріалу, що вдвічі перевищує початковий прогноз.
У ході численних переговорів на LPSC команда місії повідомила, що фрагменти, каталогізовані на даний момент, також мають різні текстури, гідратовані мінерали та свідчення космічного вивітрювання, як і очікувалося безповітряної породи віком у кілька тисячоліть.
На відміну від більшості метеоритів, поверхня яких до моменту виявлення змінюється в результаті багаторічного впливу земного повітря, фрагменти Бенну є найбільш незайманими, які коли-небудь знаходилися в руках вчених.
Багато з каталогізованих зразків Бенну є каменем з «грубою текстурою, що нагадує наждачний папір», — сказав член команди Ендрю Райан, науковий співробітник LPL в Університеті Арізони. Камінь шириною 3,5 сантиметра і вагою 6,6 грама – це “найбільший видобуток з поверхні Бенну” – так сказав Райан, вказуючи на свіжі 3D-скани каменю.
Більшість виміряних мінералів підтверджують численні прогнози, зроблені з урахуванням даних дистанційного зондування, зібраних з допомогою OSRISIS-REx, коли він наближався до Бенну.
Досі аналіз відповідає основний теорії про те, що Бенну відколовся від набагато більшого астероїда приблизно від 2 до 700 мільйонів років тому. Наприклад, останній аналіз показує, що поверхню Бенну усеяна фрагментами, що утворилися в результаті удару, які являють собою фрагменти породи, слабо скріплені між собою, як галька в бетоні.
“Ці фрагменти, ймовірно, утворилися не на Бенну”, – сказав МакКой, який очолює дослідження цих фрагментів. Досі незрозуміло, коли саме вони утворились.
