1908 року в печері неподалік французького села Ла-Шапель-о-Сен у регіоні Лімузен знайшли скам’янілі кістки неандертальця. Скелет був майже повний, але було кілька зубів, через що володар останків отримав прізвисько Старий з Ла-Шапеля. Він жив приблизно 47-56 тисяч років тому.
Через 115 років після виявлення кістяка судово-медичні експерти створили цифрову копію особи неандертальця, який дожив майже до 40 років.
Для апроксимації обличчя використовували знімки черепа, отримані за допомогою комп’ютерної томографії (КТ), а потім імпортували вимірювання вздовж франкфуртської площини (горизонтальна лінія, що проходить через точки зовнішнього слухового проходу та нижньої межі очної ямки, коли медіальна площина голови знаходиться вертикально) на основі людського черепа взятого з бази даних донорів. Ці відомості надали дослідникам необхідну основу визначення форми особи неандертальця.
Потім художники використовували маркери товщини м’яких тканин людей, щоб у цифровому вигляді відтворити шкіру та м’язи Старого. Потім вони зробили зображення більш реалістичним, додавши деталі на кшталт кольору шкіри та волосся (чи дійсно в житті вони були саме такими — неясно).
