Група дослідників з Інституту радіоастрономії Макса Планка (MPIfR) у Бонні отримала зображення з безпрецедентною кутовою роздільною здатністю внутрішньої області Джета, що вистрілив з блазара з надмасивною чорною дірою в ядрі. Отримані дані спростували теорію, яка була дійсною вже 40 років.
Астрономи виявили напрочуд правильні спіральні волокна, що вимагають перегляду теоретичних моделей, які досі використовувалися для пояснення процесів утворення джетів в активних галактиках. Також з’ясувалося, що джет має як мінімум дві скручені нитки плазми, що простягаються на відстань понад 570 світлових років від центру.
Самі по собі струмені плазми, що виходять від блазарів, не зовсім прямі й однорідні — вони відрізняються несподіваними поворотами, що показують, як впливають на плазму сили навколо чорної діри. Фахівці, які вивчали ці завихрення у блазарі 3C 279, виявили, що вони спричинені нестабільностями, що розвиваються у струменевій плазмі.
Також стало очевидним, що сорокарічна теорія, яка пояснює зміну структури джетів з часом, більше не працює. Отже, потрібні нові теоретичні моделі, які детермінують формування спіральних ниток біля джерела струменя.