Дослідники стверджують, що мають докази щодо існування “океану”, що захований глибоко всередині нашої планети. Так, внаслідок аналізу надзвичайного рідкісного алмаза, який, як вважається, був утворений на глибині близько на 410 миль нижче за Ботсвану, у дослідженні, зробленому міжнародною групою дослідників, що було опубліковане в журналі Nature Geoscience, вказується, що у “перехідній зоні” (регіоном між верхньою і нижньою мантією Землі), утримуються набагато більші об’єми вуглекислого газу та води, ніж вважали раніше, пише Futurism.
Результати опублікованого дослідження можуть дуже серйозний вплив на те, як людство розуміє кругообіг води на нашій планеті та те, як створювався океанічний світ сьогодення протягом останніх 4.5 мільярдів років. За словами Френка Бренкера, дослідника Інституту географічних наук Університету Гете (Франкфурт), це дослідження демонструє, що вищезгадана “перехідна зона” не є сухою губкою, а має дуже серйозний вміст води. Що цікаво, це наближає людство до ідеї Жуля Верна щодо “океану всередині планети Земля”, описаного в романі “Подорож до Центру Землі”.
Незважаючи на те, що в цьому велетенському резервуарі може бути просто велика кількість осаду і водянистої породи (при надзвичайних показниках тиску), його загальний водний обсяг може бути гігантським. За словами Бранкера, у цих відкладеннях може бути затримана дуже велика кількість води та вуглекислого газу. Тим не менше, досі немає чіткого розуміння, які об’єми потрапляють у “перехідну зону” у вигляді стабільніших гідромінералів та карбонатів, через що немає розуміння, чи дійсно в цьому резервуарі можуть бути виявлені гігантські об’єми води.
Зараз у результаті дослідження стверджується, що ця “перехідна зона” може містити гігантські водні об’єми, що можуть у 6 разів перевищувати сумарні об’єми усіх океанів на поверхні Землі. Цей алмаз, який був проаналізований командою дослідників, ймовірно, утворився у тому регіоні мантії нашої планети, де найбільш поширеним елементом є рингвудит. Так, цей елемент може утворитися лише при таких умовах, як високий тиск та температура мантії Землі, але може добре утримувати воду. Дослідники дійшли висновку, що у цьому камені містився рингвудит і, отже, вода.
У вчених були підозри, що “перехідна зона” містить велику кількість води – це стало відомо ще внаслідок аналізу алмазу, який був проведений ще 8 років тому. Останнє дослідження лише підкріплює цю теорію. Щоправда, рано стверджувати щось, якщо є лише один зразок – про це заявила Сюзет Тіммерман, геохімік в області мантії і докторант Альбертського університету, що не брала участі у дослідженні. За її словами, лише коли буде другий зразок, можна буде стверджувати, що цей випадок не є одиничним, і робити на основі цього подальші висновки.
