У структурі мантії Землі з’явилися зміни поблизу глибин 410 і 660 кілометрів
Вчені Саутгемптонського університету у Великобританії розкрили незвичайний геологічний феномен, який розширює Атлантичний океан. Про це повідомляється у статті, опублікованій у журналі Nature.
Сейсмологи встановили 39 сейсмометрів на дні Атлантичного океану у рамках експериментів PI-LAB (пасивне відображення кордону літосфери і астеносфери) і EURO-LAB (експеримент з розвідки реологічного кордону океанічної літосфери і астеносфери). Ці дані являють собою перше великомасштабне зображення мантії під Серединно-Атлантичним хребтом з високою роздільною здатністю.
Відомо, що континентальні плити Північної та Південної Америки відсуваються від Європи і Африки зі швидкістю чотири сантиметри у рік. Між цими континентами знаходиться Серединно-атлантичний хребет, область розбіжності плит, під яку відбувається нагнітання магматичного розплаву. Рухома сила розбіжності атлантичних плит довгий час залишалася загадкою, оскільки Атлантичний океан не оточений зонами субдукції, при якій континентальні плити занурюються у мантію.
Вченим вдалося відобразити зміни у структурі мантії Землі поблизу глибин 410 і 660 кілометрів. Це дозволило підтвердити апвелінг (підйом глибинних вод океану до поверхні, – ред.) у мантії з глибини 600 кілометрів. Вважається, що зазвичай апвелінг під хребтами виникає на набагато більш дрібних глибинах, близько 60 кілометрів.
