Щойно відкриті екзопланети можуть бути населеними, і до них рукою подати за космічними мірками. Але нам поки нічим їх вивчати і нема на чому туди летіти.
Як ми раніше повідомляли, американське космічне агентство (NASA) провело екстрену прес-конференцію в своїй штаб-квартирі у Вашингтоні. В ході заходу представники NASA оголосили про найважливіше відкриття в історії пошуку позаземного життя.
Ні, ніяких іншопланетян вчені поки виявити не змогли, але наші знання про довколишній космос отримали справжній прорив. А шанси знайти інопланетні форми життя виросли в рази.
НВ проаналізувало всі аспекти гучного відкриття. Ось найважливіші моменти:
Що, власне, відкрили?
Знайдено сім екзопланет, які обертаються навколо одиночної зірки TRAPPIST-1. Теоретично, на них можуть бути умови, які з точки зору сучасної науки є придатними для життя.
А що таке екзопланета?
Так називають планети, які розташовані за межами Сонячної системи. Іншими словами, що обертаються навколо інших зірок.
Як було зроблено відкриття?
Вчені з NASA розгледіли екзопланети на знімках телескопа Spitzer. Це орбітальний телескоп, запущений NASA в 2003 році. Його обладнання дозволяє спостерігати космос в інфрачервоному діапазоні.
Цінність таких спостережень в тому, що їх можна зробити тільки з космосу. Наземні телескопи не можуть робити такі знімки, оскільки інфрачервоне випромінювання майже повністю поглинається земною атмосферою.
У 2009 році Spitzer частково вийшов з ладу через закінчення запасів холодоагенту, необхідного для роботи обладнання. Але частина його приладів як і раніше функціонує.
Що це за зірка така?
Зірка TRAPPIST-1 розташована на відстані 39 світлових років від Землі. Вона набагато менше Сонця (приблизно в 12 разів) і її температура відчутно нижче.
І що там за планети?
Їх сім. Вони розташовані досить близько одне до одного, щоб їх гравітаційні поля взаємодіяли. Це і дозволило вченим оцінити масу планет. Найменша з них має масу 0,4 від земної, найбільша – 1,4.
В цілому планетна система дуже схожа на Юпітер і його супутники.
Якщо помістити цю планетну систему в масштаби Сонячної системи, а зірку TRAPPIST-1 – на місце Сонця, то всі планети перебували б у межах орбіти Меркурія.
Особливістю цієї планетної системи також є той факт, що всі планети завжди звернені до свого світила однією стороною, подібно до того, як Місяць по відношенню до Землі.
Іншими словами, на одній стороні кожної планети завжди відчутно холодніше, ніж на інший.
Вчені підрахували, що зірка TRAPPIST-1 приблизно в 200 разів тьмяніше за наше Сонце. Коли воно перебуває в зеніті з поверхні найближчої планети вона здасться настільки ж яскравою, якою здається Сонце на Землі в завершальній стадії занепаду.
Чому вважається, що там може бути життя?
Як мінімум, три планети з семи розташовані в так званій зоні життя планетної системи.
А що таке зона життя планетної системи?
Це умовна зона, в межах якої планети розташовані на такій відстані від зірки, що отримують достатню кількість тепла, щоб на них могли виникнути прийнятні для виникнення життя умови. Зокрема, вода може знаходитися в рідкому стані.
На планетах, які розташовані до зірки ближче меж зони життя, вода просто не може виникнути. На планетах, розташованих далі, рідини можуть існувати тільки у вигляді льоду.
Іншими факторами можливого виникнення життя на планетах в населеній зоні також вважаються відсутність сильних зіркових вітрів, здатних зруйнувати атмосферу планет, а також наявність в планетній системі планет-гігантів, здатних відхиляти від населеної зони комети і астероїди завдяки своєму потужному гравітаційному полю. У Сонячній системі таку роль виконує газовий гігант Юпітер.
Так чому ж там може бути життя?
Згідно з попередніми спостереженнями на планетах в населеній зоні є вода і кисень.
За нинішніми уявленнями земної науки, це – ключові фактори виникнення життя.
У цих екзопланет є назви?
Поки немає. В ході прес-конференції один з учених робочої групи NASA, яка здійснила відкриття, пожартував, що оскільки назва зірки TRAPPIST означає один з різновидів пива з Бельгії, самі планети теж хотіли назвати на честь різних сортів бельгійського пива.
Остаточне рішення поки не прийнято.
Хіба це перші екзопланети, знайдені астрономами?
Ні, на поточний момент астрономи виявили понад 3,5 тис. Екзопланет в більш ніж 2,6 тис. Планетних систем.
Так чому ж стільки шуму?
Справа в тому, що до цих пір найбільш схожою за всіма параметрами на Землю була екзопланета Kepler-438b. Вона розташована аж в 470 світлових роках від Землі.
Це дуже далеко, так?
Світловий рік – це міра довжини (а не часу, як може подумати необізнана людина). Вона означає відстань, яку світло долає у вакуумі за один рік стандартного земного юліанського календаря.
Для того, щоб оцінити масштаб проблеми, досить усвідомити, що світло долітає від Сонця до Землі за 8 хвилин, а до Плутона – за 8 годин.
Легендарні космічні апарати Voyager, відправлені з Землі три десятиліття тому, зараз знаходяться на відстані від Сонця, яке світло долає за 14 годин.
Гіпотетичними межами Сонячної системи вважається зовнішній край хмари Оорта – джерела комет. Світла потрібно близько 1,5 років, щоб долетіти туди від Сонця.
Але 39 світлових років, це все одно дуже багато?
Так, це жахлива відстань, враховуючи технічний рівень розвитку людства.
У нас немає технологій, які дозволили б швидко і детально вивчити нові екзопланети.
Так ми не дізнаємося, чи є там інопланетяни?
Власне, надія є. Перші три планети навколо TRAPPIST-1 були відкриті ще в травні 2016 року. Решта чотири за минулий рік вдалося розглянути за допомогою наземних телескопів і знімків орбітального телескопа Spitzer.
Деякі дані були отримані завдяки знімкам орбітального телескопа Hubble.
Основні надії вчені покладають на James Webb – спадкоємець Hubble, набагато потужніший, буде запущений в 2018 році. З його допомогою стане можливим отримати знімки, на яких буде видно наявність атмосфери на планетах. І навіть зробити висновки про її склад.
Експерти NASA вважають, що нам буде потрібно кілька років, щоб дати відповідь на питання про наявність атмосфери.
Припустимо, там є атмосфера, чи означає це, що там є життя?
Зовсім не обов’язково.
Життя там може не бути зовсім. Або воно може перебувати в зародковому стані і в примітивних формах.
У всякому разі ніякої радіоактивності в цій планетарній системі не було зафіксовано. Прийнято вважати, що технологічно розвинена цивілізація неодмінно буде «фонити» в космос. Висновок про це можна зробити, оцінивши масштаб шумів в різних діапазонах, які викидає в космос Земля.
А якщо там є хоч якесь життя, як нам вступити з нею в контакт?
Найпростіший спосіб – радіосигнали. За умови, що на «тому кінці» буде кому слухати.
Про те, щоб відправити до TRAPPIST-1 експедицію мова поки не йде. При існуючих технологіях 39 світлових років (12 парсек) – це нескінченність.
Voyager потрібно майже 300 тис. Років, щоб подолати відстань до Сіріуса, найяскравішої зірки земного небосхилу. А Сіріус розташований лише в 8,6 світлових років від Землі.
Найшвидший космічний апарат, створений землянами – зонд New Horizons здатний пролетіти це відстань за 78 тис. років.
До тих пір, поки не будуть освоєні якісь принципово інші технології подорожей в космосі, дістатися до TRAPPIST-1 землянам не судилося.
