Щоб його такого погортати увечері? Хочеться чогось ґрунтовного, на реальних подіях і цікавого? Тоді ця збірка українських історичних романів саме для вас!
Найбільша перевага такого літературного жанру у тому, що твори побудовані на історичному сюжеті, але їх не нудно читати, як наприклад деякі статті у Вікіпедії, що просто губишся у тих датах. Тут сюжет у художній формі відтворює епоху або певний період в історії. Справжня знахідка!
Проте пам’ятайте! Історичний роман — це твір, побудований на історичному сюжеті, який відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з художньою правдою, історичний факт — з художнім вимислом, справжні історичні особи — з особами вигаданими, вимисел уміщений в межі зображуваної епохи. Тож до таких романів не слід ставитись як до достовірного джерела історичної інформації.
Що ж, починаймо!
“Лісові хлопці. Проза про УПА”
Ця збірка історичної прози однозначно зацікавить молоде покоління. Тих, хто готовий до нових звершень, до побудови нової держави. У творі мова йде про повстанців, їхнє життя, прагнення.
За що бійці УПА були готові віддати життя? Вони, як увесь український народ протягом історії повставав за незалежність, свободу.
Чому ця “армія” така важлива в історії України. І зрештою, чому “батько наш Бандера” – відповідь на ці та інші запитання ви знайдете у 22-х творах, які обʼєднала ця збірка.
Суперечлива, завжди актуальна, та змушує замислитись.
“Справа отамана зеленого”, Андрій Кокотюха
Цей роман про визвольну боротьбу українців у 1919-му році. Тоді наша земля вчергове стала ареною протистояння різних політичних сил: “червоних, “білих” і “зелених”.
Автор розповідає про звичайних людей, не військових, зокрема, про лікаря, який не за власним бажанням відклав скальпель і взяв до рук зброю. Через страшні, смертельні перипетії, які доводиться пережити головному героєві, автор показує життя того часу: зміну поглядів і самого себе, а разом із тим – страждання народу.
Сам автор є визнаним. А. Кокотюха наш сучасник, з під його руки вийшло понад 50 книжок, за які він отримав звання “Золотого письменника” і став лауреатом міжнародного конкурсу “Коронація слова”.
“Лицарі Дикого Поля”, Ярослава Дегтяренко
З 20-го століття перенесемося в епоху Хмельниччини. У найважливіший для України історичний період, тоді заклався фундамент нашої ідентичності й державності.
Авторка веде читача через Жовтоводську, Корсунську та Пилявецьку битви. Разом із тим вона описує побут, звичаї, релігію тогочасного суспільства. Дегтяренко глибоко працювавла з історичними джерелами, тому книга насичена маловідомими фактами. Також авторка частково розкриває причини Національно-визвольного повстання.
Але не думайте, що це сухий роман про битви 17 століття. Аж ніяк, одна з головних стрічок розвитку сюжету – кохання. Роман стане близьким кожному, бо головні герої такі ж як і ми – прості люди, які хотіли жити!
“Сад Гетсиманський”, Іван Багряний
Тут варто розпочати із назви. Гетсиманський сад – це одне із місць Страстей Христових, місце передсмертних мук і молитов.
Багряний нерідко писав про сталінські часи й усе повʼязане із ними. Через родину сільського коваля автор розкриває біль і обурення до тодішніх подій.
Роман має автобіографічні елементи, наприклад, прізвища слідчих НКВС, вʼязнів, які є у творі – справжні. Багряний хотів, щоб ми знали наших убивць, і пам’ятали про жертв.
Сценарний хід у романі – діалоги, бо саме через них творець розкриває світогляд двох прошарків населення: катів і катованих. Твори Багряного не легкі, для того, щоб читати їх треба морально підготувати себе. Адже висвітлені правдиві факти важко сприймати без сліз, але ми маємо їх знати!
«Чорна рада», Пантелеймон Куліш
Ніжин, 1663-й рік. Вибори гетьмана Лівобережної України.
Перемогою закінчилась визвольна війна, та чи справді то була перемога? Куліш і відтворив ті соціальні суперечності, приєднання до Московського царства та їхні наслідки – Чорну раду.
За підґрунтя автор взяв народні джерела, літописи Самовидця. Твір унікальний, бо це перший в українській літературі роман-хроніка.
Автор не сухо констатував факти, він і пофантазував: вигадав нові образи, наситив сюжет пригодами. Здебільшого твір ґрунтуються на розбіжностях між козаками та старшиною, між міщанами та шляхтичами.
“Захар Беркут”, Іван Франко
Цей твір перенесе читача у 13-те століття. Коли українське карпатське племʼя боролось проти нашестя монголів та соціального гноблення. Через рядки тексту автор намагався показати, які боязкі були люди, як вони не розуміли своєї сили – єдності!
Велике кохання сина Захара Беркута, Максима, та доньки боярина, який володів землями тухольців, Мирослави, стає вузликом, який усе заплів. Тугар Вовк не дає згоди на весілля, зраджує руське військо і гине. А весь смак твору зібраний у передсмертній промові Захара Беркута, у якій він говорить, що така важлива єдність народу буде втрачена, але колись відродиться. От Франко і запитує у читачів, а чи настали нарешті ті часи?
«Дикі білі коні», Іван Білик
Це одна із книг, які входять до Скіфської трилогії. Серед них ще «Не дратуйте грифонів», «Цар і раб».
Це історичні романи повʼязані далекою минувшиною, часами, коли по землі ходив народ безстрашних і вправних воїнів, які перемогли персів і їхнього царя Дарія – скіфів. Головні герої у романі – нащадки цих скіфів-героїв.
Читача не залишить байдужим деталізований опис побуту цих кочовиків і всього, що відбувається навколо. На мить може здатися, що ви й самі стали учасником тих подій. Щоправда, від початку важко звикнути до незвичних імен і слів, але вже за декілька сторінок ви перестанете помічати це.
«Князь Кий», Володимир Малик
Продовжимо нашу подорож давніми часами. Наступний автор занурює нас у 5 століття, коли слов’яни боролися із гунами.
Так, це історія із життя славнозвісного засновника міста Києва, яке було названо на честь головного героя роману. Його вважають однією із найзагадковіших постатей в історії. Довкола імені князя Кия ходить багато гіпотез і легенд.
Письменник у своєму творі показує, як Кий згуртував слов’янські племена. Автор детально описує тогочасне життя, тому приготуйте свою уяву. Малик вбачав у своєму творі велику місію, він хотів показати глибину українського коріння, його ідентичність.
«Завойовник Європи», Іван Корсак
Жив у 13 століття князь Ростислав Михайлович. Він любив своїх п’ятьох доньок і дуже не любив воювати.
Автор роману розповідає, як Ростислав “завоював” землі без жодного помаху меча. Він одружив своїх дочок із європейськими королями, і породичався із половиною тогочасної Європи.
Як усе відбувалось і що переживали учасники тих подій, описано у романі.
«Горить свіча», Володимир Малик
Знову 13 століття, от тільки у цьому романі мова йтиме не про весілля, а про страшну навалу монголо-татар на чолі із ханом Батиєм. Восени 1240-го року вони взяли Київ і знищили місто. Ці події згубно вплинули на розвиток України.
Володимир Малик, ґрунтуючись на історичних джерелах і літописах, розповідає про страшну 96-ти денну облогу Києва, взяття Поросся. Пише про руйнацію Південної Русі, а головне – аналізує, чому сталося таке лихо.
«Роксолана», Павло Загребельний
Анастасія Лісовська або Роксолана – найбільше кохання османського султана Сулеймана Пишного. Про її долю ми багато чого знаємо із фільмів і серіалів. Але для справжніх фанатів цієї історичної постаті роман Загребельного справжня знахідка.
Читати не легко, величезний обʼєм, але суть написаного зачаровує і до останніх сторінок не відпускає читача. На перший погляд, так щаслива доля Роксолани, фаворитки султана, розкривається зовсім інакше. Автор намагався не лише хронікально передати історію жінки, а й змалювати її психологічний портрет. Дати відповідь читачеві, хто ж така Роксолана-Хуррем Анастасія Лісовська.
«Сині Води», Володимир Рутківський
Ця баталія у 1362-му році – легендарна, одна з найбільших в історії середньовічної Європи. Коли на полі бою зустрілися литовсько-руські і татарські війська.
Письменник розповідає про долю князя Дмитра Бобрика і його 3-х вірних друзів та братів по зброї. Як вони воювали і допомагали один одному. Як воля до свободи допомагає перебороти усе.
Роман легко написаний, цікаво буде і підліткам. На читача чекають пригоди, детально описаний перебіг битви!
Цей список можна продовжувати ще довго. Українським романістам є чим пишатися, а нам, читачам, є чим порадувати себе. Тому залишаємо вам ще трохи історичних романів. Приємного читання! :)
- «Втеча майстра Пінзеля», Володимир Єшкілєв
- «Берестечко», Ліна Костенко
- «Гайдамаки», Юрій Мушкетик
- «Таємниця святого Арсенія», Іван Корсак
- «Устим Кармалюк», Василь Кучер
- «Вершники», Юрій Яновський
- «Симон Петлюра», Василь Фольварочний
- «На твердій землі», Улас Самчук
- «Холодний Яр», Юрій Горліс-Горський
- «Тигролови», Іван Багряний
- «Жовтий князь», Василь Барка
- «Україна в огні», Олександр Довженко
- «Записки українського самашедшого», Ліна Костенко
підготувала Поліна Єрмакова спеціально для vsviti.com.ua
