Шлях до великої й амбітної мети — це не легка прогулянка, а справжній марафон, у якому легко втратити сили, мотивацію та віру в себе. Ось кілька прийомів, які допоможуть упоратися з труднощами й здійснити свої бажання.
1. Не беріть на себе занадто багато
Дехто любить мислити масштабно й керується девізом: «Якщо бути, то найкращим». Схуднути на 5 кілограмів чи написати оповідання — замало. Краще відразу виграти змагання з фітнес-бікіні або отримати Букерівську премію. Тоді вже точно буде чим пишатися.
Але такий підхід — ставити майже недосяжні цілі — підходить далеко не всім. Хіба що надзвичайно обдарованим і суперпродуктивним людям, яким ця стаття навряд чи потрібна. Або ж вигаданим кіногероям, які за дві години встигають перемогти на рингу, вступити до Гарварду й стати всесвітньо відомими.
Занадто важка мета може швидко демотивувати. Навіщо старатися місяць чи рік, якщо результат усе одно здається таким же далеким, як на початку? Щоб уникнути цього, врахуйте кілька моментів:
- Починайте з невеликих цілей. Наприклад: не «вивчити англійську досконало», а «підняти знання на один рівень». Не «увійти до списку Forbes», а «створити компанію, що приносить прибуток».
- Дробіть довгострокові завдання на етапи. «Наростити м’язи» звучить туманно. Натомість зробіть покроковий план: перевірка у лікаря, пошук тренера, складання програми, підбір раціону. Це принцип «їсти слона по шматочках».
- Оцінюйте свої ресурси. Якщо хочете написати книгу — подумайте, що для цього потрібно: час, знання, ноутбук, редактор. Якщо чогось бракує — шукайте рішення.
2. Тримайте цілі перед очима
Було б добре мати поруч людину, яка весь час нагадує: «Ти зможеш! У тебе все виходить!» Але цю підтримку ми можемо створити самі.
Повішайте над робочим місцем фото своєї мрії. Запишіть у щоденнику надихаючу цитату. Замовте кружку чи футболку з фразою, яка мотивує. Оточіть себе маленькими нагадуваннями й регулярно їх оновлюйте, щоб не сприймати мету як нудну рутину.
3. Нагороджуйте себе
Людині важко робити щось без винагороди. Якщо її немає — з’являється бажання кинути справу й піти за швидкими радощами: у соцмережі чи до кондитерської.
Причина в дофаміні — нейромедіаторі, який відповідає за передчуття задоволення. Його можна використати на свою користь: придумайте собі маленькі нагороди після складних завдань. Але пам’ятайте про регулярність і співмірність.
Приклади нагород:
- чашка ароматної кави;
- кілька сторінок книжки чи нові пісні;
- приємна дрібничка (блокнот, наклейки для ноутбука);
- ванна з піною;
- запис у щоденнику з похвалою самому собі;
- галочка у трекері звичок.
4. Вивчайте себе
У кожного свої особливості: комусь зручно працювати вранці, інші прокидаються тільки після обіду. Дехто потребує тиші, а хтось краще працює з музикою чи звуками природи.
Універсального рецепта продуктивності не існує. Тому варто експериментувати й вивчати себе. Ведіть щоденник настрою: кілька разів на день записуйте, як ви почуваєтесь і скільки маєте енергії. Через два тижні зможете визначити свій ідеальний час для навчання, спорту чи роботи.
5. Дочекайтеся перших результатів
Найважче — початок, коли ще немає відчутних результатів. Саме на цьому етапі більшість і здається. Без зворотного зв’язку й відчуття прогресу складно вірити, що зусилля мають сенс.
Але як тільки з’являться перші результати — рухатися далі стає значно легше. Якщо хочеться кинути все, пообіцяйте собі: «Я дочекаюся першого результату». І вже потім вирішите, продовжувати чи обрати іншу мету.
