Заборонені ритуали, непристойна казочка і поради можновладцям – 5 книг, де коїться щось неймовірне

6458

У цих книжках зібрані історії, які можуть розвеселити, засмутити і змусити замислитися водночас. Добрий гумор і парадоксальні сюжети, психологічна напруга і неабиякий драйв – ось те, що робить з них справжні бестселери.

Артур Мекен. Зібрання творів. – К.: Видавництво Жупанського, 2021

Серед прихильників творчості цього автора був Говард Філіпс Лавкрафт, який дуже схвально відгукувався про його доробок у своєму відомому есеї «Надприродний жах у літературі». Вважається, що тексти Мекена значним чином вплинули на Лавкрафта у творенні його «Міфів Ктулху». Творами письменника захоплювалися також інші знамениті сучасники – Артур Конан Дойл, Вільям Батлер Єйтс та Оскар Вайлд. Відомий містик Алістер Кровлі відзначав магічну правдивість творів Мекена, Хорхе Луїс Борхес назвав Артура Мекена великим письменником, який своєю творчістю передбачив появу магічного реалізму, а Стівен Кінг якось сказав в інтерв’ю, що, можливо, «Великий бог Пан» – найкращий твір літератури жахів, будь-коли написаний англійською мовою. Слід додати, що одним із найголовніших мотивів у творчості Артура Мекена /1863–1947/ – англійського письменника і містика, члена окультного товариства «Орден Золотої Зорі» – є фольклорний образ «маленького народу», фейрі, яких він, на противагу усталеній традиції, описує як давніх, таємничих і ворожих людям істот, наділених надприродними властивостями і містичними знаннями, а також приховані за запоною буденності інші реальності. Шлях до них відкривається через давні забуті й заборонені ритуали – рештки таємних, майже втрачених знань. Публікація найвідомішої повісті Артура Мекена «Великий бог Пан» збурила тогочасне суспільство, яке побачило в ній натяки на давні містичні ритуали і сексуальні перверзії.

Крістофер Мур. Дурень. – Х.: Фабула, 2021

Ця книжка – для того, хто цінує добрий гумор і парадоксальні сюжети, адже її автор, американський сатирик, відмовляючись від догм і скидаючи всі мислимі авторитети, розповідає знайому кожній хоч трохи освіченій людині історію короля Ліра. От лишень на відміну від Шекспіра робить це весело, з жартами, що переходять за межу фолу. Ще б пак: адже головний герой роману –  блазень на прізвисько Капшук, бешкетник, інтриган, хитрун і геніальний стратег, чиї пригоди в Англії, а потім у Венеції, здається, перевершують шекспірівський оригінал. У цьому трагіфарсі є все, щоб збурити суспільну мораль, підважити основи і стати улюбленим чтивом – інтриги, вбивства, кохання, зрада, дружба, ненависть, вірність. Гумор у цій феєрії брутальний, не бракує сексу, а також прихованих, явних і перефразованих цитат з Шекспіра. «Це непристойна казочка, – попереджаюсь нас. – У ній ви знайдете недоречні злягання, убивства та шарпанину, каліцтва, зради та досі незвідані висоти вульгарності й лихослів’я…» Загалом це один із найкращих романів Крістофера Мура, який зажив світової слави як автор бестселерів, у кожному з яких неодмінно присутні чаклунство, примари, заплутані сексуальні відносини та руйнування. А якщо все це, як у «Дурні» перенести до вигаданого ХІІІ сторіччя, то вийде така мішанка, від якої майже неможливо відірватися – тобто історія про драматичний останній рік життя шекспірівського короля Ліра, яку розповідає королівський блазень. І саме так, як і належить справжньому природженому блазневі.

Ніл Ґейман. Скандинавська міфологія. – К.: КМ-Букс, 2021

Повертаючись до джерел, відомий автор пера, який давно черпав натхнення для створення власних фантастичних світів у стародавній міфології, презентує майстерну обробку величних історій півночі. Він залишається вірним міфам та пантеону скандинавських богів: Одін, головний бог, розумний, сміливий і хитрий; Тор, син Одіна, неймовірно сильний та не наймудріший з богів; Локі – син велетнів – кровний брат Одіна, ошуканець і неперевершений маніпулятор. Історія розпочинається з генезису легендарних дев’яти світів, занурюючи нас у подвиги божеств, карликів і велетнів. Для того, щоб повернути собі викрадений славнозвісний молот, Тору необхідно замаскуватися у жінку, що дуже важко зробити, беручи до уваги його бороду і величезний апетит. Гірка доля спіткає Квазіра – найпрозорливішого з богів – кров якого перетворюється в мед. Врешті все завершується Рагнароком, сутінками богів і відродженням нового часу та людей. «Гігант пив молоко і ріс. Він назвав корову Аудумлою. Своїм рожевим язиком корова виліпила із криги людину: на перший день з’явилося лише волосся, на другий – голова, а третього дня із льоду постав чоловік. Це був Бурі, прабатько богів. Імір заснув, а уві сні породив дітей: з-під його лівої руки народилися велетень та велетка, а з-під ніг виріс шестиголовий гігант. Саме від дітей Іміра пішли всі гіганти. З цих гігантів Бурі взяв собі дружину, і вних народився син, якого вони назвали Бьором. Згодом Бьор одружився з донькою гіганта на ім’я Бестла і мав від неї трьох синів: Одіна, Вілі та Ве. Одін, Вілі та Ве – три сини Бьора – виросли і стали дорослими. Вони росли і бачили вдалині вогні Муспельхейма і морок Ніфльхейма, втім, знали, що у цих місцях на них чигає смерть. Брати назавжди застрягли в Гіннунгагапі – безмежній прірві між вогнем і туманом. Буття для них не надто відрізнялося від небуття».

Сергій Войченко, Володимир Новік. Під знаком влади. — К.: Саміт-книга, 2021

«Часто люди знають, що говорити, але не розуміють, кому, як і коли можна це говорити, – зауважують автори цієї книжки. – Є речі, які можна говорити певній людині, але дуже важливо розуміти, у який момент їх сказати і як, залежно від стану цієї людини та її настрою. Потрібно не давати своєму язику гуляти без тебе». Тож не дивно, що у книжці мова загалом про те, як стати успішним будь-де й будь у чому, бути переможцем, а не переможеним. Де містяться джерела сили і як стати господарем своєї долі. Чому одні люди віддають накази, а інші їх тільки виконують. У чому секрети особистого впливу та як ефективно впливати на події, історію, державу, людей і на себе. Зазирнути в найглибші підвалини влади і дізнатися її найбільш суворо охоронювані століттями таємниці, а також дізнатися, які думки й поради на ці теми висловлювали кращі з кращих — найзнаменитіші постаті й персонажі світової історії. Наприклад, такі, як «Застольних бесідах Гітлера», які згадують автори. «Він говорив багато і на різні теми, ніхто його не смів перебити. Генерали вермахту згадували, що найстрашніше було отримати запрошення на такий обід. Їсти, коли фюрер щось розповідає, вважалося вершиною непристойності, але він говорив постійно, тому генерали наїдалися до прийому. Алкоголь та м’ясні страви не подавали, адже Гітлер не вживав алкоголю і був вегетаріанцем. Сталін на вечерях, що він влаштовував, поводився з точністю до навпаки: говорили всі, окрім нього. Щедро пригощали і наливали алкоголь, а він тільки іноді декількома фразами підкидав теми для обговорення, як весляр легким рухом весла скеровує човен у потрібному напрямку. Якось у нього запитали: «Товаришу Сталін, чому ви в компанії переважно мовчите?» На що він відповів із властивою йому дотепністю: «А я і так знаю, що я хочу сказати!»

Оксана Мороз. Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі – Х.: Віват, 2021

«Моя мета – до 2024 року навчити 7 млн. українців інформаційної гігієни», – заявляє авторка цієї корисної книжки, і їй не можна не поспівчувати. І не лише тому, що аграрна, по суті, країна не так швидко опановує нові технології. Які саме? Насамперед протистояння шахраям і маніпуляторам усіх рівнів – від телефонних злодюжок до людей при владі. Утім, авторка довший час працювала з відомими політиками і олігархами, досконало вивчивши, як вони маніпулюють людьми, а також досліджувала поведінку українців в інформаційному полі та їхню реакцію на ці маніпуляції, тож цілком можливо, що діло буде. Тим паче, свої знання з високопоставленого шахраювання, основані на багаторічній практиці аналізу, вона переносить на щоденне життя, показуючи, як уникнути побутового шахрайства і маніпулювання у всіх галузях. Наприклад, в Інтернеті, коли ви набираєте в Гуглі запит на зразок «Приватбанк», а вам одразу викидає підказку кшталту «Приватбанк – банкрут». Те саме відбувається в інших «джерелах знань» на зразок Вікіпедії, зміни в текстах якої може внести будь-хто. Також у книжці аналізуються численні «історії успіху», медичні та побутові «поради», шахрайства на форумах і в спільнотах, пастки соціальних мереж, хитрощі виборів та інші маніпуляційні інструменти.

автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для ВСВІТІ




• не пропусти



• магазин

• новини партнерів