23 жовтня 2000 р китайськими археологами було зроблено приголомшливе відкриття – Древній музей музичних інструментів династії Хань, який був прихований від людського погляду близько 2000 років. З такої нагоди ми згадуємо найдавніші музеї світу.
Стародавній музей музичних інструментів династії Хань
Музеї як осередок предметів старовини і пам’яті про предків існували ще в далекій давнині. Найстаріший з відомих нам музеїв був знайдений археологами в 2000 році в Піднебесній. Музей музичних інструментів, створених в епоху правління китайської імператорської династії Хань, налічує сто п’ятдесят відмінно збережених експонатів і включає в себе дудочки з кісток, флейти різних форм і розмірів, дзвони з бронзи, сюні – окарини з глини, що мають форму кулі, і літофони. Династія Хань – це одна з найбільш «просунутих» сімей китайських правителів. Саме вона поклала початок шануванню великого мудреця Конфуція, теж, до речі, захопленого музикою, який навіть збирав народний китайський фольклор. Китай протягом всього свого існування був дуже музичною країною, тому цілком можливо, що в ході подальших розкопок буде знайдено безліч інших унікальних музичних інструментів, які дозволять простежити історію виникнення музики від самих її витоків.
Галерея Уффіці
У серці Флоренції, найбільш творчого міста Європи, що став колискою Ренесансу, знаходиться один з найстаріших з існуючих нині музеїв. Своїм створенням галерея Уффіці зобов’язана великому Козімо I Медічі, який надав влітку 1559 р один зі своїх розкішних палаців для адміністративних потреб. Основою для чудової колекції творів мистецтва, які знайшли свій притулок в музеї, стало багате зібрання картин роду Медічі, яке вважалося на той час одним з кращих у світі. Галерея Уффіці – це будинок для кращих з найкращих шедеврів геніальних майстрів пензля: Боттічеллі і Рафаеля, Леонардо да Вінчі і Мікеланджело, Джотто і Тіциана, Караваджо і Рубенса. Мільйони шанувальників прекрасного з усього світу з’їжджаються до Флоренції в надії побачити унікальну колекцію автопортретів найвідоміших живописців, збором якої музей займається ще з XVII століття. З 2007 по 2012 рік галерея була закрита на ремонт, а зараз знову люб’язно відчинила для гостей свої двері.
Британський музей
Манірна Великобританія, що славиться своїми багатовіковими традиціями, по праву може пишатися і одним з найкращих музеїв світу, яка займає почесне місце серед головних історичних і культурних пам’яток британської нації. Першими експонатами Британського музею, заснованого в 1753 році, стали цінні твори мистецтва графа Харлі, антиквара Коттона і лікаря Слоуна. Спершу музей знаходився у Монтегю-Хаусі і був відкритий лише для обраного числа аристократів, але вже в 1759 році став доступний широкій публіці. Колекції музею регулярно поповнювалися за рахунок пожертвувань титулованих меценатів, викупу античних скульптур та ваз, а найбільш унікальна і практично безцінна частина шедеврів, наприклад, Розеттський камінь, потрапила сюди при досить неоднозначних і скандальних обставинах. До цих пір йдуть суперечки, кому належить ця культурна спадщина давнини – Каїрському чи Британському музею. C 1926 музей раз на квартал навіть видає власний журнал, а його бібліотека налічує більше 150 мільйонів безцінних томів і є другою з найбільших бібліотек світу.
Каїрський національний музей
Історія створення величезного вмістилища пам’яток культури Стародавнього Єгипту пов’язана з двома особистостями, яким так і не довелося зустрітися. Декрет єгипетського правителя Мохаммеда Алі заборонив вивіз з Єгипту культурних цінностей без особливої ліцензії уряду як раз в той час, коли француз Огюст Марієтта прибув до країни для придбання подібних раритетів. Але так сильно зачарував Марієтта край пісків, що він забув про свій намір і захопився розкопками в Саккарі. Усвідомивши величезне значення знайдених ним артефактів, француз заснував в 1858 році Службу старожитностей Єгипту і Каїрський музей. Більше ста залів на двох поверхах, півтори сотні тисяч експонатів, доступних для огляду, і ще більше тридцяти тисяч в сховищах, неймовірних розмірів вестибюль – все це Каїрський музей. П’ять тисяч років історії Стародавнього Єгипту проходять перед очима відвідувачів, мимоволі занурюючи їх у незвіданий і покритий таємницями світ однієї з найбільш розвинених цивілізацій давнини.
Ермітаж
У 350 залах найбільшого музею Росії розмістилися більше трьох мільйонів найцінніших творів мистецтва та унікальних пам’яток культури. Історія Ермітажу почалася в 1764 році, коли багатий німець Гоцковський на виконання боргових зобов’язань віддав Росії власну колекцію із понад 200 картин. Катерина Друга, розмістивши подарунок у Малому Ермітажі, прийняла рішення скуповувати на закордонних аукціонах всі шедеври, що виставлялися на продаж. І зібралося так багато експонатів, що для того, щоб всі їх розмістити, знадобилося створення величезного музейного комплексу, що зібрав в собі п’ять будівель. Перлина архітектури Державного Ермітажу – знаменитий на весь світ Зимовий палац, творіння майстра Растреллі. Ентузіасти прикинули: якщо приділити кожному експонату хоча б по хвилині, знадобиться не менше восьми років на огляд всього зібрання цінностей. А відстань, яку доведеться обійти цінителям прекрасного в межах Ермітажу, становить ні багато ні мало двадцять кілометрів!
