Щодня на Землі відбуваються нові геологічні відкриття. Для цієї статті ми відібрали найбільш вражаючі з них:
Валуни Моеракі (Нова Зеландія)
Ці надзвичайно великі кам’яні кулі діаметром від одного до двох метрів лежать уздовж східного узбережжя Нової Зеландії в містечку під назвою Моеракі. Про те, звідки вони взялися, у народу маорі існує безліч легенд, проте вчені стверджують, що ці валуни – результат берегової ерозії.
Біла пустеля (Єгипет)
Біла пустеля – невелика ділянка на сході пустелі Сахара приблизно 10×30 км, розташований в 45 кілометрах від містечка Фарафра. Це місце знамените кремово-білим кольором і химерними вапняковими утвореннями. Колись тут було дно океану, і біла порода – це останки морських мікроорганізмів. За багато століть піщані бурі перетворили ці вапнякові гори в такий от інопланетний пейзаж.
Стежка велетнів (Північна Ірландія)
Стежка велетнів являє собою 40 тисяч з’єднаних між собою базальтових колон, що утворилися в результаті стародавнього виверження вулкана. Вершини цих колон утворюють щось на кшталт кам’яної дороги, що йде в море. У 1986 це місце було оголошено об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Печера очеретяної флейти (провінція Гуйлінь, Китай)
Печера очеретяної флейти найбільше нагадує декорації до фантастичного фільму. Колись на цьому місці був океан, але потім вода поступово пішла, оголивши ці вражаючі гори з дивовижними ущелинами, гротами і печерами. Це феєричне видовище приваблює людей вже більше 12 століть. Назвав печеру особливий очерет, що росте біля її входу, з якого майстри робили особливо мелодійні флейти.
Озеро Моно (Каліфорнія)
Моно – обширне і мілководне озеро, яке не має виходу в океан. Така ізольованість стала причиною великої концентрації солі у воді. І хоча через велику кількість лугу риба тут не водиться, озеро володіє напрочуд продуктивною екосистемою – завдяки Солоноводній креветці, яка мешкає в цій воді і забезпечує їжею близько двох мільйонів перелітних птахів. Одним з чудес озера вважаються вапняно-туфові вежі, які оголилися після зниження рівня води в озері.
Башта Диявола (Вайомінг)
Цей моноліт вулканічного походження вважається найстарішим «національним монументом» США. Башта Диявола утворилася приблизно 200 мільйонів років тому з магматичного розплаву, який піднявся з глибин Землі і застиг у вигляді витончених колон.
Індіанська легенда свідчить, що колись сім маленьких дівчаток забралися на плоский камінь, намагаючись врятуватися від ведмедя-грізлі. Вони відчайдушно благали камінь врятувати їх, і раптом він став рости, досяг неба і дівчатка стали Плеядами. А глибокі вертикальні борозни-колони – це сліди кігтів величезного ведмедя.
Дванадцять апостолів (Велика океанська дорога, Австралія)
Дванадцять апостолів – це група вапнякових скель в океані, недалеко від узбережжя в Національному парку Порт-Кемпбелл, розташованих на так званій Великій океанській дорозі в австралійському штаті Вікторія. Скелі сформувалися в результаті ерозії – сильні океанські вітри поступово підточували м’яку породу, перетворюючи печери в арки. Потім арки обрушилися і залишилися ці дивовижні структури до 45 метрів заввишки.
Печера кристалів (Найка, Мексика)
Печера кристалів знаходиться на глибині 300 метрів під мексиканським містом Найка. Печера знаменита гігантськими кристалами селеніту, найбільший з яких сягає 11 метрів у довжину, 4 в ширину і важить 55 тонн. У печері постійно стоїть спека до 58°C при вологості близько 100 відсотків. Через це досліджувати печеру дуже важко. Навіть зі спеціальним спорядженням людина може перебувати в Печері кристалів це не більше 20 хвилин.
Ворота в пекло (Туркменістан)
Воротами в пекло називають газовий кратер в Туркменістані. Історія цього місця така: в 1971 році біля села Дарваза радянські геологи виявили підземне скупчення газу. Земля в цьому місці провалилася і утворилася велика, наповнена газом діра. Щоб шкідливі для людей і худоби гази не виходили назовні, їх вирішили підпалити. Геологи думали, що пожежа незабаром потухне, але помилилися. З 1971 року природний газ так і продовжує горіти.
Шоколадні пагорби (Филлипини)
Шоколадні пагорби – геологічне утворення у філіппінській провінції Бохоль. На площі в 50 квадратних кілометрів знаходиться, щонайменше, 1260 таких пагорбів. Під час сухого сезону зелений колір трави, що покриває пагорби, змінюється на шоколадно-коричневий – звідси і назва.
Солончак Уюні (Болівія)
Солончак Уюні є найбільшим солончаком у світі – його площа складає 10 582 квадратних кілометрів. Це висохле солоне озеро розташовується на околиці міста Уюні на південному заході Болівії. У сезон дощів солончак покривається тонким шаром води і перетворюється на найбільшу в світі дзеркальну поверхню. Солончак Уюні, за оцінками фахівців, містить запас в 10 мільярдів тонн солі, щорічно тут видобувається близько 25 тисяч тонн.
Кам’яний ліс Національного парук Чжанцзяцзе або мальовничі гори Улін’юань (Китай)
Кам’яний ліс “росте” в китайській провінції Юньнань і покриває площу в 350 квадратних кілометрів. Численні вапнякові структури утворилися в результаті багатовікової ерозії і вимивання морськими водами. Високі скелі нагадують виросли з землі сталагміти, багато з них схожі на скам’янілі дерева, чим і створюється ілюзія лісу з каменів.
Острів Сокотра (Ємен)
Сокотра – один із найбільш ізольованих у світі архіпелагів континентального (або невулканічного) походження. Він розташований в 240 кілометрах від Африканського Рогу і в 380 кілометрах від Аравійського півострова. Завдяки такій геологічній та біологічній ізоляції та особливостям клімату на архіпелазі сформувався свій унікальний рослинний і тваринний світ. З цієї причини Сокотра внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Каміни фей (Каппадокія, Туреччина)
Казкові димоходи або каміни фей – це високі скелясті освіти конічної форми. Вони сформувалися з вулканічного попелу від багатовікових вивержень в результаті вітряної та водної ерозії. Висота казкових димоходів варіюється від 1,5 до 45 метрів.
Печери Джейта (Ліван)
Печери Джейта – система вапнякових печер, розташованих на 20 кілометрів північніше ліванської столиці Бейрут. Їх можна відвідати тільки на човні, по підземній річці, яка забезпечує питною водою більше мільйона ліванців.
Скафтафетль (Ісландія)
Скафтафетль – це заповідник, розташований у південно-східній частині Ісландії. Його ландшафт дуже схожий на альпійський, з тією різницею, що він сформувався кілька тисяч років тому і являє собою комбінацію з вулканів і льодовиків.
Підземна річка Пуерто Прінсеса (Філіппіни)
Підземна річка Пуерто Прінсеса тече по філіппінському острову Палаван, в 50 кілометрах від однойменного міста. Вона вважається найкрасивішою і найдовшою судноплавною підводною річкою в світі, її довжина становить 8,2 км. Крім того, річка знаменита химерними кам’яними утвореннями, незвичайної морським життям і великими печерами.Найвіддаленіші ділянки практично недоступні для відвідувачів через нестачу кисню.
Єллоустонська кальдера (Вайомінг, США)
Єллоустонська кальдера, оточена каньйонами, річками, озерами і гірськими ланцюгами – місце, де розташований найбільший супервулкан на континенті. Тут водяться ведмеді грізлі, бізони, лосі, вовки і безліч інших тварин. Найбільш примітний гейзер Олд-Фейтфул, якої вважають одним з найбільш передбачуваних географічних утворень на Землі – він вивергається через кожну 91 хвилину.
Національний парк Арки (Юта (США))
У Національному парку Арки, який розташований в східній частині штату Юта, налічується більше 2000 природних арок, утворених з пісковика. Особливу популярність набула так звана «Витончена арка» або, як її ще називають, арка «Ковбойські штани».
Структура Ришат (Мавританія)
Це геологічне утворення називають ще «Оком Сахари». Цю фотографію данський астронавт Андре Кейперс зробив з Міжнародної космічної станції. Ніхто не може з упевненістю сказати, як утворилася ця структура. Раніше фахівці вважали, що швидше за все вона виникла в результаті падіння небесного тіла. Однак сьогодні вчені більше схиляються до версії дії ерозії або гігантського смерчу.
Земля крижаних гігантів (Австрія)
Айсрізенвельт або Земля крижаних гігантів – найбільша крижана печера (тобто печера, в якій лід зберігається цілий рік) у світі. Вона знаходиться в Австрії, в 40 кілометрів від Зальцбурга і простяглася на 42 кілометри. Це місце щорічно відвідують близько 200 тисяч туристів.
Бабелі (Румунія)
Бабелі означає «стара». Так називають кілька схожих на гриби скелястих утворень гірського масиву Бучеджь в центральній Румунії. Це одна з найпопулярніших визначних пам’яток країни.
Хвиля (Арізона)
Хвиле-гірське формування з пісковику, розташоване на Плато Колорадо біля кордону двох американських штатів – Арізони і Юти. Це надзвичайно мальовниче місце дуже популярне серед мандрівників і фотографів. Проте дістатися сюди нелегко – доведеться виконати важкий шлях по пустельному бездоріжжю.
Морські гейзери і скелі “Млинці” (Нова Зеландія)
Пенкейк Рокс (або скелі «Млинці») – незвичайні скелясті утворення на узбережжі Нової Зеландії. Морські гейзери утворюються, коли під час великих хвиль вода потрапляє до скельних між скелями і потужним фонтаном піднімається на велику висоту.
Фінгалова печера (Шотландія)
Фінгалова печера – це морська печера на безлюдному острові Стаффа, в Шотландії. Завдяки своїм розміром і вигнутій бані зводу це місце володіє унікальною акустикою. Звуки прибою змінюються й відлунюють по всій печері, від чого виникає відчуття присутності в велетенському нерукотворному соборі.
