Колись чистильник килимів у селі і фотограф – початківець, зараз Джек Моррі і Лорен Буллен живуть, як справжні королі. Вони обрали для свого дому прекрасний клімат Балі, раз на місяць відвідують нову країну, ні в чому собі не відмовляють, і все це – завдяки Інстаграму, в якому кожне фото вони продають, отримуючи аж до 9 000 доларів за штуку.
Джек Морріс (Jack Morris) родом із села під Манчестером і Лорен Буллен (Lauren Bullen) з Австралії, яка живе за принципами “циганського життя,” відмовляючись осідати на одному місці занадто довго, знайшли один одного під час відвідин Фіджі в минулому році. Майже відразу після того, як вони зрозуміли, що разом їм занадто добре і цікаво, щоб розлучатися, вони переїхали разом на Балі, і з тих пір живуть казковим життям.
У Лорен зараз близько 1,2 мільйона підписників, у той час як у Джека їх уже понад два мільйони. Тепер не вони шукають, як би заробити, а компанії самі наперебій пропонують їм контракти. Це і різні марки одягу, і туристичні компанії, і інші організації, які так або інакше асоціюються свій бізнес із розкішним життям, яке пропагують Джек і Лорен. У нещодавно опублікованому опитувальнику, 26-річний Джек поділився деякими секретами свого безумовно успішного життя.
Як ти заробляєш гроші?
Брендові і туристичні компанії платять мені за те, що я рекламую їх продукти або їхні послуги. Я рекламую тільки те, що подобається мені самому, саме тому мої фотографії так резонують з публікою.
У тебе є спеціальна освіта?
Ні, у 17 років я закінчив школу і відразу пішов працювати. Тоді я просто не знав, чим хочу займатися.
У тебе дійсно немає дому або ви все-таки десь зараз осіли?
Протягом чотирьох років я дійсно подорожував по світу з рюкзаком за плечима, а з минулого року переїхав з Лорен у власний будинок на Балі, де і зараз продовжую жити.
Яке місце з тих, що ти відвідав, можеш назвати найжахливішим?
Мабуть, найскладніші відносини у мене склалися з Марракешем. Це унікальне, дуже цікаве місто, в якому для фотографа просто бездонне море можливостей. Але на жаль, це дуже контрастує з неймовірною грубістю і недоброзичливістю місцевих жителів. Я думаю, мене ніколи так часто в житті не “посилали,” як це було в цьому місті, хаха. На мене кричали за те, що я не хотів їсти у певний ресторан, іноді мене переслідували по 15 хвилин, постійно обзиваючи. І не те, щоб я один був такий невдачливий, інші теж мали неприємний досвід у цьому місті. На третьому тижні ми просто здалися під натиском всього цього негативу. Ми вирішили, що більше ніколи ногою сюди не ступимо, хоча, насправді, дуже шкода, адже місто саме по собі просто приголомшливе.
Що ти порадиш тим, хто хоче вперше вирушити подорожувати?
Не треба надто багато планувати. Якщо зібралися виїхати, візьміть просто рюкзак речей, квиток в одну сторону і забронюйте собі місце хоча б на одну ніч. А далі – не сидіть у своїй раковині, йдіть і спілкуйтесь, і головне – спілкуйтеся з місцевими. Може, ці люди стануть вашими найкращими друзями. Приготуйтеся до того, що щось може йти не так, як вам хотілося б. І тому будьте спонтанними, говоріть більшості пропозицій так!
А ти не сумуєш зараз, коли живеш у фешенебельних готелях, за подорожами із рюкзаком?
Я наподорожувався по хостелах більш, ніж достатньо. Щодня зустрічаєш нових друзів, йдеш з ними в бар і прокидаєшся десь у новому місці. Це були одні з кращих днів в моєму житті, але з тих пір мої цілі змінилися. Не те, щоб я постійно жив в дорогих готелях – в основному, це тільки по роботі. В інший час ми шукаємо будинку по Air Bnb або номери у невеликих готелях. Хостели – відмінне місце для самотнього мандрівника, а зараз я завжди їжджу з Лорен. Коли ти з партнером, то хочеться більше приватності, щоб вранці голяка пройтися з кімнати до кімнати, щоб дивитися фільм у ліжку, щоб нормально провести час удвох.
Як тобі вдається вести такий стильний Інстаграм?
Я обробляю всі свої фотографії за допомогою власного пресету в Lightroom, тому вони всі виглядають в одному стилі. До того ж, публікуючи одне фото, я вже уявляю, яким буде наступне, отже я можу зацікавити глядачів або якось пов’язати воєдино свою фотоісторію.
Як тобі вдається зняти фотографії без людей в туристичних місцях?
Кращий час для зйомок – за годину після світанку. У такий час майже всі ще сплять.
Твоя порада тим, хто хоче повторити твій успіх.
Головне – вам має подобатися те, що ви робите. Якщо вам і правда в кайф ваше заняття і воно не перетворюється в обов’язок, вам майже напевно пощастить.
Як ти почав свою подорож?
Мені було майже 22 і я так багато працював, що мені вже стало поперек горла. Кожні вихідні я напивався в місцевих барах, а потім знову працював. У мене було зекономлено приблизно 3000 фунтів стерлінгів, і ось їх-то я одного разу і витратив на квиток в один кінець до Бангкока. У мене була заброньована тільки одна ніч. Мені було до чортиків страшно туди летіти, і в той же час я просто згорав від нетерпіння. Загалом, я почав звичайне життя самотнього мандрівника, і дуже скоро мої гроші закінчилися. Приблизно до цього часу вже з’явилися деякі замовлення в Інстаграмі, вони мені давали дуже мало грошей, але головним було продовжувати подорож, а якість життя була неважливою.
Хто вас фотографує?
Я фотографую Лорен, а вона – мене. На тих фотографіях, де ми разом, ми використовуємо трипод і таймер.
Як ти знаходиш спонсорів?
Насправді, пропозиції про рекламу почали приходити до мене набагато раніше, ніж я почав серйозно їх приймати і погоджуватися на них. Мені просто подобалося вести свій Інстаграм. А потім пропозиції стали занадто привабливими, щоб від них так просто відмовитися. До того ж, співпраця з цими компаніями привнесла в моє життя такий досвід, який я інакше б ніколи не отримав.
Скільки речей ви берете з собою в подорожі?
Я намагаюся брати мінімум речей. Дві камери, стабілізатор і валізу з нашими речами. У валізі зазвичай кілька моїх футболок і штук 50 суконь Лорен :).
