Синоптики дали прогноз погоди на весну
В Україну прийшла календарна весна. Втім, останні дні лютого і так були аномально теплими, але стабільного потепління, за прогнозами синоптиків, варто чекати лише у квітні. Що принесуть Україні три весняні місяці, дізнавався “Апостроф“.
За даними Укргідрометцентру, вже з перших днів весна серйозно здивує українців. 2 березня різко похолодає до 1 градусу з позначкою “плюс”, а вже 3 березня температура знову підніметься до 9 тепла, при цьому нічні морози встановляться на рівні 6-8 градусів.
За словами народного синоптика Володимира Деркача, такі температурні гойдалки будуть спостерігатися протягом усього першого місяця весни.
“Весна очікується досить затяжною. У березні взагалі ще буде боротьба між зимовою погодою і весняною. Правда, з 8 березня очікується істотне потепління, але триватиме воно не довго”, – пояснив “Апострофу” Деркач.
А ось народний синоптик Леонід Горбань віщує першу половину березня достатньо холодною. Відповідно до його розрахунків, в першу декаду морози сягатимуть 5-7, а місцями до 9 градусів нижче нуля. У другій декаді варто чекати потепління до 2-5 градусів з позначкою “плюс”. Така погода і протримається до кінця місяця.
У квітні плюсові температури стабільно “пропишуться” на території України.
“Квітень буде без морозних температур, але в той же час очікувати великого “плюса”, як буває і більше 20 градусів, не варто”, – зазначає Володимир Деркач.
У той же час Леонід Горбань запевняє, що тільки перші чотири дні квітня будуть прохолодними, а вже з 5 квітня температура почне зростати: спочатку до 10-12 градусів з позначкою “плюс”, а потім, після 7-8 квітня стовпчики термометрів покажуть рекордні 16-19 тепла.
У травні традиційно очікується велика кількість опадів.
“Найінтенсивніші опади випадають якраз на початок травня”, – зазначає Володимир Деркач.
Цей місяць також очікується досить нетиповим: з різкими перепадами температури. Однак за тиждень до кінця весни, за прогнозами синоптиків, встановляться навіть літні температури на рівні 25 градусів з позначкою “плюс”.
Як розповіла “Апострофу” завідуюча відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух, в цілому, весна-2019 буде теплою.
“Сезонне прогнозування погоди полягає в тому, що ми можемо говорити тільки про відхилення від норми. Подібні прогнози роблять кліматичні центри. Один з них – Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США. Їх прогноз на зиму щодо України повністю справдився. Що стосується весни, то за прогнозами Національного управління, очікується тепла весна. Особливо теплим буде березень: на 1-2 градуси вище норми. Квітень – вище норми на 1 градус, а травень без температурних відхилень від норми”, – каже “Апострофу” вчена.
Віра Балабух запевняє, що така ситуація, коли температура повітря піднімається не в свій час, загрожує рясному врожаю.
“В черговий раз ми спостерігаємо процеси зміни клімату і аномально теплі температури. Якщо вони збережуться і середньодобові температури перевищать 5 градусів тепла, то завчасно може початися вегетативний період. Але разом з тим, загрози заморозків зберігаються. Відповідно, якщо так рано почнеться вегетативний період, а в середині квітня, або навіть в травні будуть заморозки, то урожаю буде завдано дуже великої шкоди, – розповідає Балабух. – Коли так рано починаються високі температури повітря, то це призводить до раннього початку розвитку інтенсивної конвекції. У свою чергу, це тягне за собою більш ранній початок гроз, шквалів, злив і навіть смерчів. Вологи в атмосфері в цей період ще багато, температура зростає і розвиваються потужні хмари”.
Втім, на думку провідного наукового співробітника Інституту геофізики НАН України Світлани Бойченко, зміни клімату в бік підвищення температур – очікуване явище.
“Це природні процеси циклічності. Зараз ми увійшли в черговий теплий період, подібний якому спостерігався в ранньому середньовіччі: приблизно XI-XIII століття. Потім в XV-XVII спостерігався малий льодовиковий період, а зараз ми зайшли в новий теплий період. Але проблема в тому, що своєю антропогенною діяльністю ми його підсилили. При цьому, якщо говорити про ефект посилення, то 25% це природне посилення і 75% вплив антропогенного чинника”, – резюмувала “Апострофу” Світлана Бойченко.
