Ми розповімо, як саме наші пращури відзначали свята, що в ці дні готували та як прикрашали свою домівку. Українці мають знати свою власну історію й передавати ці знання наступним поколінням. Детальніше читайте далі у статті сайту 5.ua
Коли святкувати Різдво Христове
Нині в Україні Різдво святкується 25 грудня за Григоріанським і Новоюліанським календарем, а також 7 січня – за Юліанським календарем. Всеправославний Собор в Константинополі 1923 року вирішив, що православні християни, згідно з точнішим Григоріанським календарем, мають відзначати Різдво Христове 25 грудня.
На це погодилися всі країни, окрім тих, що були під впливом Радянського Союзу. Тож Україна досі залишається в цій парадигмі, святкуючи Різдво 7 січня в компанії з Росією, а також Казахстаном, Киргизстаном, Сербією та Грузією.
Минулого року Верховна Рада зробила 25 грудня офіційним вихідним в Україні. Ухвалюючи це рішення, парламентарі керувалися тим, що в країні майже 30% релігійних громад святкують Різдво Христове за Юліанським календарем, а отже – мають право на свято в цей день.
Скільки та що приготувати на святковий стіл
Для українців звично готувати до Різдва 12 пісних страв, втім, за літописами ця кількість у різні роки змінювалася. Згадується як сім, так і дев’ять святкових страв. Це пов’язано з тим, що за часи Київської Русі ще не було такого різноманіття продуктів. І вже з роками додавалися нові страви. Серед них кутя, узвар, пісний борщ, капусняк, голубці, вареники, млинці, пампухи, пиріжки, каші, різні страви з овочів та фруктів.
“Нестор Літописець в “Повісті минулих літ” згадав кутю у 997 році. Відповідно, ця страва відома вже 11 віків. Кутя – це одна з основних страв, її готували ще до християнських часів на наших слов’янських землях, пізніше в Київській Русі і зараз уже – в сучасній Україні. Кашу варили з пшениці чи жита. Рідше була з ячменю“, – розповіла арт-директор “Парку Київська Русь” Наталія Коваль.
Страву для святкового столу обирали зі змістом, тому кожна з них щось символізує. Наприклад, млинці – символ сонця, пиріжки – символ здоров’я та щастя, часник – очищення від гріхів, а також надає здоров’я, вареники – достаток, каша – продовження роду. Голубці, від слова “голуб”, символізують Божу любов і Святого Духа.
Загалом на Різдво було прийнято ставити на стіл хлібні вироби. На свято обов’язково пекли ритуальний хліб, який називається книш.
“Зараз він дуже рідко згадується в Україні. Це такий хліб круглої формі. По краях хліба робили надрізи, потім брали дерев’яну ложку, вмочували її в олію і нею робили пелюсточки, які загинали всередину хліба. Потім його змазували свинячим салом або конопляною олією”, – поділилася рецептом Наталія Коваль.
Як прикрасити стіл та домівку
На кутах столу потрібно покласти часник, який захищатиме родину від зла та нечисті. Під скатертину потрібно покласти сіно, аби в сім’ї був достаток. Перед початком вечері, коли на небі вже з’явиться перша зірка, треба запалити на столі свічку – це робить найстарший у сім’ї.
Столових приборів потрібно ставити на одну людину більше – для померлих родичів.
В кімнаті має стояти дідух – святковий сніп з хліборобських культур. Він символізує дух дідів, тобто всіх предків роду. Існують триногі та п’ятиногі дідухи. Плетуть їх із жита чи пшениці. Прикрашають дідуха калиною, стрічками та засушеними квітами. Після свят дідуха спалювали, а димом обкурювали город, щоб добре родив, а також дерева, які не плодоносили.
Дідух – це українська прадавня ялинка. Зелене дерево в Україні запровадив Петро I. Цю традицію він запозичив у німців і узаконив її указом від 20 грудня 1699 року. Причому ялинка вводилася як атрибут Нового року, а не Різдва.
Що прийнято робити на Різдво
До Різдва потрібно прощати всім свої образи, очищувати себе і родину від всього негативного, що накопичилося протягом року.
Перед вечерею всі моляться. Першою, звісно, споживають кутю. Стіл до ранку не прибирають, аби могли повечеряти й померлі.
Після вечері і діти, і дорослі йдуть колядувати і сповіщати про народження Ісуса Христа. Колядники одягаються у традиційний український одяг і обов’язково мають мати з собою різдвяний атрибут – восьмикутну зірку.
Хтось може перевдягнутися в козу, яка символізує родючість, або надягти маски інших тварин: корови, віслюка, ведмедя, лисиці та інші. Також одягають маски старших людей (дідуся/бабусі) – це символізує досвід і зв’язок з поколінням.
З колядками люди мають ходити по сусідах і родичах, співати і сповіщати про народження Сина Божого. Пропонуємо вам ознайомитися з кількома з них.
Колядки
Давним-давно в одній країні
Та й народила Мати Сина.
Від лиха, смерті і негод
Беріг Його Святий Господь!
Ісусом Сина Бог назвав,
Святі знання Ісусу дав.
Щоб людям шлях вказати світлий,
Добро й любов щоб в світі квітли.
І янгол в пору ту співав,
Ісуса свято прославляв!
Ісус навчив людей прощати,
Любити, вірить, сподіватись.
В уста він істину поклав,
Життя всім вічне дарував
Й не шкодував за нас свого.
Славімо тож усі Різдво!!!
Зірничка з неба світло кидає,
Христос-дитятко нині рождаєсь.
Світи, зірнице, Христу й Марії,
Кріпи в нашім серці віру й надію.
Хай ця зірничка в різдвяні свята
Несе нам щастя по наших хатах!
Здоров’я, втіху, пошану від світа,
Багатства і долі на многії літа!
Христос ся рождає!
Застелено стіл скатертиною,
І ми усією родиною
Зібралися зірку чекати,
“Христос народився” казати.
Дванадцять ми страв покуштуємо,
Вертепників всіх почастуємо
І з миром свічки запалімо.
Христос народився! Славімо!
Приходять царі із волхвами
Дзвенить коляда між хатами.
Весь радістю світ освітився —
У яслах Христос народився!
Більше можна послухати у відео:
