12 квітня – Всесвітній день авіації та космонавтики. А в Україні — ще й День працівників ракетно-космічної галузі.
1961 р. радянський космічний корабель «Восток-1», пілотований Юрієм Гагаріним, стартував з космодрому Байконур у Казахстані. Це був перший в історії людства вдалий космічний політ. У космосі корабель перебував 108 хвилин, за цей час облетів один раз довкола Землі й приземлився поблизу російського міста Енгельс Саратовської області.
За даними американських фахівців, до Гагаріна Радянський Союз робив щонайменше чотири спроби польоту корабля з людиною на борту, але вони були вкрай невдалими, космонавти (О.Ледовський, 1957 р.; С. Шиборін, 1958 р.;А. Мітков, 1959 р. та І. Качур, 1960 р.) загинули.
Тривалий час була засекреченою інформація про українського космонавта Валентина Бондаренка, члена першого загону космонавтів СРСР. 23-річний харків’янин проходив підготовку до польоту разом із Ю.Гагаріним та П.Поповичем, з 31 травня 1960 р. розпочав інтенсивні підготовчі тренування на кораблі «Восток». Під час одного з тренувань Валентин перебував у сурдокамері протягом 10 днів, у цілковитих самотності й тиші. Наприкінці випробування зняв датчики, прикріплені до тіла для контролю, протер їх спиртом і випадково кинув на розжарену електроплитку. Вогонь моментально поширився в сурдокамері, врятувати космонавта не вдалося…
5 травня 1961 р. у космос вирушив американський пілот Алан Шепард на борту корабля Freedom 7 («Свобода-7»). Якщо Гагарін перебував у польоті в автоматичному режимі, то Шепард керував своїм кораблем вручну.
Так для землян розпочалася космічна ера, яка триває й поповнюється новими досягненнями та відкриттями.
Україна та українці відіграли велику роль у розвиткові космонавтики.
Варто згадати, що політ Юрія Гагаріна здійснювався під керівництвом видатного вченого-конструктора, автора практично всіх радянських космічних розробок українця Сергія Корольова, уродженця Житомира.
Під його керівництвом 1957 р. були запущені перша міжконтинентальна балістична ракета і перший штучний супутник Землі, відбувалися польоти космічних кораблів і перший у світі вихід людини в космос (О.Леонов, 1965р.)
Втім, у академіка С.Корольова був попередник, і також українець (із Чернігівщини) – Микола Кибальчич. Він більше відомий як революціонер-народник, учасник замаху на царя Олександра ІІ, страчений разом із А.Желябовим та С.Перовською. Втім Кибальчич був геніальним винахідником: розробив проект літального апарату, який рухався за допомогою ракетного двигуна, систему забезпечення стійкості апарата, режим горіння палива, пристрої для його подачі, спосіб подачі та спосіб керування польотом і навіть саме паливо.
Напевне, якби революціонер скерував свій Божий дар у, так би мовити, мирному напрямі, День космонавтики відзначали би на десятки років раніше…
Академік Михайло Янгель, головний керівник радянської космічної програми та розробник кількох поколінь стратегічних бойових ракет, походив із української родини. Його діда по батькові Лаврентія за участь у бунті було засуджено до каторги та довічного поселення на Колимі, де в с. Зирянове й народився майбутній вчений.
Наступником М.Янгеля на чолі космічної програми СРСР був науковець у галузі розробки ракетних двигунів Володимир Челомей, чиї батьки – українці з містечка Седльце (нині Мазовецького повіту, Польща).
Своїми успіхами в дослідженні космосу Радянський Союз великою мірою завдячує академікові Володимиру Глушку: на його двигунах працювали кораблі «Восток», ракети-носії «Протон», багаторазові ракетно-космічні комплекси «Буран», «Енегрія». Засновник рідинного ракетного двигунобудування народився в Одесі.
Павло Попович, радянський «космонавт №4», був першим українцем, який побачив нашу планету з космосу. Перший політ Поповича відбувся в серпні 1962 р. Сучасники згадують, що Попович за всіма параметрами мав бути першим космонавтом, його й готували разом із Ю.Гагаріним, але, як згадував пізніше сам космонавт, «піонером у космосі, згідно з тодішньою політикою, повинен бути росіянин».
П.Р.Попович народився у жовтні 1930 р. на Київщині, в селищі (нині місто) Узин, у родині українських селян. Трудовий шлях починав із кочегара, навчався у ПТУ, згодом закінчив Качинське вiйськово-авiацiйне училище. 1960 р. був зарахований до загону космонавтів. 12 серпня 1962 р., разом із А.Ніколаєвим («Восток-3») здійснив перший груповий політ у космос, де пробув майже три доби.
3-19 липня 1974 р. здiйснив другий космiчний полiт як командир корабля «Союз–14». Був депутатом Верховної Ради УРСР кількох скликань, президентом українського культурного товариства «Славутич» у Москві.
Ніколи не забував своєї батьківщини, українських мови й пісні. Навіть у космосі співав «Дивлюсь я на небо…» — під час радіозв’язку зі своїм учителем і керівником польоту Сергієм Корольовим, який також любив цю пісню. Після повернення з першого польоту, рапортуючи генсеку М.Хрущову про виконане завдання, сказав: «Я перший радянський космонавт з України».
Перший і поки що єдиний космонавт у незалежній Україні – Леонід Каденюк. 1997 р. протягом 17 днів він перебував у космосі в складі міжнародної – українсько-американської — експедиції.
Л.К. Каденюк народився в с.Клішківці Хотинського району Чернівецької області, в родині сільських вчителів. У одному з інтерв’ю розповідав, що мрія стати космонавтом з’явилася в нього, десятирічного хлопчини, після польоту Ю.Гагаріна. У 1971 р. закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, а 1976 р. його відібрали до загону космонавтів, у групу космічної системи «Буран». 19 листопада — 5 грудня 1997 р. здійснив космічний політ на американському багаторазовому транспортному космічному кораблі «Колумбія» (Columbia). Під час польоту виконував біологічні експерименти з рослинами для вивчення впливу невагомості на фотосинтез.
Для пробудження після сну на космічних кораблях використовують різні мелодії – по черзі, на вибір космонавтів. За час перебування в космосі експедиція двічі просиналася під музику М.Вербицького до Державного Гімну України.
Астронавти українського походження брали участь у польотах американських та канадійських експедицій.
Роберта Лінн Бондар стала першою в Канаді жінкою й першою лікаркою-невропатологом, яка побувала в космосі. 1984 р. вона була зарахована до загону астронавтів, а в січні 1992-го вирушила в політ. На честь Р.Л.Бондар у Канаді названо чотири школи, її ім’я занесене до Зали Слави Канади. Роберта Лінн народилася 4 грудня 1945 р. в Су-Сент-Марі, провінція Онтаріо, в родині етнічних українців, вихідців із с.Городенка (Івано-Франківщина). Пані Бондар не забуває про своє коріння: говорить українською, входить до Конгресу українців Канади.
Брюс Едвард Мельник народився 5 грудня 1949 р. у Нью-Йорку. Льотчик-випробувач. Протягом 20 років служив у Береговій охороні США, отримав звання капітана 2-го рангу (commander). Прийнятий до загону астронавтів 1987 р. Здійснив політ у космос 6-10 жовтня 1990р. та 7-16 травня 1992-го., загалом перебував у космосі понад 300 годин. Нагороджений двома хрестами за льотну службу та медалями Міністерства оборони США. Віце-президент «Боїнг Флорида Оперейшинз» у космічному центрі Джона Кеннеді.
Джудіт Резник народилася 5 квітня 1949 р. в Акроні, штат Огайо, в родині єврейських емігрантів з України. Навчалася в Університеті Карнеґі-Меллон та університеті штату Меріленд. Доктор наук. 1978 р. була відібрана до загону космонавтів. Перший політ здійснила 30 серпня — 5 вересня 1984 р, провела в польоті майже 145 годин, облетіла Землю 96 разів.
28 січня 1986 р., під час старту космічного корабля «Челенджер» (Challenger), загинув увесь екіпаж «човника» — семеро людей, серед яких була і Джудіт Резник.
Гайдемарі (Гайде-Марія) Марта Стефанишин-Пайпер – американська астронавтка — народилася 7 лютого 1963 р. в Сент-Полі, штат Міннесота, США. Батьки Гайді емігрували до Америки із с. Якимів Львівської області. В дитинстві Гайді була учасницею української скаутської організації «Пласт», відвідувала українську недільну школу. Навчалася в Массачусетському технологічному інституті. З 1985 р. проходила військову службу у військово-морському флоті як офіцер-інженер.До загону астронавтів NASA була прийнята в 1996 р… Полетіла в космос у складі екіпажу 2006 р.
Взимку 2007 р. Гайде-Марія відвідала Україну. Побувала в рідному селі батьків, де мешкає 16 її двоюрідних братів та сестер. Нагороджена українським Орденом княгині Ольги та численними медалями США.
Отже, космічна ера людства триває. А значить, українські науковці та космонавти й далі робитимуть свій великий внесок у її здобутки.
Олена Бондаренко, Громадський рух «Рідна країна»
