На самому півдні нашої країни є один куточок, який багато років був прихований від погляду туристів, а сьогодні потроху приймає відпочиваючих. Сьогодні ми розповімо вам про острів з природним заповідником, званий «українським Балі».
Азово-Сиваський національний природний заповідник знаходиться в Азовському морі між Херсонською та Запорізькою областями. Заказник створений в 1993 році на острові Бирючий, за ним також закріплена частина острова Куюк-Тук. Відзначимо, що Бирючий не зовсім острів. Вузькою косою він з’єднаний з материком і стає островом під час припливів. Протяжність острова в довжину 20 км, а його максимальна ширина – 5 км. Площа острова складає 7232 га.
На острові колись жили скіфи, про що зараз нагадують кілька курганів і кам’яних статуй. За радянських часів на острові знаходилось два рибальські поселення, які затопило море. На початку 1960-х років з ініціативи генсека компартії СРСР та завзятого мисливця Микити Хрущова на тутешніх заповідних територіях було створено «заповідно-мисливське» господарство.
На острові збереглася і його дача, на якій він був лише один раз. Уже в 1990-х роках поруч з дачею була побудована одна з резиденцій українських президентів.
З цієї причини острів довгий час був закритий для туристів. Екскурсанти і відпочивальники стали приїжджати на Бирючий всього кілька років тому. Повітря тут цілюще з запахом солі і степових трав, а море кришталево чисте. Для відпочивальників є будиночки і передбачено три екскурсійні маршрути.
На найвищій точці острова знаходиться поселення, де проживають близько двадцяти працівників заповідника. Вони ведуть своє господарство, розводять тварин і самі випікають хліб. Під островом, на глибині понад 100 метрів є підземне прісне озеро, тому на поверхні б’є кілька джерел мінеральної води.
Потрапити на Бирючий острів можна двома шляхами – кораблем з Херсонської області і машиною із Запорізької.
Щоб побачити тутешніх рідкісних представників фауни, в заповідник радять приїжджати рано вранці або ввечері, оскільки вдень під час спеки тварини ховаються.
Флора і фауна заповідника
Острів Бирючий іноді називають «Ноєвим ковчегом», оскільки ця ділянка суші стала місцем порятунку багатьох видів тварин і птахів, які на материку зникли або знаходяться на межі зникнення.
Тварини тут живуть у природному відкритому середовищі. Деяких тварин, популяції яких швидко збільшуються, заповідник продає в зоопарки ближнього та далекого зарубіжжя.
Тут мешкають близько тисячі акліматизованих благородних оленів, близько 2500 ланей, 90 куланів привезених з Асканії-Нова, а також декілька десятків свійських коней та муфлонів – така концентрація копитних все рідше зустрічається навіть в африканській савані.
У заповіднику мешкає понад 5 тисяч видів тварин, з яких 250 – хребетних, з них 48 – представники Червоної книги України. Протягом року в прибережних районах заповідної зони фіксується близько 1 мільйона птахів двохсот видів, з них 30 занесені до національної Червоної книги. На острові вдалось акліматизувати фазанів.
Ландшафти лучні, прибережно-водні та піщано-степові, в яких переважають очеретяні, ситникові, куничникові, пирійні, колхідсько-осокові та покісницево-кермекові угруповання (флора півострова нараховує близько 700 видів судинних рослин). На площі 232 га у 70-80 рр ХХ ст. створені захисні лісонасадження з маслинки вузьколистої, в’язу гладкого, робінії звичайної, ясену звичайного.
