Сьогодні ми здійснимо подорож на знаменитий Острів Пасхи, який славиться своїми кам’яними статуями Моаї. Острів оповитий безліччю таємниць і загадок, які навряд чи коли-небудь вдасться розгадати. Ми спробуємо розглянути найпоширеніші теорії походження кам’яних статуй, створених стародавньою цивілізацією Рапа Нуї
Приблизно посередині шляху між Південною Америкою і Таїті, в південно-східній частині Тихого океану, лежить Рапа-Нуї, або острів Пасхи – один з найменших залюдених і один з найвіддаленіших островів в світі, одне з найзагадковіших місць на планеті, батьківщина дивних статуй, походження яких ніхто досі не зміг пояснити.
Як вважають вчені, перші люди на острові Пасхи з’явилися близько півтори тисячі років тому. Ніхто не може сказати, звідки вони припливли, в легендах місцевих жителів збереглися лише оповідання про бога-герої Хоту Моту, який з’явився тут разом з іншими людьми, які допливли на човнах. Поступово населення острова збільшувалася, досягнувши в період розквіту в 14-15 століттях 10 тисяч осіб.
Трохи раніше, в 1000-1100 роках тут з’явилися статуї, моаї, величезні, висотою до 10 метрів, кам’яні ідоли, призначення яких точно невідомо. За однією з версій, такі статуї виготовляли в кожному значимому роду-сімействі, щоб показати всім іншим свою перевагу. Вирубували статуї в каменоломнях біля кратерів вимерлих вулканів, доставляючи звідти на берег острова. З невідомих причин загадкові роботи з вирубки статуй припинилися раптово – на острові існує безліч недороблених ідолів, обробка яких була припинена, за всіма ознаками, раптово. Згодом під час племінних воєн майже всі стауї були повалені і закопані, а деякі зруйновані.
Історія народу острова теж вельми трагічна – з приходом європейців прийшли й невідомі хвороби, що стали причиною загибелі багатьох остров’ян, а в 19 столітті загальну картину занепаду доповнило перуанський уряд, сотнями вивозило місцевих жителів для продажу в рабство. Лише в середині 50-х років 20 століття острів зазнав друге народження – інтерес до нього пробудив відомий мандрівник Тур Хейєрдал, знову відкрив його світові. І сьогодні тисячі туристів з усього світу приїжджають на острів Пасхи, де їх зустрічають відроджені до життя знамениті кам’яні велетні, сьогодні, як і тисячу років тому, не спускають очей з свого улюбленого острова.
Сучасні археологи вважають, що перші і єдині люди острова – окрема група мешканців Полінезії, які одного разу потрапивши сюди, потім не мали жодних контактів із батьківщиною. До фатального дня в 1722, коли, на Перший день паски голландець Якоб Роггевен став першим європейцем, який виявив острів. Те що засвідчила його команд і викликало запеклі суперечки щодо походження Рапа Нуї. Дослідники повідомили про змішаному населенні острова, тут були і темношкірі, і люди зі світлою шкірою. У деяких навіть було руде волосся і засмаглі обличчя. Це не зовсім узгоджується з полінезійською версією походження місцевого населення, незважаючи на давні свідчення, що підтверджують міграцію з іншого острова в Тихому океані. Тому археологи все ще обговорюють теорію відомого археолога та дослідника Тура Хейердала
У своїх нотатках Хейєрдал говорить про остров’яни, які ділилися на декілька класів. Світлошкірі остров’яни носили великі диски в мочках вуха. Їх тіла були сильно татуйовані, і вони поклонялися гігантським статуям, здійснюючи церемонії перед ними. Як світлошкірі люди могли жити серед полінезійців на такому віддаленому острові? Дослідник вважає, що острів Пасхи був населений в кілька етапів двома різними культурами. Одна культура була з Полінезії, інша з Південної Америки, можливо з Перу, де також були знайдені мумії людей з рудим волоссям
Хейєрдал також вказує на загальні риси статуй Моаї зі схожими пам’ятниками в Болівії. Відповідно до його теорії тисячі років тому люди вже освоїли океан, і плавали на великих каное на величезні відстані. Сам Хейєрдал виконав подорож від берегів Перу до острова Пасхи на саморобному плоту в 1947 році, довівши що таке переміщення можливе
Сучасні археологи категорично не згодні з Хейердалом. Вони вказують на довгу історію існування полінезійців в Південнотихоокеанському регіоні. До того ж, згідно лінгвістичним дослідженням, найбільш ймовірне походження місцевого населення – острова Маркізи або Піткерн. Дослідники звертаються до легенд Острова Пасхи, які говорять про походження із заходу. До того ж, ботанічні та антропометричні дослідження підтверджують, що острів був колонізований тільки одного разу – із заходу
Існує третя теорія, зовсім молода. Приблизно в 1536р іспанське судно Сан Лесмемс зникло біля берегів Таїті. Легенди говорять про баскій, що залишилися в живих і вступили в шлюб з полінезійськими жінками. Що цікаво, генетичне тестування показало присутність баскських генів в крові Рапа Нуї. Можливо, острів Пасхи був заселений загубленою командою Іспанських і полінезійських моряків? Звичайно, з часом наука дасть нам відповідь, ким були Рапа Нуї. Вони побудували високо організоване суспільство на маленькому острові, і за недовгий час свого існування створили загадку, яка спантеличила весь світ і не вирішена до цих пір.
