Мовні конфлікти в українських школах, що виникають через використання російської мови учнями, вчителі мають вирішувати обережними зауваженнями або демонструючи свою принципову позицію. В інтерв’ю Укрінформ освітня омбудсменка Наталія Лещик підкреслила, що цілком допустимо заявити про нерозуміння російської мови та попросити школяра говорити державною.
Наталія Лещик нагадала, що освітній процес охоплює не лише уроки, а й усі інші заходи та дії, що відбуваються у школах. Це означає, що державна мова має лунати як під час уроків, так і на перервах, нарадах, семінарах. Посадовиця наголосила, що ці вимоги поширюються як на учнів, так і на вчителів.
Якщо вчитель чує російську мову, він може сказати, що не знає її, не розуміє, і попросити спілкуватися українською. Проте, якщо мовний закон порушує педагог, то, як уточнила Лещик, цілком допустимі дисциплінарні заходи впливу.
Омбудсменка розповіла про випадок у невказаному навчальному закладі, коли вчителька, почувши російську мову від учня, вимагала відповідати українською. Згодом надійшла скарга про нібито крик з боку вчительки. Аудіозапис інциденту, зроблений свідками, підтвердив, що педагогиня спілкувалася коректно, без крику. Цю скаргу було відхилено, а вчительку захищено, оскільки її дії відповідали чинному законодавству.
Лещик додала, що для школярів не існує відповідальності за використання недержавної мови під час освітнього процесу. Тому директорам шкіл, які звертаються до неї з питаннями про дії, вона радить застосовувати “м’який вплив”, прикладом якого є саме відмова від розуміння російської.
Ситуація для вчителів інша: якщо вони порушують мовний закон, їх можуть покарати серйозніше. “Вчитель, який не дотримується цього, може бути притягнений до відповідальності. Тут може притягнути як керівник, так і уповноважений із захисту державної мови”, — наголосила омбудсменка.
