Печінка замість серця: вчені з’ясували, як стародавні ассирійці відчували щастя та любов

    13

    Міждисциплінарна група дослідників проаналізувала тексти Новоассирійського царства, щоб з’ясувати, як люди відчували емоції в тілі. Масив даних охоплював мільйон слів давньоаккадською мовою, записаних на глиняних клинописних табличках, створених із 934 по 612 рік до нашої ери. Результати порівняли із сучасними картами тілесних відчуттів емоцій, які зібрали 10 років тому дослідники під керівництвом Лаурі Нумменмаа.

    У Стародавній Месопотамії люди вже мали базові знання з анатомії, усвідомлювали важливість серця, печінки та легень. Ці органи, а також стегна й ділянка рота згадувалися як найчастіші місця, де людина відчувала емоції. Карти тілесних відчуттів щастя в сучасних людей і жителів Месопотамії значною мірою збігаються, за винятком того, що давні жителі приділяли печінці більше уваги.

    Відмінності між нами та давніми людьми особливо помітні у відчуттях гніву та любові. Сучасна людина відчуває гнів у верхній частині тіла та руках, тоді як у жителя Месопотамії він виражався через “жар”, “лють” або “роздратування” в ногах. Любов же відчувається нами подібним чином: вона зосереджена в грудній ділянці. Однак у Месопотамії любов особливо асоціювалася з печінкою, серцем і колінами, тоді як у сучасних людей відчуття зміщені в ділянку голови та геніталій.

    Варто зазначити, що клинопис створювали переважно писарі на замовлення представників заможних верств суспільства, тому тексти не дають повної картини сприйняття емоцій усіх жителів Месопотамії. Проте клинописні глиняні таблички містять різноманітні тексти: податкові списки, документи про купівлю-продаж, молитви, літературні твори, а також історичні та математичні записи.

    Як зазначила професорка Саана Свярд із Гельсінського університету у Фінляндії, ассиріолог і керівниця проєкту, ще належить з’ясувати, чи можна говорити про типові для всього людства емоційні переживання. Також науковці наголосили, що під час порівняння таких даних необхідно враховувати відмінність між сучасними картами тіла, заснованими на самозвітах, і картами тіла давніх месопотамців, побудованими винятково на лінгвістичних описах.



    • інші новини