Космічна обсерваторія ім. Джеймса Вебба зробила два рідкісні спостереження – безпосередньо побачила дві екзопланети в системах з білими карликами. Це екзотика в квадраті — отримати світло від планет поза Сонячною системою, які ще й пережили смерть своєї зірки.
Стаття про відкриття ще не пройшла рецензування і знаходиться на сайті arXiv. Екзопланети-кандидати були виявлені приладом “Вебба” MIRI в середньому інфрачервоному діапазоні, коли в поле зору телескопа потрапили білі карлики WD 1202-232 та WD 2105-82. Одна з потенційних екзопланет розташовується на відстані від зірки приблизно в 11,5 раза далі, ніж Земля від Сонця. Другий кандидат знаходиться ще далі від своєї зірки — на відстані в 34,5 раза далі, ніж відстань між нашою планетою та Сонцем.
Маси обох екзопланет поки що невідомі. Для визначення необхідні нові спостереження. За грубими оцінками, кожна з екзопланет може бути від 1 до 7 разів важчою за Юпітер — найбільшу планету Сонячної системи. Поки масу цих об’єктів не буде визначено, вони вважатимуться кандидатами в екзопланети. Їхні попередні орбіти, мабуть, були набагато ближчими до зірок. Ймовірно, приблизно на тому місці, де зараз знаходяться орбіти Сатурна та Юпітера. Коли зірки в цих системах вмирали і перетворювалися на червоних гігантів, їх оболонки, що розрослися, випалювали і виштовхували все до орбіти Марса, і це могло також призвести до зміни орбіт екзопланет-гігантів.
Дивлячись на системи WD 1202-232 і WD 2105-82 ми фактично спостерігаємо зліпок із Сонячної системи приблизно через 5 млрд років, коли Сонце пройде стадію червоного гіганта і скине зовнішню оболонку, залишивши в центрі системи ядро, що остигає, — білий карлик.
До речі, від 25% до 50% білих карликів, що спостерігаються, демонструють підвищений вміст металів за класифікацією астрономії — хімічних речовин, важчих за водень і гелій. На прикладі спостережуваних систем з планетами-гігантами, що вижили, можна припустити, що вони скидають на ядра зірок астероїди і комети, будучи джерелами забруднення залишків зірок металами. Тим самим планети-гіганти можуть вважатися поширеними тілами у зоряних системах.
Ще одне цікаве спостереження кандидатів у екзопланети полягало в тому, що вони були набагато гарячішими у певному діапазоні інфрачервоного спектра, ніж можна було б очікувати. Це дозволяє сподіватися, що додаткове тепло може надходити, наприклад, від своїх супутників. Тим самим у нас з’являється шанс вперше відкрити екзомісяць. Одним словом, виявлено дуже перспективні для спостережень об’єкти і «Вебб» ще напевно приділить їм увагу.
