Інженери NASA почали перевіряти на міцність захисні плитки, призначені для обшивки апарату, який займеться доставкою зразків ґрунту з Червоної планети. У польоті очікуються зіткнення з крихітними об’єктами на надвисоких швидкостях, тому для тестів на Землі вчені використовують великокаліберні кулі.
Як повідомляє інженер Денніс Гарсіа (Dennis Garcia) з тестового майданчика в Нью-Мексико, обшивка має витримувати удари об’єктів, що летять із дуже великими швидкостями. За його словами, якби з такою самою швидкістю літак летів із Нью-Йорка до Сан-Франциско, розташованого на іншому кінці США, він зміг би впоратися за 5 хвилин.
Лабораторія Remote Hypervelocity Test Laboratory, на території якої проходять тести, працює в інтересах NASA ще з епохи космічних шатлів, дозволяючи розробляти та тестувати матеріали із заданими характеристиками, наприклад – для захисту МКС від космічного сміття, захисту комерційних пілотованих кораблів та космічних вантажів від сміття та каменів у космосі.
Спеціальна гармата вистрілює в захисні пластини кулі 50 калібру (12,7×99 мм або 50 BMG), що мають особливу конструкцію. За словами дослідників, тиск у стовбурі такий великий, що ціла будівля могла б бути знищена, якби гармата вибухнула. Вчені з’ясували, що удари краще відбиває зовсім не єдиний металевий блок, а композитний матеріал, виконаний із численних тонких шарів.
Проте навіть швидкості кулі недостатньо великі, щоб точно імітувати впливи, можливі в реальному космосі, тому інженери використовують комп’ютерні моделі для відтворення зіткнень на реальних швидкостях до 80 км/с. У таких умовах, за даними вчених, серйозні пошкодження може завдавати навіть пил.
Корабель Mars Sample Return Orbiter спільно розробляється NASA та Європейським космічним агентством (ESA), він призначений для відправки на Землю зразків, зібраних марсоходом Perseverance, що зараз вивчає поверхню Марса.
Вперше в історії вчених може з’явитися можливість досліджувати відносно свіжі зразки — на Землю потрапляли метеорити з Червоної планети, але вони провели мільйони або мільярди років у космосі і довго зазнавали впливу жорсткого космічного випромінювання та інших факторів, що не могло не позначитися на їхньому стані. Крім того, після падіння на Землю вони були заражені місцевою мікрофлорою, тому малопридатні для пошуку слідів марсіанського життя.
Джерело: space.com
